репресовані науковий співробітник краєзнавчого музею Ф.Т.Камінський та викладач ІНО М.Д.Лагута (розстріляний у 1937 р.). Останнього звинуватили в тому, що він ставив за мету зберегти Миколаївський інститут народної освіти як розсадник кадрів націоналістично настроєних педагогів для Півдня України, домагався організації навчання в школах Миколаєва українською мовою, відкрив курси української мови для всіх службовців. Позитивні починання в плані українізації були занедбані з розформуванням деяких вузів (у 1930 р. розформовані Одеський політехнічний інститут, Одеський інститут народної освіти, Інститут народного господарства).

20 квітня 1938 р. вийшла постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У "Про обов'язкове вивчення російської мови в неросійських школах УРСР". Ця постанова остаточно ліквідувала національні школи в республіці, дала хід наступу і на українські навчальні заклади, кількість яких значно скоротилась, зокрема у містах, вузи, технікуми переходили на навчання російською мовою. Політика українізації була знищена у народній освіті.

Таким чином, завдяки активним діям губернських та окружних органів, на Півдні у 20-х роках йшов активний процес впровадження української мови, в тому числі в галузі освіти. Швидше він відбувався в школах та вузах з перевагою соціально-економічних дисциплін, Таблиця 1

№№ Управління НКВС по Арешто-вано % від загалу за/п областях осіб арештованих п

Донецька 27042 16,9

Київська 21374 13,4

Дніпропетровська 17124 10,8

Вінницька 16815 10,5

Харківська 15025 9,4

Житомирська 14628 9,2

Одеська 12695 8

Чернігівська 8501 5,3

Кам'янець-Подільська 8308 5,2

Миколаївська 5786 3,6

Полтавська 5573 3,5

Молдавська АРСР 4588 2,9

Центральний апарат НКВС 2114 Щ

Таблиця 2

№№ Національні Арештовано % арештованих від загалу п

Українці 2765 47,9

Росіяни 1112 19,2

Поляки 849 14,7

Німці 828 14,3

Румуни 130

Євреї 82

Японці 20 І

повільніше - у технічних та профтехнічних закладах, незважаючи на непорозуміння та опір він два певні наслідки. Але, на жаль, всі позитивні зрушення були припинені у другій половині 30-х років.

Література

Долженков О.О. Українізація на Одещині: досвід 20-х крізь призму 90-х // Чорноморські новини. - 1996. - 13 листопада; Журецький Я.І., Шитюк М.М. Освітяни Миколаївщині - жертви репресій сталінізму. - Миколаїв, 1994; Соболь П.І. Знищення українізації на Півдні УРСР: 30-ті роки // Історія Півдня України від найдавніших часів до сучасності: проблеми національного, соціального, економічного, технічного, правового, релігійного та культурного розвитку: Збірник наукових праць. - Миколаїв; Одеса, 1999. - Ч. ІІ. - С. 182-187; Його ж. Українізація 20-х років і сучасне національне відродження на Миколаївщині: порівняльний аналіз // Ibid. - С. 170-171; Його ж. Українізація закладів професійної освіти Миколаївщини: 20-ті роки // Щотижня. - 1998. - 24 квітня; Його ж. Українофобія на терені шкільництва: 20-роки // Рідна школа. - 1996. - № 9. - С. 8; Юрченко Л.Г. Українізація в вузах Одеси в 20-ті роки ХХ ст. // Одеса і українці: Міська наукова конференція 30 травня 1997 р. - Одеса, 1997. - С. 30-31.

Державний архів Одеської області (далі - ДАОО), ф. Р-150, оп. 1, спр. 268, арк. 14

Ibid., арк. 15.

Ibid., ф. Р-99, оп. 1, спр. 54, арк. 30.

Ibid., ф. Р-134, оп. 1, спр. 1935, арк. 257-258.

Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО), ф. Р- 99, оп. 1, спр. 866, арк. 3-5.

Ibid., ф. Р-161, оп. 1, спр. 87, арк. 88.

ДАОО, ф. Р-99, оп. 1, спр. 200, арк. 4; спр. 171, арк. 73; ДАМО, ф. Р-161, оп. 1, спр. 443, арк. 87.

ДАМО, ф. Р-8, оп. 1, спр. 389, арк. 34.

ДАОО, ф. Р-134, оп. 1, спр. 1027, арк. 47.

ДАМО, ф. Р-161, оп. 1, спр. 260, арк. 208.

ДАОО, ф. Р-99, оп. 3, спр. 23, арк. 162.

Ibid., арк. 180.

Ibid., оп. 1, спр. 515, арк. 105.

Ibid., ф. Р-80, оп. 1, спр. 780, арк. 20.

Ibid., ф. Р-150, оп. 1, спр. 268, арк. 32.

І 17. ДАМО, ф. Р-993, оп. 1, спр. 2, арк. 11.

ДАОО, ф. Р-11, оп. 1, спр. 878, арк. 165.

ДАМО, ф. Р-161, оп. 1, спр. 663, арк. 154-155.

Мет.

ДАОО, ф. Р-11, оп 1, спр. 878, арк. 8.