Наступного року вийшов друком навчальний посібник С.Ї.Світленка "Народницький рух в Україні 1860-1880-х років: Аналіз джерел архівних фондів Росії", в якому подано аналітичний огляд архівних джерел з історії народництва в Україні 1860-1880-х pp., у тому числі тих, що стосуються діяльності В.Мальованого та його соратників [39].

В іншій монографії С.І.Світленка "Народництво в Україні 60-80-х років XIX століття: теоретичні проблеми джерелознавства та історії", а також докторській дисертації, яка була захищена у 2000 p., з нових методологічних позицій розглянуті важливі теоретичні проблеми джерелознавства та історії народництва в Україні пореформеної доби, подано класифікацію, текстологію, історичну критику джерел, термінологічний аналіз ключових понять, висвітлено генезис українського народолюбства і російського народництва, їх типологічну спорідненість та особливості [40]. Звернувши увагу на проекти політичних програм "української соціально- революційної партії" і українського товариства "Вольный Союз - Вільна Спілка", автор цілком слушно розглядає їх як прояв подальшого розвитку тенденції поширення радикально- демократичних ідей українського народолюбства в молодому поколінні громадівців. Історик вважає прикметним той факт, що впродовж 1880-х pp. деякі діячі брали участь одночасно в українському й загальноросійському рухах, і, як приклад, згадує В.Мальованого, зокрема його активну співпрацю з "Народною Волею" [41].

У навчальному посібнику А.М.Катренка "Український національний рух XIX століття. 60 -90-ті роки XIX ст.", що вийшов друком у 1999 p., системно викладено й узагальнено численні факти з історії науково-культурної й політичної діяльності українських громад, у тому числі ті, що стосуються спроби створення В.Мальованим та його соратниками загальнонаціональної політичної партії "Вільна Спілка" [42]. Суттєве значення для вивчення зв'язків В.Мальованого з російськими народниками має ще одна праця

М.Катренка [43].

Про спробу створення у 1883 р. української партії соціал-федералістів вміщено стислий сюжет В.Г.Сарбеєм у 9 томі багатотомної фундаментальної праці "Україна крізь віки". Автор поділяє поширену серед дослідників тезу про перебування В.Мальованого тривалий час в еміграції. Як і О.Болдирєв, історик В.Сарбей не пов'язує проект програми української партії, з яким

Мальований повернувся з Швейцарії в Україну, з товариством "Вільна Спілка" [44].

Нові факти, що стосуються зв'язків В.Ма-

Література

1. Реент О.П. Деякі проблеми історії України XIX - початку XX ст.: стан і перспективи наукової розробки // УЕК. - 2000. - № 2. - С. 11-12; Чишко B.C. Біографічна традиція та наукова біографія в історії і

льованого з Ф.Вовком, введено до наукового обігу в ґрунтовній монографії О.О.Франко "Федір Кіндратович Вовк (1847-1918): Дослідження, спогади, бібліографія: До 150-ліття з дня народження вченого" та її докторській дисертації [45].

Завершуючи історіографічний огляд, відзначимо, що проблема визначення місця і ролі В.Г. Мальованого у суспільно-політичному русі України 70-80-х pp. XIX ст. в загальних аспектах поставлена як в працях вітчизняних, так і зарубіжних істориків. Накопичено фактичний матеріал, що стосується діяльності цього діяча в складі Одеської громади, зв'язків з М.Дра-гомановим і участі у спробі створення першої української політичної партії. За своїми політичними поглядами В.Мальований характеризується як український соціаліст- федераліст, радикальний демократ, "лівий" громадівець, який одночасно активно співпрацював з російськими народниками.

Поза увагою науковців залишилося цілісне вивчення життя і громадсько-політичної діяльності В.Мальованого у 70-80-х pp. XIX ст. крізь призму проблеми типологічної спорідненості й самобутності українського народолюбства і російського народництва в ідеології та соціальній практиці. Подальшої розробки потребує ряд питань, а саме: 1) виявлення і висвітлення основних етапів і особливостей життєвого шляху і громадсько-політичної діяльності В.Мальованого; 2) розкриття ролі В.Мальованого у зміцненні радикально-демократичної течії в українському національному русі, подоланні його організаційної аморфності та програмної неоформленості; 3) обґрунтування на основі історіографічних і джерельних даних тези про маргінальний характер громадсько-політичної діяльності В.Мальованого; 4) визначення особливостей його співробітництва з російським народництвом та українською національно-демократичною еміграцією. Спроба дати відповідь на вищеозна- чені питання зроблена автором даної статті у декількох публікаціях, що вийшли друком протягом 1996-2002 pp. [46].

сучасності України. -К: БМТ, 1996. -С. 143-144.

Світленко С І. Народництво в Україні 60-80-х років XIX століття: Теоретичні проблеми джерелознавства та історії. - Дніпропетровськ: Навчальна книга, 1999.-С. 4-5.

Драгоманов МП. Вибране. - К: Либідь, 1991. - С. 327-429, 461-558; Його ж. Собрание политических сочинений М.П.Драгоманова. В 2 т. - Париж, 1905. -Т. 1.-С. 3-268,T. 2, 1906.-С. 391-412.

Драгоманов М.П. К биографии А.И.Желябова // Вольное слово. - Женева, 1882. -№39-40.

Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. - К, 1990. — С. 311-337, Його ж. Движение политической и общественной украинской мысли в XIX столетии // Освобождение России и украинский вопрос: Статьи и заметки. - СПб., 1907. - С. 42-54; Його ж. На другой день // Освобождение России и украинский вопрос: Статьи и заметки. - С. б-11.

Франко І.Я. 3 останніх десятиліть // Молода Україна. - Ч. 1. - Львів, 1910. - С. 1-85; Його ж. Суспільно- політичні погляди М.Драгоманова // Літературно- науковий вісник. - 1906. - Т. XXXV. - Кн. VII-IX. - С. 226-240.

Франко І.Я. 3 останніх десятиліть. - С.