УДК 94 (477.72) "18/19" Степаненко В.В.

Херсонський порт у кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

В сучасний період незалежна Україна знаходиться в пошуках засобів, за допомогою яких можна поставити економіку країни на достатньо високий рівень. У зв'язку з цим певний інтерес викликають історичні факти, які свідчать про значне економічне піднесення Півдня України та активізацію зовнішньоекономічної діяльності Росії на початку ХХ ст. в цьому регіоні.

З 1900 по 1913 рр. обсяг зовнішньої торгівлі усієї Російської імперії збільшився більш ніж у два рази. Значною була частка хлібного та промислового експорту, який здійснювався Чорноморським торговельним флотом через порти Миколаєва, Одеси та Херсона.

Багато вітчизняних істориків відзначають важливу роль Херсонського порту, як одного з провідних портів Північного Причорномор'я. Історії його розвитку приділяли увагу в своїх працях Б.В.Ананіч, О.П. Погребинський, А.Ф.Яковлєв та ін. [1].

Однак, ще існують деякі невисвітлені питання. Зокрема, недостатньо показано його місце в зовнішньоекономічній діяльності Півдня України у порівнянні з іншими портами - Миколаєва та Одеси. Використовуючи дані Державних архівів Херсонської та Миколаївської областей, статистично-економічних оглядів і статистичних щорічників Херсонського повіту за 1900-1913 рр. та звітів Миколаївського біржового комітету, автор даного дослідження ставить за мету довести, що Херсон мав багато економічних, політичних та географічних можливостей для свого розвитку, а конкурентні тенденції між трьома портами сприяли його економічному піднесенню.

Зміцнення позицій Російської імперії на Чорному морі та утворення флоту в останній третині ХУШ ст. сприяло розвитку Херсона, його внутрішньої та зовнішньої торгівлі, розширенню промислового виробництва, становленню торгового порту, по суті, першого у Північному Причорномор'ї України.

Через Херсонський порт у цей період за кордон відправляли хліб українських губерній. Особливо посилюється його роль у 80-ті роки ХУШ ст. в розширенні морських торгових зв'язків країни з Францією, Італією та іншими країнами Західної Європи.

У 1782 р. у Херсоні виникла торговельна кампанія польських магнатів з капіталом у 120 тис. злотих [2]. У січні 1784 р. французький купець Ф.Антуан відправив у Херсон з Марселя два судна, навантажені товарами, які були адресовані торговому дому, заснованому ним у Херсоні. Це були перші комерційні судна з Середземного моря, що прибули в порт [3].

У 1784 р. з Херсона до Франції було відправлено 4 судни з коноплею, конопляним насінням, пшеницею, житом, салом, щетиною, льоном. У 1787 р. до Франції пішло 19 суден з тією ж номенклатурою товарів, а також щогловий ліс, який прибував до Херсону з верхів'я Дніпра. З Марселя в Херсон прийшло у цей рік 18 суден, вони везли вино, тонке сукно, цукор, шовк, прянощі, фарби, меблі та ін. Крім Марселя, Херсон був пов'язаний і з Генуєю, Ліворно та Трієстом. Про зростання ролі Херсонського порту у Північному Причорномор'ї свідчить урядовий наказ 1787 р. про вільний експорт зерна та лісу через Херсонський порт, що, у свою чергу, привертало увагу до нього іноземних

ік Вивіз хліба, млн. пудів

6250000

22339900

22232900

34013000

34552500

45012680

55876600

59638700

28277504

49947500

18681150

підприємців.

1787 р. означений в діяльності Херсонського порту небувалим розмахом торговельної діяльності: перевезенням були зайняті понад 200 російських та іноземних купецьких суден. Активна зовнішня торгівля, що йшла через Херсонський порт у 80-ті роки ХУШ ст. приваблювала іноземців. У місті улаштувались австрійське та неаполітанське консульства [4].

Поряд з діючою ще з кінця ХУШ ст. казенною верф'ю у Херсоні почало розвиватися приватне суднобудування. У 1810 р. зі стапелів Херсонської купецької верфі зійшло 24 великі судна та 36 каботажних.

Розвиток сільського господарства та промисловості викликав пожвавлення внутрішньої та зовнішньої торгівлі. На Півдні країни розвивалася як ярмаркова, базарна, так і стаціонарна торгівля. Більшість ярмарок виникло після 1800 р. Між ними в самій країні та за її межами існував тісний зв'язок. Перша мережа ярмарок простягалась уздовж Дніпра, в напрямку чорноморських портів. А більш віддалена - через Херсон в Одесу, а звідти вже за кордон [5].

У 1857 р. за час навігації через Херсонський порт пройшло понад 800 парусних суден та пароплавів, навантажених лісом, сіллю, тютюном, бакалійними товарами. Вивозились вовна, зерно, канати, чавун, сало, масло. У цей період об'єм експорту був досить значним [6].

Однак, у 1866 р. Херсон перестає бути пунктом, через який велася зовнішня торгівля. Це пояснювалося активізацією зовнішньої торгівлі через Миколаївський та Одеський порти. Виявилася також віддаленість Херсонського порту від моря, порівняно

Миколаївським та Одеським, мілководдя Дніпровського гирла, що перегороджувало підхід до Херсона великих морських суден. У 1873 р. почалося будівництво Харківсько-Миколаївської залізниці, що дало можливість збільшити хлібні вантажі з Херсонської, Катеринославської, Київської, Полтавської та Харківської губерній. Несприятливі тарифи та незадовільне обладнання портів до 1898 р. гальмували розвиток експорту з Херсонського та Миколаївського портів. Скасування хлібних тарифів сприяло ввозу хлібних вантажів до Херсона [7].

Маючи тільки каботажне сполучення з місцями складування товарів, які сплавлялись у Херсон по Дніпру, цей торговий порт виконував великий об'єм роботи. У 1886 р. на 77 суднах було навантажено 119500 пудів товарів на 402200 руб., розвантажено 248 судни та 523 плоти - 9191400 пудів на 2065600 руб. [8]. Все це поступало в Одеський та Миколаївський торгові порти, збільшуючи вагомість Північного Причорномор'я України в зовнішній торгівлі Росії. Щорічно в Одесу та Миколаїв вивозилося