Згідно з царськими указами запрошувалися до Росії і особи, які були схильні до заняття ремеслом, особливо пов' язаним з сільськогосподарським виробництвом. Ремісники різних спеціальностей були в кожній колонії, причому у великих поселеннях працювало іноді по 2-3 десятки майстерень. Більше 20 подібних підприємств в кінці XIX ст. нараховувалося в одній з найбільш розвинутих в економічному відношенні колонії - Ландау, в т.ч. 3 кузні, де власниками були в основному німці, 3 гончарні майстерні (власники німці), столярні, колісні майстерні, 5 кравецьких майстерень та одна шевська, де власниками також були переважно іноземці-євреї [36].

З кінця XIX ст. в деяких колоніях відкривалися і підприємства з використанням машин і механізмів та праці найманих робітників. Спеціалізація колоній південного регіону, переважно землеробських, визначала і характер промислового виробництва. У Ватерлоо, наприклад, на початку XX ст. працювало підприємство з виробництва господарського інвентарю. Крім вітряних млинів, працювало декілька млинів з паровими двигунами і двигунами внутрішнього згорання: в колонії Зульц працював млин Тремше- ля, в Ватерлоо - Бетхера, в Ландау - Фрейліха і Мохельки. Працювало декілька олійниць. Крім цього, в деяких колоніях існували невеликі підприємства з виробництва черепиці і цегли. Продуктами праці поселяни-власники розпоряджалися, як правило, самі. Вони намагалися не проводити торгових операцій з перекупниками, а самостійно відправляли продукцію в найбільші міста і продавали її на ярмарках, базарах чи здавали до магазинів.

Значний вплив на економічний стан німецьких колоній України, зокрема й Південного краю, зробила Перша світова війна, коли у відповідності з відомими указами 1915 р. у колоністів почали конфісковувати і реквізовувати землі, що поставило їх на межу повного розорення, бо землеробство було головним заняттям і засобом існування основної маси колоністів. В цей період зменшилися площі під посівами сільськогосподарських культур, місцеві колоністи побоювалися засівати поля, оскільки чекали конфіскації земель, відчувався брак робочих рук, бо багато чоловіків виконували трудову повинність і знаходилися далеко від дому.

Таким чином, колоністи органічно влилися в економічне життя тогочасної Російської імперії, зробивши значний внесок в соціально- економічний розвиток Півдня України, сприяючи зростанню його добробуту. Поселенці змогли

Література

Багалій Д. Заселення Південної України. - Харків, 1920; Скальковский А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края: В 2 т. - Одесса, 1838; Опыт статистического описания Новороссийского края. - В 2 ч. - Одесса, 1850; Дружинина Е.И. Южная Украина на 1800-1825 гг. - М., 1970; Линдеман К. Прекращение землевладения и землепользования поселян-собственников. Указы 2 февраля и 13 декабря 1915 г. и 10, 15 июля и 19 августа 1916 г. и их влияние на экономическое состояние Южной России. - М., 1917.

Семенов Тянь-Шанський В.П. Россия: полное географическое описание нашего отечества. - Т. 14. - Новороссия и Крым. - С. 367.

Грушевский М. О любви к отечеству и народной гордости // Літературно-науковий вісник. - 1907. - Т. 38. - С. 102.

Дмитрієнко М., Табачник Д., Чирко Б. Німці в Україні: історія і сучасність // Віче. - 1992. - № 5. - С. 135-147; Кулінич І.М. Німецькі колонії на Україні (60-ті рр. ХУІІІ ст. - 1917 р. // Укр. іст. журн. - 1990. - № 9. - С. 18-30; Наул- ко В.І. Хто і відколи живе в Україні. - К., 1998; Бобылева С. И. Немецкие колонисты и их влияние на социально-экономическое развитие Юга Украины первой половины ХІХ века // Вопросы германской истории. - Днепропетровск, 1995. - С. 19-37; Осташева Н.В. Основные этапы развития меноннитской промышленности Юга Украины в 1860-1920 гг. (на примере Александровского уезда Екатерино- славской губернии) // Немцы России в контексте отечественной истории: общие проблемы и региональные особенности. Материалы Меж- дунар. науч. конф. (17-20 сент. 1998 г.). - М., 1999. - С. 61-73; Лях К.С. Німецькомовні колоністи Півдня України в мультинаціональному оточення: проблема взаємодії культур (ХІХ - поч. ХХ ст.): Автореф. ... дис. канд. іст. наук. 07.00.01 / Донецький нац. ун-т. - Донецьк, 2005. - 19 С. та ін.

Центральний державний історичний архів України у Києві (далі - ЦДІАУК), ф. 1483, оп. 1, спр. 20, арк. 25, 27, 70, 71.

Державний архів Одеської області (далі - ДАОО), ф. 338, оп. 289, спр. 436; Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО), ф. 235, оп. 1, спр. 17, арк. 3, 7.

створити агропромисловий комплекс, що включав виробництво сільськогосподарської продук- ціїі підприємства з її переробки. Автор розуміє, що можливості висвітлення даної проблеми далеко не вичерпані, зокрема подальшої розробки потребують питання громадського та культурного життя німецьких колоністів.

Линдеман К. Указ соч. - С. 125-126.

ДАМО, ф. 235, оп. 1, спр. 17, арк. 3. спр. 11, арк. 9.

Линдеман К. Указ. соч. - С. 127.

Державний архів Херсонської області (далі - ДАХО), ф. 6, оп. 6, спр. 20, арк. 31.

Там само, спр. 22, арк. 13.

Там само, спр. 23, арк. 6.

Новое время. - 1916. - 30 июня.

Тригуб П.Н., Шевелев В.М. Широколановка: ее прошлое и настоящее. - Николаев, 1992. - С. 137 (рукопис).

Сельскохозяйственная хроника (далі - СХЗ) Херсонской губернии за октябрь 1874 г. - Херсон. - С. 76.

Статистико-экономический обзор (далі - СЭО) Одеського уезда за