УДК 82-92:821.161.1 ДальЄвдокимов М.О.ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ СТАТИСТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТВОРІВ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

У статті вперше наведено статистичні параметри основних публіцистичних творів Володимира Даля, названо газети, журнали і збірки, в яких вони були опубліковані. Зроблено важливий висновок про те, що В. Даль був не лише талановитим письменником, але і видатним публіцистом 20-70-х років XIX ст.

Ключові слова: стаття, нарис, літературний запис, відкритий лист, рецензія, новела, зарисовка, замітка, передмова, притча, записка, спогад, рапорт, заява.

В статье впервые приведены статистические параметры основных публицистических произведений Владимира Даля, названы газеты, журналы и сборники, в которых они были опубликованы. Сделан важный вывод о том, что В. Даль был не только талантливым писателем, но и выдающимся публицистом 20-70-х годов XIX в.

Ключевые слова: статья, очерк, литературная запись, открытое письмо, рецензия, новелла, зарисовка, заметка, предисловие, притча, записка, воспоминание, рапорт, заявление.

In the article first resulted statistical parameters of basic publicism works of Vladimir Dalya, newspapers, magazines and collections which they were published in, are adopted. An important conclusion is done that ?. Distance was not only a talented writer but also prominent publicist 20-70-kh years XIX v.

Key words: article, essay, literary record, opened letter, review, novella, sketching, note, preface, parable, message, flashback, report, statement.У даній статті уперше в науці розпочато спробу розглянути з нових історичних позицій статистичні параметри всіх публіцистичних творів Володимира Даля й показати, що ця видатна Людина була не тільки плідним письменником, але й неабияким публіцистом.

Публіцистичний масив творчості Володимира Даля складається із звернень, літературних записів, оповідань бувалих людей, проблемних і наукових статей, відкритих листів, рецензій, нарисів, оголошень, різних промов, замальовок, новел, заміток і бувальщин, а також щоденникових записів і епістолярію. Зібраний нами матеріал налічує понад 360 текстів.

Як публіцист В. Даль став уперше відомий у Росії після публікації в 1832 році в газеті «Северная пчела» листа-звернення «Слово медика к больным и здоровым» [1]. У 1833 році, продовжуючи публічну дискусію щодо учення С. Ганемана про гомеопатію, публікує в журналі «Сын Отечества» «Изложение книги Ф.А. Симона, посвященной критике учения С. Ганемана о гомеопатии» під псевдонімом В. Луганський [2]. У цьому ж році в тому самому журналі з'явилася наукова стаття Володимира Івановича «Описание моста, наведённого на реке Висле для перехода отряда генерал-лейтенанта Ридигера на левый берег оной, равно до других переправочных способов, при сём употреблённых: (во время польской кампании)» [3]. Мова в ній іде про спорудження унікального понтонного моста через ріку Віслу під керівництвом В.І. Даля під час російсько-польської кампанії. Крім цього, у тому ж році з'явилися ще два публіцистичних матеріали: відкрите «Письмо к Гречу из Уральска» [4] і рецензія «О песнях русских И.П. Рупини» [5].

Плідним був і 1834 рік. Під заголовком «Новый атаман» «Письмо к Н.И. Гречу из Оренбурга», датоване 24 березня 1833 року, з'явилося також на сторінках «Северной пчелы» [6]. Ця ж газета опублікувала два листи Даля до Зейдліца про гомеопатію [7] і до видавця з Оренбурга [8]. Закінчився цей рік для Володимира Івановича публікацією в «Журнале Министерства внутренних дел» «Замечаний о башкирцах» [9] і нарисом «Скачка в Уральске» в «Северной пчеле» [10].

У 1835 році Козак Луганський став перед читачами «Сына Отечества» у новій іпостасі - як перекладач татарської казки «Жизнь Джингиз- хана» [11] і продовжив цикл наукових статей публікацією досліджень «О козьем пухе» в найбільш масовому на той час журналі «Библиотека для чтения» [12]. Газета «Северная пчела» опублікувала два нариси - «О бухарском хане» [13] і «Скачки в Уральске и Оренбурге» [14] та рецензію на першу книгу «Малоросійські повісті, що розповідаються Грицьком Основ'яненком» [15].

Для порівняння вкажемо, що в 1835 році В. Даль виступав у періодиці як публіцист частіше, ніж як письменник. На п' ять публіцистичних матеріалів припало лише дві казки: «Сказка о нужде, о счастии и о правде» [16] і «Сказка про Ивана Лапотника» [17].

У 1836 р. В. Даль із рівним успіхом постає і як письменник, і як публіцист. Поряд із «Сказкой о Георгии Храбром и о волке» [18] він опублікував «Письмо о книжной и письменной управе благочиния» в журнале «Московский наблюдатель» [19] і «Объявление о 3-й книжке «Былей и небылиц»: «Во всеуслышанье» [20]. Уже сам додаток словосполучення «Во всеуслышанье» до заголовка свідчить про глибоке розуміння Далем друкованого звертання до широкої аудиторії читачів.

У 1837 році В. Даль знову постав як перекладач. Цього разу він опублікував в «Современнике» оповідання Г.Ф. Квітки-Основ'я- ненка «Солдатский портрет» [21] у перекладі з української, доводячи тим самим, що він, поряд з російською, любив і українську мову, популяризував творчість українських письменників, і удостоївся хорошого відгуку В.Г. Бєлінського про цей переклад [22; 23, т. 2]. Наприкінці того ж року В. Даль знову звернувся до творчості Г.Ф. Основ'яненка й опублікував в «Литературном прибавлении к «Русскому инвалиду» рецензію на його книгу «Сватанье: Малороссийская опера в 3-х действиях. Сочинение Г. Основьяненко» [24]. Тим самим В. Даль виявив себе як публіцист, якому близькі й дорогі долі двох братніх народів - російського й українського.

Із цієї публікації почалося співробітництво