До п' ятого відділу відносилися лінії Київ - Курськ, Київ - Брест - Граєве, Здолбунове -

Радзівілів, Фастів - Знам'янка - Миколаїв, Ковель - Млава. Завідуючий знаходився в Києві, а його помічники - в Києві, Фастові, Миколаєві, Ковелі, Млавій, Радзівілові, Граєвому.

До дев'ятого відділу відносилися лінії Козя- тин - Одеса, Харків - Бірзула, Жмеринка - Во- лочиськ, Роздільна - Унгени, Бендери - Рені. Місце перебування завідуючого - Одеса, помічників - Бірзула, Жмеринка, Козятин, Волочиськ, Рені.

Гілки залізниць Краматорськ - Луганський завод, Костянтинівка - Єланівка - Юзове, Попа- сна - Лисичанськ знаходилися під контролем Катеринославської губернії. Так, поступово, склалася схема маршрутів, яка діяла багато років.

Пам'ятна книжка Київської губернії за 1890 р. повідомляла, що в Києві, на вокзалі, був розміщений п'ятий відділ управління перевезення пошти залізницями. Завідуючим був надвірний радник Лука Кирилович Строгий. В обслуговуванні знаходилися лінії Київ - Курськ, Київ

Брест - Граєве. З Києва залізницями щодня відправлялася пошта в Петербург, Москву, Брест, Одесу, Миколаїв.

Управління поштових перевезень проіснувало 22 роки. З 1891 р. керівництво перевезеннями передали до територіальних відділів [10].

Архівні документи за 1892 р. свідчать, що Курська і Брестсько-Граєвська лінії відносилися вже до четвертого відділу. Знаходився він у Києві по вул. Маріїнсько-Благовіщенській, у будинку Курдюмова, а залізничне поштове відділення

на вокзалі Південно-Західної залізниці. Начальником був надвірний радник Костянтин Степанович Курбанов. Відділення обслуговувало лінії Київ - Курськ, Київ - Брест - Граєве.

У 1895 р. четвертий відділ розміщався в Києві по вул. Малій Житомирській, 7 і у своєму підпорядкуванні мав Київське, Фастівське, Козя- тинське залізничні поштові відділення, що обслуговували лінії поштових вагонів Київ - Воронеж, Київ - Брест - Граєве, Фастів - Миколаїв, Козятин - Умань [11].

У 1899 р. У Російській імперії було організовано 10 управлінь відділів перевезень пошти залізницями, з яких на території України функціонували третій, четвертий і п' ятий відділи.

Штат Управління відділів перевезення пошти складався з начальника, помічника, діловода, переписувача, сторожа, а також запасних чиновників і листонош. У спеціальних вагонах пошту супроводжували: роз' їзний чиновник, його помічник, листоноші. Чисельність бригади визначалася в залежності від обсягу роботи [12].

У січні 1871 р. Державна Рада затвердила "Статут про перевезення пошти залізницями", згідно з яким залізниці зобов' язувалися погоджувати з поштовим відомством розклад руху поїздів, причіпляти поштові вагони, ремонтувати їх, виділяти приміщення на станціях для зберігання поштової кореспонденції, а також в кожному пасажирському поїзді - місце для пошти і супроводжуючого. На самих залізницях поштові операції не проводилися. Статутом заборонялося керівникам залізниць приймати і самостійно пересилати гроші, цінні папери, бандеролі, посилки. Правила перевезення пошти залізницями набрали сили 9 січня 1873 р., а наступні - 14 червня 1917 р. [13].Відділи перевезень пошти залізницями в Україні у 1899 р. [12]

Табл. 1

Відділи та | Поштові І | ідділення

центри управління | Місце знаходження | Розряд | Напрямки обслуговування

Третій, Варшава | Ковель Рівне | другий третій | Ковель - Млава Вільно - Рівне

Четвертий, Київ | Київ

Чернігів Конотоп Серединна Буда Житомир

Радзівілів

Здолбунів

Одеса

Козятин

Жмеринка

Волочиськ

Слобідка

Новоселиця

Рені

Ольвіополь Вапнярка Умань Миколаїв | перший

третій четвертий четвертий третій

другий

третій

перший

третій

третій

другий

четвертий

другий

четвертий

третій

четвертий

четвертий

четвертий | Київ - Брянськ - Москва, Київ - Граєве, Київ - Знам'янка - Миколаїв, з 21 січня 1901 р. - Київ - Ковель

Чернігів - Красне Конотоп - Пирогівка Ворожба - Серединна Буда

Житомир - Бердичів - Семки, Холонівська - Калинівка

Радзівілів - Здолбунів Здолбунів - Радзивілів Одеса - Козятин

Козятин - Одеса, Козятин - Умань Жмеринка - Очниця Волочиськ - Жмеринка Слобідка - Новоселиця Новоселиця - Слобідка Бендери - Рені Рудниця - Ольвіополь Вапнярка - Квіткове Умань - Козятин Миколаїв - Київ

П' ятий, Харків | Харків

Севастополь

Феодосія

Катеринослав

Бердянськ Попасна

Маріуполь Куп'янськ Луганськ | Перший

третій

четвертий

третій

четвертий четвертий

четвертий

третій

четвертий | Харків - Москва, Бєлгород - Волочиськ, Харків - Ворожба, Харків - Бірзула, Харків - Ростов, Харків - Балашово, Полтава - Костянтиноград, Харків - Севастополь Севастополь - Харків Феодосія - Джанкой

Харцизьк - Долинська, Долгінцеве - Раковата -

Любомирівка

Бердянськ - Чаплине

Краматорськ - Попасна, Попасна - Микитівна Маріуполь - Дебальцеве - Звєрєво Куп'янськ - Дебальцеве - Міллерове Куп'янськ - Дебальцеве - Міллерове

4 жовтня 1871 р. поштовим департаментом було складено список ліній, за якими перевозилася пошта. З огляду на відкриття нових залізниць, крім існуючих дев'яти, були створені ще два відділи - Х і ХІ [14]. Для того, щоб не було плутанини з перевезенням кореспонденції, роз'їзним чиновникам на кожній розписці доручалося проставляти вагонні штемпелі [15].

Для усунення непорозумінь у разі пошкодження пошти поштовий департамент встановив кінцевий прийом пошти на станціях залізниць, звідки вона пересилалася за допомогою листонош у вказані поштові установи. Внаслідок цього департамент наказував: до приходу поштових поїздів висилати на станції досвідчених і надійних працівників-сортувальників або листонош, для доставки кореспонденції в поштові установи; поштові працівники мали оглядати пошту, яка передавалася їм із вагонів, а також шкіряні речі і тюки [16]. Належним чином перевірялися також рекомендовані листи. Вони вкладалися в постпакети з надписом "замовлений". За втрату або пошкодження даного виду кореспонденції за провиною роз' їзного чиновника або сортувальника на них накладався штраф у розмірі 10 руб. за кожний лист,