сельского хозяйства в ФНРЮ: Авторефер. дис. ... канд. экон. наук. -М., 1964. - 20 е.; Кариня Л.Ф., Князев Ю.К., Тягуненко Л.В. Экономика Югославии. - М.: Экономика, 1966. - 223 е.; Тягуненко Л.В. Развитие сельского хазяйства ФНРЮ. - М.: Наука, 1981. - во в містах, неможливо внести остаточну ясність у проблему причин колективізації.
Крім того, не слід забувати, що між V з'їздом КПЮ, що підтвердив попередню аграрну політику, і II пленумом лежать хлібозаготівлі 1948 р. З кінця вересня 1948 p., тобто майже з кінця заготівельної кампанії, Б.Кідрич у своїх публічних виступах почав розвивати ідеї, висловлені на V з'їзді. Він говорив про продовольчий баланс країни, про відставання сільськогосподарського виробництва від потреб індустріалізації, про необхідність заходів для його піднесення [25]. Оскільки в проміжку між з'їздом і кінцем вересня подібних висловлювань він не робив, можна припустити, що на позицію голови Господарської Ради вплинули саме результати заготівель. Тому потрібно спеціально розглянути, якими були їх наслідки у 1948 р. і як вони вплинули на рішення про початок колективізації.
В роботах кінця XX ст. сербські історики показали, що до 1949 р. змін в аграрній політиці ФНРЮ не було. Однак єдиної думки, чому вони потім сталися, в історіографії немає. За однією концепцією були об'єктивні економічні передумови колективізації: зростання потреби в продовольстві й труднощі в експлуатації села містом. За іншою, причини були суто ідеологічні, а в дію їх привела зовнішньополітична ситуація. Спростувати це пояснення можна тільки шляхом ретельного вивчення економічних процесів напередодні колективізації.
Незважаючи на відсутність єдності в питаннях економічних передумов, історики, що вивчають колективізацію, вважають за необхідне враховувати ідеологічний фактор. У сербській історіографії колективізації існують гіпотези, обґрунтування яких поки не здійснювалося, ще не остаточно встановлена вся сукупність факторів, що викликали колективізацію, і не здійснено їхнє систематичне впорядкування, хоча в останньому питанні вже зроблено крок Вірою Гудац- Додич.
143 с.; Бейліс О.С. Новітня історія Югославії (1918- 1974 pp.). - Львів: Вища школа, 1975. - 126 с.; Пек- шев В.А Развитие экономики ФНРЮ. -М.: Внешто- ргиздат, 1956.-75 с.
Борба. - 1957.-26 априла.
Mitrovic М. Nase selo izmedu proslosti і buducnosti. - Beograd: Naucnaknjiga,1989. - S. 57.
Jugoslavia 1918-1984. Zbirka dokumenata. - Beograd: Rad, 1985. - S. 814-815.
Попов J. Народни фронт у Воіводини,1944-1953. - Нови Сад: Б.и.,1986. - С. 367.
Исто.-С. 367-368.
Petranovic В. Istorij a Jugoslavij е, 1918-197 8. - Beogra- d: Nolit, 1980. -S. 510.
Гудац-Додкй В. Аграрна политика ФНР-J и
селаштво у CpOHjH, 1949-1953. - Београд: Завод за уцбенике и наставна средства, Институт за политич- ке студіє, 1999. - С. 51.
Цит. за: Гудац-Додкй Б. Наведено дело. - С. 51.
Исто. - С. 87-88.
Исто.-С. 103.
Исто. - С. 106.
Исто. - С. 105-106.
Исто. - С. 105.
Исто. -С. 109-110, 114-115.
V конгрес Комунистичке napraje JyrocnaBHje. Сте- нографске белешке. - Београд: Култура, 1949. - С. 645.
Ъор^евиЙ М. Седам левих година. - Београд: Наш дом, 2000.-С. 217-218.
Djilas М. Rize and fall. - San-Diego, N.-Y., L.: Harco- urt Brace Jovanovich, 1986. - P. 250.
Борщевий M. Наведено дело. - С. 228.
Исто. - С. 201.
Исто. - С. 227.
Исто. - С. 242.
Kardelj. Е. Problemi nase socijalisticke izgradnje. - Knj. 1. - Beograd: Kultura, 1960. - S. 365.
Цит. за: Ъорг)евийМ. Наведено дело. - С. 229-230.
Kidric В. Sabrana dela. Clanci і rasprave, 1946-48. - Knj. 3. - Beograd: Kultura, I960. - S. 413; 422-423, 443,483-484.
Надійшла до редколегії 25.01.2003 p.