Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 94(477):94(47)

УДК 94(477):94(47).0S4.9:331.105.44

Концур В.В., Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов

"Червоні кутки" в контексті ідеологічної діяльності профспілок (середина 50-х - середина 60-х pp. XX ст.)

Статтю присвячено дослідженню однієї з форм діяльності профспілок України під час хру- щовської "відлиги" - "червоних кутків". На основі архівних млатеріалів та документів розглядається 'їхроль в ідеологічній та організаційній роботі профспілок на виробництві. Автор доводить, що "відлига " була латентною формлою тоталітаризму.

The present article centers on one of the forms of Ukrainian trade-unions' activity - "Red Corners" - during the period which is known as "the Thaw". Using archival material and documents the author studies the role of "Red Comers" in the ideological and organizational activity of trade-unions in industry. The author of the present work proves that "the Thaw" was a latent form of the totalitarian systemСтановлення та розвиток молодої Української держави викликав широкі демократичні перетворення, які охопили всі ланки політичної системи, включаючи й професійні спілки. Однак, незважаючи на принципову зміну їх функціональних завдань, вони так і не стали активними захисниками інтересів широких верств трудівників. Серед причин цього стану особливо виокремлюється сила традиції, прихованої в суті їх попередників - тоталітарних профспілок, які знаходились у повному підпорядкуванні правлячої партії.

Сказане диктує необхідність нагального всебічного вивчення історії цієї масової організації. Це рівною мірою стосується всіх напрямків її діяльності, і особливо ідеологічної, як абсолютно не притаманної профспілкам у їх класичному, а не радянському призначенні. Дослідженню даного аспекту діяльності масової організації присвячена значна кількість літератури, виданої як у радянські часи, так і на пострадянському науковому просторі [1].

Однак на сьогоднішній день практично не дослідженою залишається така специфічна ланка ідеологічної роботи профспілок, як діяльність "червоних кутків", дослідженню якої, власне, й присвячено цю статтю. Її хронологічні межі охоплюють часи хрущовської "відлиги".

Історія "червоних кутків" бере початок з часів становлення радянської влади. Перші з них були створені у робітничих колективах ще в 1917 р. за ініціативою партійних та профспілкових активістів підприємств Петрограда, Москви, Іванова, Самари, Катеринбурга та інших індустріальних центрів країни. Вони розташовувались безпосередньо у цехах, у них зберігалися рево- люціині та трудові реліквії тощо. Діяли вони під час перерви та після трудових змін. Тут обговорювались найважливіші політичні події, проводились оперативні збори партосередків та членів профспілкових організацій [2]. Участь профспілок у цьому процесі повністю відповідала ленінській вказівці про те, що профспілкові працівники повинні бути завжди в робочому середовищі, знати запити і потреби робітників, щоб вміти вчасно відчувати зміни в настрої мас, а також заслужити їхню довіру [3].

Виступаючи важливими центрами масово- політичної та інформаційно-пропагандистської роботи в перші роки радянської влади, "червоні кутки" значно втратили своє першочергове значення в роки сталінізму. У документах ВЦРПС вони лише подекуди згадувалися разом з іншими виховними закладами профспілок, як, наприклад, в "Інструкції з виборів правлінь клубів, будинків та палаців культури, рад "червоних кутків", бібліотечних рад", затвердженій Секретаріатом ВЦРПС 21 квітня 1951 р. [4]. Той факт, що "червоним куткам" не надавалося значної уваги в ідеологічній системі сталінської моделі тоталітаризму, пояснюється, на наш погляд, специфікою функціонування останньої, коли влада покладалася більше на примус, натиск та покарання, ніж на переконання чи заохочення, хай навіть і ідеологічно заданих.

Принципові корективи вніс XX з'їзд КПРС, який поклав початок доби так званої "відлиги". Це знайшло свій вияв у спробах демократизації всіх сфер суспільного життя. За цих умов змушені були змістити акценти своєї діяльності і профспілки, зосередившись на використанні свого основного методу впливу на робітничі маси - методу переконання, що об'єктивно підвищувало й роль "червоних кутків". XX з'їзд КПРС визначив необхідність посилення роботи з комуністичного виховання трудящих, важлива роль у якому відводилася професійним спілкам [5]. Використовуючи можливості таких своїх культурно-освітніх закладів, як палаци та будинки культури, бібліотеки і "червоні кутки", вони суттєво могли вплинути на умонастрої надзвичайно широкого кола людей. Так, у постанові грудневого пленуму ЦК КПРС (1957) "Про роботу професійних спілок СРСР" зазначається, що вони "повинні виховувати маси в дусі радянського патріотизму, соціалістичного інтернаціоналізму... піднімати відповідальність перед Батьківщиною за виконання виробничих планів... [6J. Через три роки у постанові ЦК від У січня I960 р. "Про завдання партійної пропаганди в сучасних умовах" робився наголос на ідеологічній функції профспілок: "Здейно-виховна робота в нашій країні зможе набрати широкого розмаху, охопити своїм впливом кожну радянську людину тільки в тому разі, якщо ця робота займе центральне місце в діяльності профспілкових, комсомольських та інших громадських організацій..." [7].

Одночасно перед профспілками було поставлено кардинально протилежне завдання: розвивати і зміцнювати принципи профспілкової демократії, які передбачали найтісніший зв'язок профспілкових комітетів з масами [8]. На думку партійних ідеологів, саме це мало свідчити про відмову від сталінських норм функціонування цієї громадської організації.

Очевидно немає необхідності доводити, що завдання ідеологічного характеру вихолощувало єство профспілкової демократії. Жоден з профспілкових закладів не міг забезпечити виконання ідеологічної функції відвертіше за "червоні кутки". Тут, очевидно, не можна не погодитися з одним із дослідників проблеми, який, характеризуючи діяльність цих осередків фабрично- заводського політикуму, зазначав: "Те, що вони діяли не поза виробництвом,


Сторінки: 1 2 3 4