28 серпня ухвалили організувати пошук місць для дійсних членів Товариства, що втратили їх не з власної провини. Власниця приватної школи М.О.Попова запропонувала правлінню прийняти для безплатного навчання у своїй школі одного з дітей найбіднішого члена Товариства. Для збільшення грошових коштів протягом 1894 року було організовано вистави, концерти і навіть політ повітроплавця. Всі ці заходи дали Товариству 388 крб. [14].

Правління виділяло гроші для організації похорон своїх членів - М.І.Сибірцева, М.Я.Коваленка; з нагоди вступу до шлюбу круглої сироти, вихованки Миколаївського притулку, Валентини Єланської зібрали їй на придане 37 крб.

Кількість членів Товариства поступово зростала, і в квітні 1894 року в ньому вже налічувалось 127 чоловік, які внесли в основний капітал 1000 карбованців [15]. Склад членів Товариства постійно оновлювався, окремих із них виключали за несплату членських внесків. 3 цієї причини 4 грудня було виведено з його складу 12 осіб. Грошові документи і книги Товариства утримувались і велись у повному порядку, про що свідчать протоколи перевірок ревізійної комісії. У кінці 1894 року Товариство об'єднувало 117 прикажчиків із 666, які налічувались y той час у Миколаєві [16].

У 1895 році правління Товариства, вважаючи, що знання бухгалтерії необхідні кожному, хто займається комерційною справою, заснувало при Товаристві безкоштовні курси для його членів. На них без грошової винагороди працював бухгалтер міського ломбарду Микола Трохимович Семенов. Бажаючих відвідувати курси виявилось спочатку 15 чоловік, але незабаром інтерес до курсів зник, у зв'язку з цим курси довелось закрити [17].

У тому ж році при Товаристві було створено аматорський хор із 20 осіб для виконання богослужіння в одній з церков Миколаєва і організації концертів. Навчанням хору безплатно займався вчитель співів Василь Олександрович Терюхов. У травні 1895 року було організовано виставу у цирку Піссиуті. На жаль, в зв'язку з поганою погодою була невелика кількість глядачів, і усі виручені гроші пішли у фонд цирку [18]. 22 листопада на сцені театру Шеффера відбулася вистава п'єси О.М.Островського "Трудовий хліб" на користь Товариства християн-прикажчиків. Спектакль мав успіх, і збір був значним [19]. У кінці грудня в залі Миколаївських міських зборів відбувся танцювальний вечір, улаштований правлінням Товариства [20].

25 січня 1898 року у думському залі відбулися чергові річні загальні збори членів Товариства, які ухвалили відрядити Л.П.Білолипського до Москви на з'їзд представників товариств взаємодопомоги і виділити на поїздку 200 крб., а також придбати фісгармонію для хору прикажчиків.

Оскільки фісгармотя коштувала 225 крб., а учасники хору зібрали 70 крб., то член Товариства П.К. фон-Рейєр, керуючий Миколаївським відділенням Одеського дисконтного банку, вніс необхідну суму із своїх коштів [21].

У 1898 році на громадські кошти виховувались діти членів Товариства у Миколаївському Олександрівському реальному училищі, другій жіночій гімназії, міському училищі, Технічному залізничному училищі та двох приватних школах. Усього 8 учнів. У вересні 1898 року, за постановою Ревізійної комісії, було видано допомогу у розмірі 50 крб. члену Товариства на похорон його дочки із зобов'язанням повернення цих грошей у касу в міру можливості і без нарахування процентів. Всього ж у 1898 році було видано різних позик членам Товариства у сумі 1405 крб. [22] Правління допомогло грішми кільком іногороднім прикажчикам, які приїхали до Миколаєва і не знайшли тут роботи. Товариство також підтримувало деякі благодійні установи Миколаєва.

Як і на початку своєї діяльності, Товариство для збільшення свого капіталу протягом 1898 року улаштувало в залі Миколаївських міських зборів три танцювальні вечори, два з яких були з літературно- музичними відділеннями у антрактах між танцями. Білети на ці вечори розповсюджувались через контору газети "Южанин". У них брав участь і хор прикажчиків- аматорів під керівництвом вчителя В.О.Терюхова, а також виступали запрошені актори. На вечорах були обладнані також буфети, якими завідували дружини членів Товариства. Всі три вечори дали збір 1073 крб. 45 коп. [23]. Для проведення подібних заходів було обрано комісію з 12 чоловік, у обов'язок якої входило завідування буфетами, контроль прислуги і догляд за порядком у залах зборів.

Практика організації культурних заходів продовжувалась і в наступні роки. Так, протягом 1899 року було організовано три танцювальні вечори з літературно-музичними відділеннями і один спектакль. Усі вечори проходили в залі Миколаївських міських зборів, а спектакль - в літньому театрі Шеффера. У літературно-музичних відділеннях брали участь місцеві любителі, актори місцевої драматичної трупи і хор любителів співів при Миколаївському відділенні Імператорського Російського музичного Товариства.

Десять процентів, виручених від кожного танцювального вечора, надходили в особливий фонд благодійних товариств, решта йшла у фонд Товариства прикажчиків [24]. Витрати на організацію цих заходів, на адміністрацію, видачу грошової допомоги і стипендій, як і у попередні п'ять років, у 1899 році проводились виключно за рахунок сум, виручених від улаштування вечорів, вистав.

У 1899 році було видано 80 крб. на поховання померлих членів Товариства, 245 крб. на допомогу і 1370 крб, на позики [25]. За постановою правління рухоме майно Товариства і бібліотеки було застраховано від вогню у Московському страховому товаристві на суму 1500 крб.

У вересні 1899 року замість Л.П.Білолипського головою було обрано П.І.Кокоша, його заступником