Останній сьомий метод полягав у підготовці національних кадрів і здійснювався шляхом надання переваги представникам української національності під час прийому на роботу, вступу до навчальних закладів, до лав профспілкових та партійних організацій. Однак не можна напевно сказати, що під час прийому в партію, скажімо, в Одеській окрузі, свідомо віддавали перевагу українцям. Цей метод спрацьовував скоріше завдяки природним міграційним процесам, які відбувалися через індустріалізацію та завдяки тому, що перші українізаційні роки спричинили зріст національної свідомості, сільська українська молодь пішла в міста для того, щоб навчатися, працювати, займати керівні посади в своїй державі. Так, за даними партійного перепису 1927 р. кількість українців серед членів південних парторганізацій складала від 28 до 67%, тоді як за даними партперепису 1922 р. вона не досягала й 10% [12]. Треба звернути увагу, що цей метод проіснував довше за всі. І на початку 1930 -х років, коли українізація почала згортатися, і в 1937-38 роках, коли розправлялися з активними діячами минулого десятиліття, на сторінках преси продовжували закликати до збільшення кількості висуванців-українців до партійних організацій. Це робилося, очевидно, для того, щоб заспокоїти населення, зробити вигляд, що офіційна лінія не змінилася, а репресії - це лише боротьба з окремими її викривленнями.

Таким чином, ми бачимо, що мережа україні- заційної діяльності у 1920-30-ті роки була досить розгалуженою. Вивчення документів дало змогу виділити сім методів, за допомогою яких українізація втілювалася у життя. У кожному з цих методів можна виділити ряд підметодів. Так, методи навчання українській мові та українознавству поділяємо на прямі (курси, гуртки та школи) й непрямі (культурно-освітня робота, українізація навколишнього середовища). Курси групуємо таким чином: короткотермінові та довготривалі; професіональні й для широкого загалу; для початківців, поглибленого вивчення та повторні; державні та приватні. Метод переведення діловодства на українську мову складався з українізації паперів внутрішнього та зовнішнього використання. Метод по стимулюванню службовців щодо вивчення української мови поділяємо на такі підметоди: надання переваги при прийомі на роботу україномовним претендентам, психологічний вплив, репресивні заходи. Створення україномовного середовища передбачало українізацію зовнішнього вигляду міст, культурно-освітньої роботи та умов виробничої діяльності. Контроль за результатами роботи здійснювався шляхом перевірок, складання звітів, проведення та аналізу результатів переписів. Незважаючи на певні перешкоди, усі вказані методи та підметоди справили більший чи менший позитивний вплив на результати українізації населення. Продовження вивчення матеріалів архівів південних та інших міст може дати додатковий матеріал для подальшої поглибленої розробки даної теми, виділення нових або конкретизації вже виділених методів проведення українізації у 1920-30-ті роки. На наш погляд, класифікації потребують і методи здійснення коренізації національних меншин, на що також повинні звернути увагу дослідники.

Васильчук Г.М. Українізація вищих органів державної влади та управління УСРР (20-ті роки): Автореф. дис. ... канд. іст. наук /Київ, ун-т ім. Т.Г.Шевченка. -К, 1994.

Там само. -С. 21.

Державний архів Одеської області (далі - ДАОО), ф. П-7, on. 1, спр. 717, арк. 80.

Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО), ф. Р-99, on. 1, спр. 717, арк. 24.

Наддніпрянська правда (Херсон). - 1928. - 19 серпня.

Державний архів Херсонської області (далі - ДАХО), ф. Р-374, on. 1, спр. 72, арк. 10.

ДАМО, ф. Р-161, on. 1, спр. 436, арк. 202.

ДАХО, ф. Р-374, on. 1, спр. 72, арк. 9.

Стремецька В.О. Політика українізації на Півдні України у 20-30-ті роки XX ст.: Дис. ... канд. іст. наук. - Миколаїв, 2001. - С. 47.

Там само. - С. 69-70.

Там само. - С. 68.

Там само. -С. 81, 84.

Надійшла до редколегії J2.03.2003 p.