УДК 008:631.115.8 (091) «1921/1928»Дулгерова О.М.

КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ КООПЕРАЦІЇ У СФЕРІ ТВАРИННИЦТВА ТА РІЛЬНИЦТВА В ПЕРІОД НЕПУ

У статті розглядаються питання культурно-просвітницької роботи сільськогосподарської кооперації. Автор приходить до висновку, що головні заходи в галузі тваринництва та рільництва були спрямовані на впровадження серед широких мас українського селянства передових досягнень сільськогосподарської науки й агротехніки, що в умовах обмеженості земельних і матеріальних ресурсів було одним із перспективних напрямків розбудови високоприбуткового сільського господарства.

Ключові слова: сільськогосподарська кооперація, культурно-просвітницька робота, тваринництво, рільництво, українське селянство, сільсько-господарська наука, агротехніка.

В статье рассматриваются вопросы культурно-просветительской работы сельскохозяйственной кооперации. Автор приходит к выводу, что главные мероприятия в области животноводства и земледелия были направлены на внедрение среди широких масс украинского крестьянства передовых достижений сельскохозяйственной науки и агротехники, что в условиях ограниченности земельных и материальных ресурсов было одним из перспективных направлений развития высокопродуктивного сельского хозяйства

Ключевые слова: сельскохозяйственная кооперация, культурно-просветительская работа, животноводство, земледелие, украинское крестьянство, сельскохозяйственная наука, агротехника.

In article questions of cultural - educational work of agricultural cooperation are considered. The author comes to a conclusion, that the main actions in the field of animal industries and agriculture have been directed on introduction among broad masses of the Ukrainian peasantry of the advanced achievements of an agricultural science and agricultural technicians, that in conditions of limitation of ground and material resources was one of perspective directions of development of a highly productive agriculture.

Key words: agricultural cooperation, cultural - educational work, animal industries, agriculture, the Ukrainian peasantry, an agricultural science, the agricultural technician.Інтенсифікація сільського виробництва неможлива без підвищення кваліфікаційного рівня спеціалістів і рядових трудівників селянства. Вивчення досвіду роботи кооперативних організацій доби НЕПу свідчить, що поширення сільськогосподарської освіти на селі, доведення до кожного господарства необхідного обсягу конкретних виробничих знань у галузі рільництва, тваринництва, садівництва, переробки сільськогосподарської продукції було дієвим фактором підвищення продуктивності цих галузей. Незважаючи на суттєву відмінність сучасної ситуації, слід все ж зазначити, що, як свідчить практика, і в наш час село потребує вживання невідкладних заходів, спрямованих на вирішення виробничих проблем культурно-просвітницького характеру. Тому досвід роботи сільськогосподарської кооперації в цій сфері може стати базою її подальшого ефективного розвитку, тим паче що дане питання в історичній літературі вивчене недостатньо.

Серед різноманітних напрямків роботи сільськогосподарської кооперації у сфері підвищення продуктивності селянського тваринництва та подолання його переважно споживчого характеру важливе місце належало культурно-просвітницькій роботі у цій сфері.

Одним із популярних напрямків роботи сільськогосподарської кооперації доби НЕПу по підвищенню продуктивності тваринницької галузі селянських господарств стало відкриття Всеукраїнським союзом тваринно-молочної коперації «Добробут» різноманітних виставок. На них проводились показові годування, доїння, пропагувалися раціональні прийоми утримання худоби і догляду за нею, влаштовувались показові силосні ями, яких раніше не знало українське село. Також демонструвались продуктивні породи молодняку.

Дієвим стимулом до підвищення продуктивності тваринницької галузі індивідуальних селянських господарств було проведення «Добробутом» різноманітних конкурсів за їх участю. Так, регулярного характеру набули конкурси на чистоту та якість молока, Всеукраїнські та окружні конкурси майстрів приготування масла й сиру, конкурс на кращий тваринницький двір, на кращого плідника, на найбільш удійну корову тощо [1].

Для проведення цих конкурсів сільськогосподарська кооперація виділяла значні кошти, що направлялися виключно для підвищення культури, а отже, і продуктивності селянського тваринництва. Наприклад, у кінці червня 1925 р. Малинська районна спілка спеціальних тваринницьких кооперативних товариств провела конкурс «На кращий ґатунок масла». За його результатами чотири товариства були премійовані племінними бугаями, а ще двом товариствам було безкоштовно видано по бугаю за високий відсоток кооперованості населення, що займалось молочним тваринництвом. У листопаді того ж 1925 р. на Житомирщині в окружному «конкурсі масла» брало участь 18 спеціальних тваринницьких товариств. Призовий фонд конкурсу склав 7 племінних бугаїв, сепаратори, набори контрольно- вимірювального обладнання для визначення жирності та густоти молока [2].

Крім того, практикувалось проведення виробничих змагань спеціалізованих тваринницьких товариств і союзів. Так, постійно проводились змагання на кращу організацію роботи племінних розплідників і покривних пунктів [3]. Перемога на конкурсі була не лише стимулом до підвищення продуктивності виробництва, але й дієвим способом залучення селянства до кооперації.

Така підвищена увага сільськогосподарської кооперації до культурно-просвітницької роботи племінної справи мала відчутні результати. Наприклад, на Мелітопольщині, де раніше пересічна селянська корова давала лише 7 центнерів молока на рік, після вступу селянського двору до складу спеціалізованих скотарсько-молочних товариств удій їхніх корів уже через 2 роки складав пересічно 18 центнерів молока, тобто зріс на 27 %. Але ці хоч і досить високі показники, все ж значно поступаються спільному здобутку селянства та його кооперативних осередків у справі підвищення товарності м'ясо-молочної продукції селянських господарств. Вже на початку 1927 р. товарність м'ясо-молочної галузі господарств кооперованого селянства порівняно з 1925 роком зросла у 5 разів [4].

Аналізуючи роботу сільськогосподарської кооперації з підвищення культури селянського рільництва, слід вказати на таку важливу її ознаку, як раціоналізм, всебічну продуманість, далеку від багатьох загальних, «всеохоплюючих» планів і починань, якими вже в добу НЕПу, особливо в другій половині 20-х років, все більше повнилось радянське суспільство.

Діючи в умовах обмеженого фінансування сільськогосподарська кооперація прораховувала кожну свою культурницьку акцію, спрямовану на досягнення