промисловості Сталінської області станом на початок 1941 р. [9]
№ з/п | Галузь промисловості | Ремісничі училища | Школи ФЗН | Залізничні училища | Разом
кількість навчальних закладів | контингент учнів | кількість навчальних закладів | контингент учнів | кількість навчальних закладів | контингент учнів | кількість навчальних закладів | контингент учнів
1 | Вугільна | 4 | 2000 | 34 | 15300 | - | - | 38 | 17300
2 | Металургійна | 5 | 2750 | 12 | 4500 | - | - | 17 | 7250
3 | Машинобудівна | 3 | 1900 | 6 | 2000 | - | - | 9 | 3900
4 | Хімічна | 3 | 1350 | - | - | - | - | 3 | 1350
5 | Енергетична | - | - | 2 | 850 | - | - | 2 | 850
6 | Транспортна | - | - | 1 | 200 | 3 | 810 | 4 | 1010
7 | Будівельна | - | - | 14 | 4150 | - | - | 14 | 4150
Разом | 15 | 8000 | 69 | 27000 | 3 | 810 | 87 | 35810
Важкою справою була організація їдалень для учнів. Через стислі терміни на місцях не завжди встигали облаштувати спеціальні їдальні, і учні харчувалися разом з робітниками, а ті, що організовувалися, у більшості випадків були обладнані незадовільно. З цієї причини учні не мали змоги нормально харчуватися, марно витрачали свій час, простоюючи у чергах. Так, в їдальні при шахті ім. Карла Маркса учні змушені були вистоювали по дві черги, на які витрачали 1 год. 15 хв. у середньому [17]. Ще більш складною ситуація з харчуванням була по двох школах ФЗН Сніжнянського району, де учні через черги залишалися голодними до 12 годин. Вони вдавалися до крадіжок хліба, приказуючи: «Сховаєш грамів 100 хліба у кишеню - будеш ситий». За накладними витратами в цьому районі на харчування одного учня ФЗН відводилося 6 крб. 50 коп., чого не вистачало для повноцінного харчування [18].
Згідно з рішеннями партії та уряду, створення навчальних закладів системи державних трудових резервів відбувалося у надзвичайно стислі терміни. При цьому, нерідко керівники підприємств чинили опір організації навчальних закладів. Так, директор завода ім. Сталіна Лядов, тривалий час відмовлявся звільнити відведене під ФЗН приміщення [19]. Особливо гостро стояло питання організації гуртожитків та їх облаштування. На заводі ім. Сталіна створювалося ремісниче училище на 700 осіб. Проте місць у гуртожитку було тільки 480, не вистачало 330 ліжок [20]. Директор заводу ім. Фрунзе Перекрестов, дізнавшись що навчальне обладнання буде передано ремісничому училищу, дав розпорядження робітникам розібрати електрокрани та забрати електродвигуни [21].
У гуртожитках діяв воєнізований режим дня, дотримання якого контролювалося інструкторами виробничого навчання, що знаходилися з учнями майже цілодобово. За систематичні порушення внутрішнього розпорядку підлітків відправляли до трудових колоній [22].
З метою запобігання без дозвільним походам трудрезервників до міста та небажаних осіб у гуртожитках, встановлювався суворий пропускний режим. До порушників застосовувалися заходи покарання у вигляді позачергових чергувань у гуртожитку чи миття підлоги [23].
Вади в організації навчання, роботи й побуту учнів, а також примусовість набору ставали причинами численних втеч, попри визначену за це кримінальну відповідальність. Найчастіше, серед причин втікачі називали хворобу родичів, невідповідність кліматичних умов тощо. Так, на початку грудня 1940 р. лише зі шкіл ФЗН № 19 і № 20 м. Маріуполя з 183 осіб втекло 19 учнів [24].
Основний навчальний час відводився на виробниче навчання. Загальноосвітні дисципліни вивчалися в обсязі, необхідному для опанування майбутньої професії. Співвідношення між виробничим та теоретичним навчанням було встановлено як 5:2 [25]. Викладання спеціальних
загальноосвітніх дисциплін в училищах залежало від профілю підготовки учнів.
Значна увага в училищах та школах приділялася військово-фізичній підготовці учнів, на яку в навчальних планах передбачалося
години на тиждень. Програма підготовки будувалася на основі комплексу ГТО і була розрахована на виховання у молоді вправності, сміливості, витривалості та дисциплінованості [26].
Проте організація виробничого навчання залишалася на низькому рівні через слабкість матеріальної бази. Так, станом на 11 березня 1941 р. по школах ФЗН при шахтах комбінату «Сталінвугілля» 1 572 учня шкіл ФЗН не були охоплені виробничим навчанням через непідготовленість робочих місць і незабезпеченість необхідним матеріалом та інструментом. Навіть у тих ФЗН, де офіційно вже було розпочато виробниче навчання, організація даних робіт була незадовільною. Перевіркою було встановлено, що на шахті № 40 «Курахівська» тресту «Червоноармійськвугілля» перед початком виробничого навчання учнів ФЗН було прибрано електроприлади, внаслідок чого практичні заняття було зірвано [27].
Незважаючи на це, темпи виробничої активності учнів стрімко нарощувалися. Так, учні шкіл ФЗН Сталінської області в січні 1941 р. видобули 9000 т вугілля, лютому - 52 000 т, а в березні - 124400 т [28].
При навчальних закладах діяли бібліотеки, де учні могли взяти не лише навчальну, але й художню літературу та періодичні видання. З метою організації дозвілля після навчання та роботи тут створювалися червоні кутки, де влаштовувалися вечори, зустрічі, лекційні читання, спортивні змагання тощо. Зусиллями самих же підлітків організовувалися також театралізовані вечори,