1917-1920 pp. Відзначимо наявність "соціалістичних" підходів до оцінки ряду історичних подій минулого, що пояснюється збереженням експозиції, створеної в радянський період. Переоформлення музею відповідно до нових історичних оцінок незалежної Української держави ще не відбулося.
Експонуються матеріали про період консервації заводу в 20-ті pp. XX ст. і його відродження у 1927-1929 pp. Початок відродження суднобудування відображено моделлю танкера "Азербайджан" (закладений в 1929 p.), чим підкреслюється, що першим замовленням заводу в радянський період стало цивільне судно для торгового флоту.
У третьому залі центром уваги є різного виду джерела, пов'язані з відображенням людського фактора в діяльності заводу ім. 61 Комунара. Стенд фотодокументів вводить в історію прізвища кращих робітників: Шавинського, Федорова, Ьопольського, Федіна, Васеєва та ін. Відзначимо, що "аматорський" характер формування експозиції, на жаль, відобразився у відсутності ініціалів (імен та по батькові) кращих заводчан. У той же час це пояснюється тим, що мова йшла про людей, добре відомих не тільки на заводі, але й у Миколаєві. У контексті розкриття людського фактора особливий інтерес представляють виставлені в музеї подарунки робітникам "За успіхи, досягнуті у змаганні та праці" - портсигари, патефон, іменні годинники. Зазначимо, традиція нагородження "За відмінну роботу" годинниками зародилася на заводі ще в період спуску першого корабля "Святой Николай". Музей експонує перший настінний годинник- ходики 1790 р. та годинник фірми Г.Беккера 1817 p., який продовжує працювати й тепер.
Історія військового суднобудування 30-х pp. XX ст. представлена в музеї традиційною об'ємною експозицією - моделями двох підводних човнів типу "Малютка" та "Щ-1" ("Щука"), які ілюструють впровадження на заводі передових технічних досягнень, цільнозварювальної технології в суднобудуванні. Експозицію про довоєнне суднобудування музей завершує моделлю ескадреного міноносця "Сообразительный", яку супроводжує така інформація: "Корабель закладений в м. Миколаєві 15.10.1936 p.; спущений на воду 26.08.1939 р." Спеціальний стенд музею - фотоматеріали, військові документи - розповідає про бойовий шлях цього корабля. Міноносець "Сообразительный" 7 червня 1941 р. став до лав кораблів Чорноморського флоту. В 1943- р. його екіпаж удостоєний звання "Гвардійський".
Участь кораблів у бойових операціях Другої світової війни засновники експозиції супроводили таким повідомленням: "Кораблі, створені комунарівцями, за своїми такгако-технічними характеристиками не тільки не поступалися аналогічним, що знаходилися на озброєнні військо- во-морських флотів ведучих держав, але й перевершували їх".
Макетом "Зварюваного суднопідйомного понтону" відкривається експозиція 4-го залу, яка представляє повоєнну продукцію підприємства. У 1945-1946 pp. їх було збудовано 64 шт. Історичні джерела, література свідчать, що понтони - перша продукція із застосуванням електрозварювальних апаратів [8].
У музеї розміщені моделі суден для цивільного флоту серійного виробництва: головного китобійного судна "Мирный", рефрижератора типу "Сибирь", рефрижератора типу "Бухта Русская". Науково-популярна, спеціальна література дозволяє розширити рамки інформації про судна, створені колективом заводу ім. 61 Комунара у другій половині XX ст. Із 1955 по 1965- рр. було спущено на воду 93 одиниці китобійних суден [9]. Із 1961 по 1972 pp. на підприємстві збудовано 47 одиниць суден типу "Сибирь" [10]. У 1968 р. на міжнародній виставці "Інрибпром-68" рефрижератор цієї серії "...був відзначений дипломом першого ступеня й визнаний одним із найкращих у світі" [11]. Рефрижератори типу "Бухта Русская" - одні з останніх серійних суден, що будувалися на підприємстві з квітня 1983 року, в яких відобразилися нові технічні й технологічні рішення [12].
Визначальним напрямком у суднобудуванні заводу ім. 61 Комунара другої половини XX ст. є військове суднобудування. В народному музеї історії підприємства це відображено традиційним об'ємним експонатом - моделями. Більшість із 11 моделей, виставлених у 4-му залі, не супроводжується, на жаль, повною технічною характеристикою. Музейна експозиція, що формувалася в радянські часи в умовах "секретності" військового суднобудування та "засекреченості" самого заводу, не могла містити інформацію з даної проблеми.
Провідне місце у музейній експозиції з історії заводу другої половини XX ст. належить документам, матеріалам про людей - творців підприємства та його продукції. Спеціальний стенд із фотографіями присвячений робітничим династіям: Ничипуренків, Шориних, Пономаренків, Грабових, Кирюхіних та ін.; від чотирьох до дев'яти поколінь, які пов'язали свою багаторічну трудову діяльність із заводом. Стенди із фотографіями героїв праці, вимпели, грамоти, медалі, значки передовиків виробництва зберігають для історії імена кращих заводчан.
У музейній експозиції п'ятого залу відображене визнання високого рівня заводу - це подарунки підприємству від трудових колективів, міст, держав, із якими мав виробничі зв'язки завод ім. 61 Комунара. Зазначимо, створення цієї своєрідної експозиції почалося у 1988 р., в період святкування 200-річного ювілею підприємства, але її поповнення продовжується й зараз. Більшість виставлених експонатів відображає суднобудівну й морську тематику.
В цілому народний музей історії заводу ім. 61 Комунара зміг зберегти найцінніший матеріал, який відображає технічні особливості, властиві тільки виробничому процесу даного підприємства. У 3-му і 4-му залах, які висвітлюють історію заводу кінця XIX - XX ст., представлені моделі 18 військових та 13 цивільних суден, чим ще раз звертається увага на превалювання військового кораблебудування над усією іншою продукцією, що випускається на підприємстві.
Отож, музей, головне завдання якого - збереження історії заводу ім. 61 Комунара, не обмежується своїм призначенням. Цінність представлених джерел з історії заводу досить велика, одночасно експозиція музею відображає й загально значимі риси історії суднобудування Миколаєва, України, Росії в цілому. Інформаційна