УДК 070: 37(477.7) "18"

Гребцова І.С., Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова

Регіональна преса першої половини XIX ст. як джерело вивчення розвитку освіти в південних

губерніях України

У статті розкриті інформаційні можливості преси південних губерній України першої половини XIX ст. як історичного джерела для вивчення розвитку освіти в регіоні, виявлена основна спрямованість публікацій, проаналізовані найбільш значущі матеріали з даної проблеми.

The article reveals information potential of the press of the Southern governments of Ukraine in the early half of the XIX century as historical source for the research of education development in that region. The author reveals the main trend in publications and analyses the most important aspects of this problem.Однією з проблем, що знаходилася у центрі уваги регіональної преси в першій половині XIX ст., була проблема розвитку освіти. У той же час аналіз публікацій регіональної періодики з даної проблеми ще не знайшов висвітлення в дослідницькій літературі. Мета даної статті - розкрити можливості губернської преси як джерела для вивчення розвитку освіти в південних губерніях України.

При дослідженні поставленої проблеми комплексний аналіз матеріалів регіональної преси поєднувався з контент-аналізом, що дало змогу виявити весь масив статей і кореспонденцій, в яких у тому або іншому контексті розглядається проблема розвитку освіти. Виявилося, що 94% публікацій відображають дві найважливіші проблеми, критерієм для виділення яких служить спрямованість змісту тексту-джерела: 1) висвітлення історії заснування і діяльності Одеського учбового округу і окремих учбових закладів;

2) відображення в пресі полеміки з питання реформування системи освіти в Росії на межі 5060-х рр. XIX ст. Найкращому розумінню джерела, як відомо, сприяє автентичність його відтворення, в зв'язку з чим в статті текст джерела цитується мовою оригіналу.

Ініціаторами постановки проблеми розвитку освіти в пресі виступали викладачі і випускники Рішельєвського ліцею - найпрестижнішого учбового закладу в краї. У ньому концентрувались високоосвічені кадри професури, що тяжіли до видавничої справи і пропаганди наукових знань зі сторінок преси: М.Розберг, В.Григор'єв, К.Зеленецький, О.Богдановський, О.Геор- гієвський, І.Міхневич, М.Мурзакевич, І. Сока- льський. Багато з випускників ліцею стали згодом видавцями і співробітниками регіональної преси: О. і М.Тройницькі, Ф.Домбровський, Д.Картамишев, Д.Карейша, М.Фумеллі та інші.

Рішельєвський ліцей, який мав помітний вплив на розвиток видавничої справи в регіоні, в свою чергу сам постійно знаходився в епіцентрі уваги регіональної преси. Ще восени 1832 р. "Одесский вестник" вмістив на своїх сторінках "Краткое обозрение происшествий в одесском Ришельевском лицее и в подведомственных ему учебных заведениях с 1 августа 1830 г. по 1 августа 1832 г.", в якому охарактеризував діяльність ліцею і мережі учбових закладів краю. У публікації констатувалось також заснування в липні 1830 р. Одеського учбового округу, який очолив Н.Ф.Покровський [1]. Знов до цієї теми газета звернулась в листопаді 1835 р., опублікувавши "Обозрение состояния Одесского учебного округа в 1834/1835 академическом году". У публікації зазначалось, що в Одеський учбовий округ входили підвідомчі Міністерству народної освіти учбові заклади: Катеринославської, Херсонської, Таврійської губерній і Бессарабської області. В окрузі, за даними газети, в цей період діяли 6 гімназій: Одеська (при Рішельєв- ському ліцеї), Катеринославська, Сімферопольська, Херсонська, Кишинівська і Таганрозька. Крім того, в учбовому округу нараховувалось 26 повітових і 25 приходських училищ, а також 26 чоловічих та жіночих приватних пансіонів [2]. У всіх учбових закладах Новоросійського краю і Бессарабії навчались 4835 чоловік, з яких одна третина припадала на Одесу [3]. З цього часу подібні огляди стали постійними для "Одесского вестника".

З кінця 30-х рр. XIX ст., коли довідковий щорічник "Новороссийский календарь" був переданий Рішельєвському ліцею, матеріали про розвиток освіти стали важливою складовою частиною цього видання. Зокрема, "Новороссийский календарь на 1843 год" вмістив статтю І.Міхневича "Краткое известие об Одесском учебном округе", в якій автор детально проаналізував стан учбових закладів як у Новоросійському краї і Бессарабській області загалом, так і по окремих губерніях [4]. У наступному році "Новороссийский календарь" знов вмістив фундаментальну публікацію І.Міхневича "Исторический взгляд на учебные заведения Новороссийского края и Бессарабии" [5]. Значний масив публікацій щорічника був присвячений також історії Рішельєвського ліцею [6].

Проблеми розвитку освіти досить широко обговорювались в "Губернских ведомостях", на сторінках яких постійно публікувалися огляди та історичні записки про стан учбових закладів, що знаходились на території губерній. Така тематика робить місцеві газети цінним джерелом для вивчення розвитку освіти. Зокрема, "Таврические губернские ведомости" опублікували прочитану директором училищ О. Са- мойловим в сімферопольській гімназії "Историческую записку за 1850/1851 гг.", в якій містились відомості про відкриття учбових закладів у Криму, предмети, що викладалися в них, склад вчителів і учнів [7]. Помітний інтерес до цієї теми виявляли "Херсонские губернские ведомости", в яких, крім сухої статистичної інформації про губернські учбові заклади, досить часто з'являлись аналітичні статті і матеріали. В опублікованій у газеті статті "Краткая записка Херсонской губернской гимназии" редакція звернула увагу читачів на більш пізнє заснування учбових закладів в Херсонській губернії в порівнянні з деякими іншими південними губерніями. У публікації констатувалось, що в Катеринославі повітове училище і гімназія існували з 1805 р., а гімназія в Херсоні була заснована тільки через десять років. Газета пояснювала цю особливість таким