млн. руб. [9].

Як свідчить господарсько-статистичний огляд Херсонської губернії за 1890 р., з-за кордону прибуло з вантажем 22, без вантажу 284 судни, у тому числі англійських - 12. Відійшло за кордон 305 суден. Привезено у Херсонський порт 535767 пудів товарів вартістю 563317 руб. Головний товар ввозу - кам'яне вугілля (160074 пудів) та чавун (73548 пудів), крім того, привозили цемент, цеглу, черепицю [10].

На початку ХХ ст. характер діяльності Херсонського порту помітно змінюється. Проводяться роботи по удосконаленню порту, його обладнання. 10 червня 1900 р. начальник жандармського управління Херсона говорив про необхідність поліпшення водного сполучення між Очаківським, Одеським, Херсонським та Миколаївським портами [11]. Дерев'яна набережна на той час замінена кам'яною. Наприкінці ХІХ ст. вступає в дію водопровід, телеграфна лінія зв'язку [12].

На початку 1900-1903 рр. були проведені роботи по поглибленню дніпровського гирла в Херсоні, а також по будівництву судноплавного каналу, який у 1902 р. з'єднав Херсонський порт з морем, що дозволило йому здійснювати безпосередньо торговельні операції з портами Західної Європи. Тепер через Херсонський порт відправлялося за кордон до 24 млн. пудів вантажів, у тому числі 15 млн. пудів хліба [13].

У 1907 р. відкрилася залізниця, яка з'єднувала Херсонський порт з Миколаївським. Тоді ж вступив у дію залізничний вокзал.

За кошторисом Міністерства шляхів сполучення на обладнання торгового Херсонського порту з 1885 по 1902 рр. було асигновано 2518650 руб. [14]. Покращання судноплавних умов Дніпра, благоустрій набережної Херсона, технічне обладнання порту, побудова зерносховища, з'єднання порту з залізницею, розвиток кредиту - все це сприяло активізації роботи Херсонського порту в першому десятиріччі ХХ ст. Про пожвавлення його товарообігу в зазначений період свідчать побоювання комерційних діячів Миколаєва та Одеси, особливо експортерів хліба. З приводу успішних експортних операцій Херсона вони виявили занепокоєння, що хліб з Херсонської губернії йде за кордон через Херсонський порт [15].

У статистично-економічному огляді Херсонського повіту за 1908 рік зазначалося: "Тенденція Херсону конкурувати з Миколаєвом у справі експорту із попередніх припущень та міркувань переходить у галузь дійсності та перетворюється у факт такого великого значення, який заслуговує самої серйозної уваги з боку тих осіб і закладів, прямим обов'язком яких є турбота про розвиток і розквіт Миколаївської торгівлі взагалі і вивізної особливо. Якщо конкуренція Херсона виявляється можливою навіть тепер, то не важко передбачити, якими серйозними наслідками вонапогрожує інтересам Миколаєва, коли здійсниться проект проведення Миколо-Козельської лінії прямо у Херсон" [16].

Збільшення конкурентних тенденцій не було негативним явищем. Навпаки, в результаті конкурентної боротьби поліпшуються умови торгівлі, збільшуються торговельні обороти. Та обставина, що Херсон активно вступив до конкурентної боротьби і займав в ній не останнє місце, свідчить, що вибір цього міста як одного з центрів морської торгівлі у Північному Причорномор'ї був історично та географічно обгрунтований, але його можливості використовувалися не повністю. У 1909 р. поліпшується обладнання Херсонського порту та його ремонтного відділу [17].

На початку ХХ ст. Херсонський порт експортував переважно хліб з Херсонського повіту у значних розмірах. Його щорічний вивіз характеризується даними, що наведені у таблиці [18].

Порівнюючи об'єм вивозу хліба у 1908 р. за кордон через Миколаївський та Херсонський порти, зазначимо, що Херсон відправляв його у зарубіжні країни у 1,6 рази менше, ніж Миколаївський: 34552500 млн. пудів проти 56217200 млн. пудів [19].

З 1904 по 1906 рр. експорт хліба з Херсонського порту збільшився майже в 3,5 рази. Максимальним по вивозу хліба був 1911 рік, коли на 239 суднах в країни Західної Європи було відправлено 59,6 млн. пудів зерна [20]. Значне зменшення експорту хліба в 1912 р. Херсонським портом відбиває загальну тенденцію експорту хліба Північного Причорномор'я України. Так, Миколаївський порт у цей рік експортував тільки 58830206 пудів хліба, в той час, двома роками раніше було вивезено з Миколаївського порту 113885506 пудів. Зменшення об'єму експорту хліба після 1911 р. пояснюється напруженням зовнішньополітичних зв'язків Російської імперії з країнами Німеччини, Австро- Угорщини напередодні Першої світової війни [21].

Інтенсивному вивозу хліба сприяли вагоме зростання площі посівів, ціна на хліб, значно нижча порівняно з іншими портами, надання продтоварного кредиту з боку Херсонського відділення Державного банку.

Значно збільшуються зовнішньоторговельні обороти Херсонського порту напередодні Першої світової війни, у 1913 р.

На хлібну торгівлю впливав податок, який був викликаний італійсько-турецькою війною 1911 р. Необхідним стало додаткове страхування вантажів від військового ризику, яке збиралося у розмірі 0,25% від вартості вантажу. Хоча це становило невелику суму, проте вона викликала невдоволення експортерів, в зв'язку із збільшенням непередбачених витрат [22].

До 1914 року у закордонному відділі Херсонського порту було вже 2 склади, придатні для якісного зберігання зерна загальною місткістю 500000 пудів, крім того, існувало зерносховище елеватора на 750000 пудів. Зерно також зберігалося ще й у 28 корпусах, які безпосередньо прилягали до порту та вміщували 6900000 пудів зерна [23]. З-за кордону у великій кількості ввозилася покрівельна черепиця. Але, як правило, імпортні вантажі майже не надходили. Іноземні судна нерідко приходили в Херсон з баластом [24].

У 1911 р. у Херсон надійшло товарів залізницею та водними шляхами загальним об'ємом 86,8 млн. пудів. Серед портів Півдня України та Чорноморсько-Азовського узбережжя по привозу товарів усіма видами транспорту Херсон займав 6