Вивіз товарів з Херсона малим каботажем у 1913 р. дорівнював 9,9 млн. пудів, і Херсон у цьому займав 4-те місце серед 8 перелічених торгових центрів. Херсон перегнав Миколаїв, Батумі, поступався Одесі, Новоросійську та Ростову [26]. За категорією далекого каботажу в 1913 р. з Херсона вивезено товарів на суму усього 50 тис. руб. У тому ж році з Херсона було відправлено 49,9 млн. пудів вантажів.

Загальний морський вивіз за всіма категоріями вантажів у 1913 р. через Херсонський порт дорівнював 59,6 млн. пудів, а привіз - 0,2 млн. пудів [27].

Таким чином, на початку ХХ століття у Херсоні склався єдиний механізм, що висунув місто на пристойні позиції на міжнародному ринку. Таким механізмом був порт. Удосконалення організації праці, обладнання та зміцнення на внутрішніх ринках поставили Херсонський порт в десятку найкращих портів Росії. Але своїми технічними та економічними можливостями він відрізнявся від Петербурзького та Одеського портів.

Про інтенсивний товарообіг Херсонського порту на початку ХХ ст. свідчить і зростання інтересу до нього з боку загальноросійських та місцевих фінансових установ. У зазначений період у Херсоні відкрилися відділення Петербурзького міжнародного, Російсько-Азіатського, об'єднаного і

Російського для зовнішньої торгівлі банків. З кінця ХІХ ст. у Херсоні діяли міський громадський банк, відділення місцевого банку, товариство взаємного кредиту та позичково-ощадне товариство Херсонського відділу "Союза русского народа" [28].

Якщо наприкінці ХІХ ст. закупівлею хліба у селян та поміщиків займалися, головним чином, скупники та комерсанти, які потім відправляли заготовлену продукцію в порт, то вже на початку ХХ ст. очевидним стає значне збільшення кількості продавців зернових. Їх діяльність активізується завдяки включенню в експорт хліба місцевих відділень великих банків. Слід відмітити й такий факт, що наприкінці ХІХ ст. пароплави для перевозки хліба фрахтувалися кількома відправниками. Це пояснювалося тим, що більшість продавців не могли самостійно заповнювати судно хлібним вантажем. А вже на початку ХХ ст. помітними стають тенденції фрахту пароплава для вантаження хліба однією фірмою.

На початку ХХ ст. великі експортні фірми купували хліб у місцях виробництва через своїх службовців і спеціальних агентів, а дрібні фірми - у місцевих спекулянтів.

Отже, Херсонський порт на початку ХХ ст. був надзвичайно дієздатним. Через нього за кордон йшов хліб Херсонщини. Частка імпортних перевозок була меншою, ніж експортних, що характерно було і для Миколаєва. На відміну від Миколаївського порту, де в експорті значну роль відігравав великий капітал, у Херсонському переважали дрібні експортери, яких напередодні Першої світової війни було 52 [29].

Торгівля Херсонського порту мала всі риси, що притаманні загальноросійській торгівлі: головним товаром експорту були зерно та хлібопродукти, експорт в декілька разів перевищував імпорт, товарами імпорту були машини і готові вироби. За вивозом сировини Херсон займав одне з перших місць у Росії. Слабкість російського торгового флоту приводила до того, що головна маса товарів вивозилася на іноземних суднах. У цілому, Херсонський торговий порт займав третє місце в системі зовнішньої торгівлі Північного Причорномор'я, після Одеського та Миколаївського портів.

Література

Ананьич Б.В. Россия и международный капитал, 1897-1914: Очерки истории финансовых отношений. - Л., 1970; Погребинский А.П. Очерк истории финансов дореволюционной России (ХІХ-ХХ вв.). - М., 1954.; Яковлев А.Ф. Экономические кризисы в России. - М., 1955.

Історія Української РСР. - К., 1972. - Т. 2. - С. 419.

Ананьич Б.В. Вказ. пр. - С. 28.

Херсону 200 лет. 1778-1978: Сборник документов и материалов. - К., 1978. - С. 30; Оль П.В. Иностранные капиталы в хозяйстве довоенной России. - М., 1926. - С. 46.

Миронов Б.Н. Внутренний рынок России во второй половине XVIII - первой половине ХІХ в. - Л., 1981. - С. 50.

Географические и статистические материалы России. Херсонская губерния. - СПб., 1863. - Т. 24. - Ч. II. - С. 741.

Статистический справочник Херсонского уезда. - Херсон, 1891. - № 8. - С. 69.

Херсону 200 лет. - С. 7.

Державний архів Херсонської області, ф. 14., оп. 1, спр. 359, арк. 171.

Статистический справочник Херсонского уезда. - Херсон, 1891. - № 8. - С. 69-70.

Центральний державний історичний архів України, ф. 385, оп. 1, спр. 700, арк. 71.

История городов и сел Украинской РСР. Херсонская область. - К., 1983. - Т. 8. - С. 84.

Материалы для описания русских коммерческих портов и их сооружений. - СПб., 1902. - Вып. ХХХ"У! - С. 44.

Ibidem.

Статистико-экономический обзор Херсонского уезда за 1906 г.

Херсон, 1907. - С. 49; Данные об экономическом положении селений Херсонского уезда в сельскохозяйственном отношении по подворным спискам землеустроительной комиссии в 1906-1907. - Херсон, 1908. - С. 12.

Статистико-экономический обзор Херсонского уезда за 1908 г.

Херсон, 1909. - С. 49.

Херсон: Страницы истории. 1778-1978. - Симферополь, 1978.

С. 12.

Нижний Днепр и Южный Буг. - Херсон, 1924. - С. 151.

Державний архів Миколаївської області, ф. 255, оп. 1, спр. 12, арк. 100.

Нижний Днепр и Южный Буг. - С. 151-152.

Статистико-экономический обзор Херсонского уезда за 1911 г.

Херсон: Изд. Херсонского уездного земства., 1912. - С. 61.

Ibid. - С. 63.

Статистико-экономический обзор Херсонского уезда за 1912 г.

Херсон, 1913. - С. 51.

Статистико-экономический обзор Херсонского уезда за 1910 г.

Херсон, 1911. - С. 53.

Соловьев А.Н. К вопросу о роли финансового капитализма в железнодорожном строительстве