у вільні від сільськогосподарських робіт дні використовувалися на роботах у ремонтних майстернях, монтажних бригадах з механізації тваринницьких ферм, будівництві та інших роботах.
Таким чином, різні форми системи оплати праці робітників МТС складалися протягом тривалого часу за різних умов роботи і не удосконалювалися. Тому виникла строкатість в оплаті праці механізаторів. Трактористам зарплата нараховувалась за 400 розцінками в грошовому та натуральному вираженні, праця комбайнерів оплачувалась за 120 розцінками, бригадирів тракторних бригад - за 34, а їх помічників - за 30 [20].
Середньомісячний заробіток трактористів в Україні у 1953 р. складав 420 крб., після вересневого (1953 р.) пленуму ЦК КПРС він збільшився до 540 крб., а у 1955 р. - до 620 крб., тобто у 1,4 рази [21]. Після скасування подвійної оплати праці в 1956 р. грошові виплати на один трудодень зменшились на 35%. З наведених даних видно, що протягом 50-х рр. оплата праці механізаторів збільшилась, проте вони одержували менше, ніж робітники промислових підприємств. Зокрема, середньомісячна зарплата токаря на заводах Донбасу у 1957 р. становила 10001200 крб., що значно перевищує зарплату механізатора [22].
Інакше оплачувалася праця постійних робітників (радіотехніка, бухгалтера та ін.), а також працівників апарату МТС. Вони одержували стабільні оклади за рахунок держбюджету. Посадові оклади залежали від кількісного складу машинно-тракторного парку та отриманої освіти. Так, директор, який мав вищу освіту і великий тракторний парк, одержував 1660 крб., а директор-практик з невеликим машинно- тракторним парком - 980 крб. [23]. Їм також нараховували преміальні оклади. Тричі на рік, наприклад, за своєчасне виконання окремих циклів робіт у сільському господарстві, при якісному їх виконанні, директор, агроном і механік отримували премії в розмірі місячного окладу [24].
Всі механізатори, як робітники державних підприємств, мали право на отримання допомоги по державному соціальному страхуванню в разі втрати працездатності. Їм, на відміну від колгоспників, виплачували пенсії на тих же умовах, що і всім робітникам державних підприємств. Внески на соціальне страхування машинно-тракторні і спеціалізовані станції повинні були сплачувати за встановленим тарифом з тих видів заробітної плати, які враховувались при виплаті допомоги і пенсій.
Виплата заробітної плати робітникам МТС проводилась несвоєчасно. Ситуація покращилась тільки у 1957 р., коли заборгованість по зарплаті механізаторів України зменшилась до 2580 тис. крб. проти 11435 тис. крб. у 1956 р. [25]. Несвоєчасна виплата заробітної плати послаблювала ефективність заходів щодо підвищення матеріальноїзабезпеченості механізаторів та ускладнювала їх закріплення за МТС. Високою була плинність кадрів, яка зменшувалася в міру покращання системи оплати праці. Так, якщо у 1954 р. вона складала 22%, у 1955 р. - 22,8%, то у 1956 р. - 17,7% [26].
Таким чином, оплата праці робітників МТС України у 50-х роках мала різноманітні форми, які часто були незрозумілі робітникам і не стимулювали їх матеріальну зацікавленість. Всі особливості оплати праці механізаторів випливали з поєднання двох форм власності: колгоспної та державної. Крім того, існувало багато особливостей, які були пов'язані із специфічним виробничим процесом.
Література
Басюк Т.Л. МТС - решающая сила в развитии колхозного производства. - М.: Госполитиздат, 1954. - 230 с.; В помощь изучающим экономику МТС. - М.: Сельхозгиз, 1956. - 368 с.
Макаров Н.П., Цимиданов К.Ф. Старобешевская МТС. - М.: Сельхозгиз, 1955. - 102 с.; Лутов І. 20 років МТС ім. Шевченка. - К.: УСХА, 1949. - 88 с.
Арутюнян Ю.В. Механизаторы сельского хозяйства СССР в 1929-1957 гг. - М.: Изд-во АН СССР, 1960. - 341 с.; Вылцан М.А. Восстановление и развитие материально-технической базы колхозного строя (1945-1956). - М.: Мысль, 1973. - 263 с.
Збірник найважливіших рішень по сільському господарству. - К: Держсільгоспвидав УРСР, 1955. - С. 379.
Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам (1917-1967): Сборник документов за 50 лет: В 5 т. - М.: Политиздат, 1968. - Т. III. - С. 411.
Збірник найважливіших рішень по сільському господарству. - С. 380.
Ibid. - С. 30.
В помощь изучающим экономику МТС. - С. 254.
Вылцан М.А. Вказ. пр. - С. 169.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВОВУ України), ф. 2, оп. 8, спр. 1276, арк. 129.
Пристапчук Л.С., Хотенко М.П. Організація використання машинно-тракторного парку в колгоспах. - К.: Держсільгоспвидав УРСР, 1960. - С. 94.
Булочникова Л.А. Организация и оплата труда в МТС: Автореф. дис. ... канд. экон. наук / Моск. Гос. универ. - М., 1955. - С. 18.
Пристапчук Л.С., Хотенко Й.П. Вказ. пр. - С. 94.
Басюк Т.Л. Вказ. пр. - С. 157.
ЦДАВОВУ України, ф. 2, оп. 8, спр. 1276, арк. 130.
В помощь изучающим экономику МТС . - С. 238.
ЦДАВОВУ України, ф. 2, оп. 8, спр.. 1276, арк. 131.
Пристапчук Л.С., Хотенко М.П. Вказ. пр. - С. 94.
В помощь изучающим экономику МТС. - С. 260.
Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам. - Т. IV. - С. 98.
Центральний державний архів громадських об'єднань України, ф. 1, оп. 24, спр. 4512, арк.109.
Державний архів Донецької області (далі - ДАДО), ф. 3424, оп. 1, спр. 87, арк. 6.
ЦДАВОВУ України, ф. 2, оп. 8, спр. 3480, арк. 112.
Ibid., спр. 1276, арк. 133.
Ibid., ф. 582, оп. 4, спр. 1023, арк. 54.
Арутюнян Ю.В. Вказ. пр. - С. 243.