Гетьманська адміністрація і військові (градоначальник Де-Бонді, генерал Богаєвський) на транспортах "Труд", "Михаил Архангел" відпливли до Одеси. Рада українських об' єднаних організацій у відозві до населення повідомляла, що до приходу республіканських військ вона бере владу в місті в свої руки, а охорона покладається на німецьку залогу. Раду очолив В.Герасименко. 11 грудня була укладена угода між Григор' євим і німецьким командуванням, згідно з якою вранці 12 грудня петлюрівські війська вступили у Миколаїв [40]. 13 грудня українським комісаром міста було обрано С.П.Юрицина, начальником залоги - полковника Самосієва, командиром воєнного порту - Іванова [41]. В цей же день на зборах офіцерів української 6-ї легкої гарматної бригади, полковник Сухотін був обраний командиром бригади до розпорядження нового уряду. Повітроплавальний загін очолив також новий командир - значковий Бутов [42]. Після втечі офіцерів-гетьманців у 17-му піхотному Олександрійському полку була проведена перереєстрація особового складу, а полк очолив значковий В'язовський [43].

Отаман Григор'єв у своєму наказі за № 1 від 10 грудня 1918 року "Всім громадянам Миколаєва" повідомляв, що влада гетьмана скасовується, відновлюються всі свободи, оголошені І, ІІ та ІІІ Універсалами, і що за будь-яку агітацію проти Республіки буде суворо покарано [44].

Таким чином, у Миколаєві збереглися всі українські формування, що перебували у місті за гетьманату. Крім цього, сюди 14 грудня прибув загін у складі 160 чоловік, сформований у селі Гур'ївці [45]. А наприкінці грудня з Олександрії та Єлисаветграду у Миколаїв прибуло 2 тисячі петлюрівців із 42 офіцерами [46].

Це були останні численні українські формування на Миколаївщині. Наприкінці грудня між Григор'євим і німецьким командуванням виник конфлікт. Григор'єв став вимагати, щоб німці залишили Миколаїв, Знам' янку і Долинську протягом 4-х днів, без надання їм транспортних засобів, погрожуючи бойовими діями [47]. 4 січня 1919 року закінчився строк ультиматуму. Перебравшись зі своїм штабом у Снігурівку, Григор'єв дав наказ взяти німецьких заручників, німці зробили те ж саме і заявили, що без транспортних засобів не можуть залишити місто. І хоч заручників було звільнено, німці в ніч на 6 січня 1919 року оточили казарми 17-го Олександрійського полку і обеззброїли його. А ввечері невеличкими групами звільнили солдатів із казарм полку [48]. 6 січня полковник В'язовський видав наказ по Миколаївській залозі: "з приводу тимчасового розпуску головних військових частин м.Миколаєва, канцелярія начальника залоги на короткий час зачиняється" [49].

Українська Народна Республіка втрачала контроль над Півднем України, куди все більше прибувало військ Антанти. На спробу військового міністра генерала

Грекова відкрити у Миколаєві військове морське відомство, представники Антанти відповіли, що ця ідея не має сенсу [50].

14 березня радянські війська оволоділи Миколаєвом, а у 20-х числах березня 1919 року українські республіканські частини залишили північні райони області. Це були останні регулярні українські війська на Миколаївщині періоду національно-демократичної революції та громадянської війни в Україні 1917-21 рр.

Література

Див.: За державність: матеріали до історії війська українського. - Калуш, 1935; Історія українського війська. - Львів.: Червона калина, 1936. - Ч. 1-3; Українські січові стрільці. - Львів.: Червона калина, 1935; Капустянський М. Похід українських армій на Київ - Одесу 1919 р. - Львів, 1921.

Див.: Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття 1917-21 роки. - К.: Тиражувальний центр УРП, 1995; Удовиченко О.І. Україна у війні за державність: історія, організація і бойові дії українських збройних сил 1917-21 рр. - К.: Україна, 1995; Щусь О.Й. Всеукраїнські військові з'їзди. - К.: Б.И., 1992.

Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО), ф. П- 2247, оп. 1, спр. 2, арк. 104.

Ibid., ф. Р-1817, оп. 2, спр. 498, арк. 6.

Трудовая газета. - 1917. - 25 апреля.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 312, арк. 90.

Md., ф. Р-5547, оп. 1, спр. 1, арк. 1.

Md., оп. 1, спр. 719, арк. 1.

Md., арк. 3

Трудовая газета. - 1917. - 27 июня.

Md., 1 октября.

Md., 29 октября.

Державний архів Одеської області, ф. Р-3829, оп.1, спр. 90а, арк. 186.

Трудовая газета. - 1917. - 12 октября.

ДАМО, ф. 222, оп. 1, спр. 1802, арк. 2.

Md., ф. П-1817, оп. 2, спр. 498, арк. 67.

Md., спр. 271, арк. 42.

Md., арк. 43.

ДАМО, ф. Р-2247, оп. 1, спр. 2, арк. 27.

Md., спр. 17, арк. 15.

Известия Николаевского Совета Рабочих и Военных депутатов. - 1917. - 3 декабря.

Вінниченко В. Відродження нації. - К.: Політвидав України, 1990. - Т. 2. - С. 156.

Известия Николаевского Совета Рабочих и Военных депутатов. - 1917. - 17 декабря.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 279, арк. 8.

ДАМО, ф. 222, оп.1, спр.1825, арк. 34.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 316, арк. 41.

Підкова І.З. Шуст Р.М. Довідник з історії України. - К.: Генеза, 1993. - Т. 1. - С. 35.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 281, арк. 21.

Md., арк. 48.

ДАМО, ф. 222, оп.1, спр.1825, арк. 86.

Известия. - 1918. - 20 марта.

ДАМО, ф. П-1817,