ознак, створили у внутрішньому світі українця відчутний вакуум. Результатом цієї вакуумізації стала втрата духовності, самоповаги та людської гідності, домінуючим було бачення тільки матеріального світу. Тотальне проникнення держави в усі сфери народного життя призвело, в тому числі з допомогою українізації, до знищення усталеного ментального поля старої формації. "Більшовики, дурячи українізацією, підштовхували патріотично настроєних і просто сумлінних людей до співпраці, до впровадження своєї політики, тим самим перетворюючи українізацію в різновид колабораціонізму" [10].
Українізація була явищем у політиці. Явищем у культурі вона не стала. Пролегкультура не могла дифузіювати з селянською культурою. Відсталість села була подолана за зовнішніми офіцій-
Література
Кульчицький С. Зміст радянської українізації 20-х pp. // Сучасність. - 1998. - № 9; Кульчицький С. Курс - українізація // Родина. - 1999. - № 8; Даниле- нко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С В. Сталінізм на Україні: 20-30-ті pp. - К, 1991; Даниленко В.М. Українізація: здобутки і втрати (20-30-ті pp.) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. -т.к., 1992. - Вип. 2;БукинЕ.М. Политика украинизации в первой половине 20-х гг. (Материалы к курсу по истории Украины и украинской культуры). - Одесса. - 1997, Верменич Я.В., Бачинський ДВ. Українізація: походження і зміст поняття // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика. - К, 1999. - Вип. 3.
Борисенко ЕЮ. Украинизация 20-30-х гг. в СССР в освещении современной историографии // Славяноведение. - 1999. - № 5; Борисенко ЕЮ. Обговорення проблем українізації вищим партійним керівництвом // Український історичний журнал. - 2000. - № 4; Борисенко Е.Ю. Проблема украинизации во второй половине 20-х гг. и Л.М.Каганович // Славяноведение. -2001. -№ 5.
ними радянськими вимірами, але не в реальному повсякденному бутті. Селянин був прикутий до землі, його коріння було в ній, і в своїх мареннях він до неї повертався. Українізація прирекла селянство на бездуховність, і воно, як слухняне ягнятко, підкорилося їй "Крадіжки й казнокрадство у правлячому середовищі, ренегатство серед інтелігенції й розпуста серед молоді, грубий житейський матеріалізм народних мас, широкий відхід від церкви, від Бога, ось печатка середовища, по-новому язичницького, якому протистоїть церква, що зжалася, але зміцніла в утисках" [11].
Українізація як ідея мала позитивну сутність, але її позитивізм був дегуманізований самою метою українізації. Кількість безфамотних на селі за період українізації зменшилась, але молоде покоління в процесі радянської українізації почало остаточно втрачати українську індивідуальність, особисту духовну культуру. Українізація допомагла визначитися молоді, як в селі, так і в місті, з вибором свого майбутнього. Таке майбутнє пов'язувалось, однак, з комуні стичними універсальними ідеями, що виводили свідомість селяни- на-українця на космогонічний, щоправда поспіхом і передчасно, рівень, але позбавляла можливості досягнення національної соборності. Комуністичні ідеї були дійсно універсальні, але особистість, в руслі цієї ідеї несформована, недостатньо розвинута, легко розчинилася в загальному, формуючи ту сумнозвісну масу, яка гнулась у ту сторону, у яку її гнула тоталітарна система
Кульчицький С. Зміст радянської українізації 20-х pp. // Сучасність. - 1998. - № 9. - С. 67.
Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України.-К., 1996. - С. 339.
В.И.Ленин. О национальном вопросе и национальной политике. - М: Политиздат. - 1989. - С. 476- 481.
У національному питанні: Резолюція ХП з'їзду РКП (б) // КПРС у резолюціях та рішеннях з'їздів, конференцій, пленумів ЦК. - К., 1979.-т. 2. - С. 423.
Калініченко В.В. Селянське господарство в Україні в доколгоспний період (1921 -1929). - Харків, 1991. - „R. 18.
Кучерук О. Більшовицька політика українізації у 20-х pp. //Рідна школа. - 1993. -№ 10. -С. 31.
Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький СВ. Сталінізм на Україні: 20-30-ті pp. -К., 1991.
Кучерук О. Більшовицька політика українізації у 20-х pp. //Рідна школа. - 1993. -№ 10. - С. 32.
11.0 русской церкви (письмо из России) // Путь. - 1926. -№2.-С. 3.
Надійшла до редколегії 21.03.2003 р.