УДК 94 (38)

Крутілов В.В., Інститут археології України НАН України; Смирнов О.І., Миколаївський державний університет

Дослідження будівельних комплексів VI ст. до Р.Х. - І ст. по Р.Х. на ділянці "Кліф" Нижнього міста Ольвії

У статті розглядаються деякі проблеми розвитку фортифікації полісу в передгетський та післягетський періоди. Будівельні комплекси, які були розкриті у сезоні 2001 року, виявили залишки підвалів пізньокласичногоранньоелліністичного часу (IV-IIIcm до Р.Х.), що дозволяє більш детально вивчити соціально-економічну та культурну історію ОльвіїйПівнічного Причорномор 'я.

The article deals with some problems of fortification development of Ancient Greek Polis in pre-getion and post-getion periods. Building complexes discovered in the season of2001 reveal the remnants of ancient basements in late classical and early-hellenic periods. This gives better possibilities to the study of economic, social and cultural history of Olvia and Nothern part of the Black Sea region, ing the humane norms and principles ofinterethnic communication among citizens ofpoly ethnic Ukraine.Вже більше ста років ведуться систематичні планомірні дослідження величезного древньог- рецького поліса Північно-Західного Причорномор'я - Ольвії, що свідчить про актуальність даної проблематики. Вчені-антикознавці пробують по можливості повно висвітлити політичну, соціально-економічну і культурну історію міста- держави від його зародження на межі VII-VI ст. до Р.Х. до загибелі полісу в другій половині IV ст. по Р.Х.

Періодизація історичного існування Ольвії запропонована в багатьох працях вітчизняних вчених (О.С.Уваров, В.В.Латишев, Б.В.Фарма- ковський, Л.М.Славін, С.Д.Крижицький, П.Й.Каришковський, Ю.Г.Виноградов, В.В.Ру- бан) [1]. Щодо загальноантичної періодизації, то Ольвійський поліс вписується в її рамки й послідовно проходить усі її етапи від архаїчного до римського, відповідно з властивими для будь- якого грецького поліса, особливо периферійного, індивідуальними особливостями [2].

Конкретні археологічні дослідження на території городища та хори поліса є важливим вкладом у вирішення загальної задачі відтворення тисячолітньої історії Ольвійської держави. Уточнюючи та конкретизуючи планування міста, аналізуючи будівельні залишки різних хронологічних періодів, з'ясовуючи їх функціональне призначення, дослідники допомагають реконструювати важливий етап історичного розвитку півдня України - античної епохи.

Історія Ольвії поділяється на два відчутно окремих один від одного періоди, розділених гетським спустошенням поліса в середині І ст. до Р.Х., які відповідно мають назву передгетсь- кого і післягетського [3]. Обидва періоди вивчені нерівномірно, незважаючи на те, що дослідження кожного почалися в один і той же час та проходили паралельно, що обумовилось поганим станом шарів I-IV ст. по Р.Х., частково зруйнованих видобуванням каменю турками для побудови Очакова, а також мешканцями села Парутине в господарських цілях.

Виділяється п'ять основних хронологічних етапів вивчення Ольвії перших віків по Р.Х. Перший етап - кінець XVIII - рубіж ХІХ-ХХст. - пов'язаний з іменами таких вчених, як О.С.Уваров, І.Є.Забелін, В.Г.Тізенгаузен, П.ІКеппен, І.М.Муравйов-Апостол, В.В.Латишев та багато інших, деякі з їх робітне втратили свого значення і на даний момент.

Другий етап - 1902-1915 pp. Це час початку планомірного дослідження полісу, очолюваного Б.В.Фармаковським, час виявлення планування міста, відкриття та початок дослідження його адміністративного та релігійного центрів (агора і темі- нос) і накопичення археологічного матеріалу.

Третій етап - 1921-1935 pp. Ольвія стає заповідником. Продовжуються роботи Б.В.Фарма- ковського, С.А.Семенова-Зусера. Під час хвороби та після смерті Б.В.Фармаковського роботами керувала вчена рада. Дослідження цього періоду загалом були малорезультативними.

На четвертому етапі - 1936-1971 роки - роботи очолювали учні Б.В.Фармаковського: Л.М.Славін, О.М.Карасьов, О.І.Леві, Т.М.Кні- пович, які об'єднали вчені колективи Києва та Ленінграда. Він характеризується великим об'ємом досліджень, але недостатньою увагою, через деякі обставини, до будівельних залишків. П'ятий етап триває з 1972 р. по наш час. Закладені нові ділянки, уточнена топографія, йдуть дослідження основних масових категорій археологічного комплексу городища [4].

В останнє десятиліття вийшло два монографічні дослідження післягетського періоду. У праці С.Б.Буйських комплексно розглянута проблема організації оборони міста, побудови фортифікаційних споруджень, показані пам'ятки хори оборонного характеру та досліджені деякі інші питання, пов'язані з фортифікацією і війсь- ково-політичним станом регіону [5]. Робота

В.Крапівіної [6] присвячена аналізу матеріальної культури післягетської Ольвії: архітектурно- будівельних та виробничо-господарських споруд, скляних, металевих, керамічних комплексів. У книзі також виділені та охарактеризовані основні етапи історичного розвитку поліса в перші століття по Р.Х.

Передгетський період в історичному і археологічному плані вивчений більш повно в зв'язку з наявністю достатньої кількості матеріалу. Праці на цю тематику таких видних вчених, як Л.М.Славін, О.М.Карасьов, О.ІЛеві, Ю.Г.Виноградов, П.Й.Каришковський, є дороговказом для наступних досліджень поліса. Із останніх робіт на особливу увагу заслуговує монографія

ДКрижицького, НО.Лейпунської [7], де висвітлені історія міста, його матеріальна культура, мистецтво, основні археологічні комплекси, історіографія проблеми.

Важливим етапом у дослідженні Ольвійського поліса стало друкування матеріалів наукових читань до 75-річчя заснування історико- археологічного заповідника "Ольвія" НАН України [8]. Збірник багатогранний, висвітлює питання соціальної, політичної, економічної історії та життя "Щасливої". З новітніх досліджень потрібно виділити та розглянути збірник наукових праць Інституту археології НАН України, присвячений 70-річчю С.ДКрижицького, заступника директора та завідуючого античним відділом, у якому опубліковані статті провідних антикознавців Укра'іни та зарубіжних фахівців [9].

Збірка охоплює різні сторони історії та культури Північного Причорномор'я за античної доби. В ньому знайшли відображення проблеми політичного та соціально-економічного життя античних держав, розвитку ремесел, торгівлі, містобудівництва та архітектури, ідеологічних уявлень, висловлюються питання античної епіграфіки, нумізматики, гліптики, а також історії