аних на (техніки, грошей, робочої худоби), орі

ументи, некомпетентність керівництва, а також не

чать про прагненням селян до ведення індивідуальн

ь ще на складалося віками. Незаможники вчини

але не колектив, але не було відповідної матеріаль дивились на членство у колгоспі як на засіб

ктивних податків, а заможна частина населення ста

¦ комун і негативно.

аєтків. З На 1 жовтня 1923 р. на Первомайщині ,

ви певні них 40 складалися повністю з незаможникі

сгивного 1204 члени, 5173 їдці, 70748 десятин з

в, в яких рільничими господарствами, 55 з них п

к позик. селян, 1 - з робітників, 40 - з робітників і се

вважати на 1 жовтня 1924 р. можна побачити у табл.

урально- Отже, колективні господарства бл

утність середньому кожне мало 11-12 працездатні:

убсидій, Майже 60% з них організовані на

923 р. у користування. Вони давали не

їдцями, сільськогосподарської продукції, не впл виробництва. Безкінні й безінвентар

вати на малоінвентарні колгоспи складали по

індау. У кількості. Повністю забезпечених худобої

ільному 8,2%. Значна кількість їх виникла стихійно,

1921 р., формою для бідноти стали артілі. Комуни у

осп тут організовувалися в основному пересел

2 родин матеріальне становище їх залишалося дуже

їв собою Колективні господарства відрізнялися о

робочої ступенем узагальнення майна: об'єднува

е 3. Сім інвентар 87% господарств, все майно

артирах, продукцію ділили по їдцях 10% кол урахуванням працездатних - 48%, тільки н

іна в Внутрішній уклад життя колгоспів мало

<рб" сільського, за винятком тих, котрі були о

5-110 колишніх поміщицьких економій і ж

5-10 відокремлено. В одній з комун на загаль

>85-1 спалити ікони, в іншій - день відпочинку пе

0,6,75 - В деяких колективах працювали вчителі, ш

5-12 клуби, але це було надзвичайно рідкісним

1,25- об'єднання не стали "розсадником комуі

У5 селі". До того ж вони виявилися неміцнш

}'35 [13].

136- На наступному етапі (1924-1927 рр.)

08 об'єднань значно скоротилась, а ті, які

U7- поступово стали переходити на госпрозрах

4 0 8 кредити і техніку, підвищувати товарніст

2-35 Розпад колективних господарств на цьому

1,25- широкого характеру, що серйозно стурб;

економічним умовам. Вважалося доцільним, щоб кожний колгосп мав не менше 12-15 сімей, а землі - 150 десятин; пропонувалося надати їм матеріальну допомогу кредитами й землевпорядними роботами, організувати групові об'єднання колгоспів у районах, рекомендувалося звернути увагу на сільськогосподарські колективи з національних меншин, зокрема на німецькі, болгарські та єврейські [14].

У 20-х рр. у селах Півдня, поруч з виробничими, виникали кредитні, споживчі та інші товариства. Зокрема, у Семенівці у 1921 р. виникло єдине споживче товариство (ЄСТ). До березня 1925 р. число його членів склало 536 осіб. 23 березня на загальних зборах вирішили виділити зі складу ЄСТ самостійне кредитне товариство (СКТ) з 254 членів. Був прийнятий його статут, встановлені вступний внесок у розмірі 50 коп. та пай у сумі 3 крб.

СКТ розгорнуло активну діяльність. Лише у 1925 р. воно надало позик на суму 6000 крб. під 2% на рік, продало сільськогосподарської техніки на 2500 крб. Протягом року кількість його членів досягнула 440. 20 квітня 1926 р. у зв'язку з недородом товариство одержало від держави 1500 крб. для придбання посівного матеріалу, робочої худоби, пального для тракторів, фуражу та інших витрат [15].

У 1929 р. у цьому товаристві лічилося 1265 членів з пайовим капіталом у 4976 крб. Воно мало прокатний пункт, де селяни могли одержати плуги, букери, трієри. Успішно розвивалося і споживче товариство (441 чол.), яке постачало селян мануфактурою та іншими промисловими товарами [16].

Почала утворюватися й виробнича кооперація. Так, у Семенівці Лисогірського району на Первомайщині 18 грудня 1924 р. засновано садово- виноградарське товариство "Зелена гора" (9 господарств). Потім виникли тракторні товариства: "Урожай" (6 жовтня 1925 р.) - 4 господарства, "Дружба" (23 лютого 1926 р.) - 6 господарств, "Об'єднання" (26 березня 1926 р.) - 8 господарств. В кожному з них лічилося по одному трактору і вперше в селі машинним способом посіяли 94 десятини. В Остапівці того ж району сформувалося машинно-тракторне товариство "Перша артіль" (1926) [17].

У Воєводському Костянтинівського району у 1924 р. першим виникло Воєводсько-Рибальське сільськогосподарське товариство, а у 1926 р. воно поділилося на Воєводське (88 членів) та Рибальське (109). Сільське єдине споживче товариство мало у своєму складі 78 членів. До жовтня 1926 р. кількість кооперативних об'єднань у селі значно збільшилась. Організувалися машинно-тракторні товариства "Показатель" та "Червоний робітник", садово- виноградне товариство "Шлях до культури" [18].

У 1927-1928 рр. кількість артілей, ТСОЗів в селах збільшилась, хоча й вони були дрібними. Так, у товаристві "Перше Остапівське" Благодатнівського району Первомайської округи налічувалося 11 господарств, 89,68 га землі; "Червоному партизані" - 10 господарств, 70,58 га; "Первое Мая" - 12 господарств, 129 га. В них проводився землеустрій, працював прокатний пункт, який мав два трактори та інші сільськогосподарські машини [19].

У с.Мостовому Доманівського району цієї ж округи за станом на 1 жовтня 1927 р. існували споживче товариство (393 чол.), кредитне (217 чол.), машинно-тракторне, "Ремесленник" (19 чол.), "Свято врожаю" (8 чол.), "Пробуждение" (10 чол.), "Надежда" (19 чол.), "Спілка незаможних" (12 чол.) [20], у 1928 р. до них додалися СОЗи "Вільна праця" (26 дворів, 254,67 га), "Весела праця" (19 дворів, 172,44 га), "Перемога" (14 дворів, 128,78 га), "Незаможник" (13 дворів, 119, 19 га), "Десятиріччя Жовтня" (11 дворів, 86,62 га). В ТОЗах "Свято врожаю" і "Спілка незаможних"