УДК 94 (477.7)

Котляр Ю.В., Миколаївський навчально-науковий інститут Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова

Модернізаційні процеси в Південній Україні

Турченко Г.Ф. Південна Україна на зламі епох (1914-1922 рр.): Монографія. - Запоріжжя: Просвіта, 2005. - 324 с.В останній час однією із головних проблем, яка цікавить історичну громадськість стала тема модернізації в Україні. Тим більше, що гносеологічний потенціал поняття "модернізація" слід розглядати в якості синтезуючої концепції по відношенню до української історії. "Модернізація" дозволяє погасити суперечності між "загальним" та "окремим" в контексті історичного процесу. Користь застосування поняття "модернізація" полягає в тому, що воно не тільки не ігнорує наявність конкретних досліджень, але і вимагає їх використання для адекватного висвітлення перебігу історичних процесів.

Новим виміром "пострадянської модернізації" стало те, що Україна знов стоїть на роздоріжжі, вкотре в своїй історії, по якому модерні- заційному сценарію розвиватися: периферійному (щодо західного світу економіки) або по імперському. На кожному з цих шляхів Україну очікують свої втрати і свої надбання. Однак Україна має можливість робити вибір, а така ситуація рідко виникала в українській історії.

Важливим здобутком в дослідженні модерні- заційних процесів стала рецензована монографія Г.Ф.Турченко. Її особливість полягає в тому, що модернізаційні процеси розглядаються в контексті регіоналістики, що саме по собі вже є новаторством. Авторка відзначає, що процес інтеграції Півдня України в єдиному національно - територіальному комплексі України тривав багато десятиліть, причому кожен історичний період надавав йому специфічних рис. Надзвичайно інтенсифікувався цей процес у роки Української революції 1917-1922 рр. Саме на революційному періоді і сфокусована увага монографії. Революція зруйнувала багато нашарувань минулого, у тому числі ті штучні перепони, що розділяли різні регіони України. Власне, одним із найголовніших завдань революції було об'єднання історично розчленованих, розірваних кордонами і адміністративними межами етнічних українських земель, їхня інтеграція в єдиному національно-державному організмі і формування модерної української нації.

У ході революції Південь, як і інші регіони України, зазнав глибокої внутрішньої трансформації. Плином подій він був втягнутий у загальноукраїнський суспільно-політичний процес, внаслідок якого відбулося його зближення з рештою української території. Хоча в ході революції цей процес не здобув логічного завершення - суверенності України. Сутність і результати внутрішньої трансформації її регіонів, у тому числі південноукраїнського, дають підстави розглядати цей період як важливу складову формування модерної української нації, а значить - наближення до незалежності.

Важливо, що праця Г.Ф.Турченко є наступним кроком дослідження проблеми національно- територіальної інтеграції Півдня у складі України в контексті модернізаційних процесів, яка була започаткована монографією Турченко Ф.Г. і Турченко Г.Ф. "Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст. - 1921 р.)". Так що можна сподіватися на наступні дослідження у цьому дуже важливому напрямі.

В умовах національного відродження України, розбудови її державності, утвердження міжнародного авторитету важливого значення набуває всебічне дослідження маловідомих сторінок історії українського народу, пов'язаних із періодом Української революції, що ми і бачимо на сторінках рецензованої книги.

Монографія складається з п'яти розділів, вступу, висновків, іменного та географічного покажчиків. Кожна з частин завершується примітками, що дає змогу швидко ознайомитися з використаною джерельно-історіографічною базою. Авторкою книги поставлено ряд важливих завдань, серед яких пріоритетними є:

Характеристика процесів, які віддзеркалюють інтеграцію Півдня в національно- територіальному комплексі України (ХІХ - поч. ХХ ст.)

З'ясування особливості становища Півдня України в добу Центральної Ради, Української Держави П.Скоропадського, Директорії УНР; більшовицького та білогвардійських режимів.

Показ змін у ставленні до української національної ідеї, які відбулися в 1918-1921 рр. у селянсько-повстанському, зокрема, махновському середовищі.

У модерній історії України південний регіон відіграв особливу роль, яка ще адекватно не оцінена історичною наукою. Капіталістична модернізація регіону супроводжувалась інтенсивною соціальною мобілізацією, кардинальним оновленням соціальної структури, пробудженням національної свідомості. Регіон охопив процес українського націотворення. Південь поступово перетворювався в органічну частину національно-територіального комплексу України. Своєрідність цим процесам надавали територіальні тенденції, які формували тут регіональні ідентичності, що неоднозначно співвідносилися з українською національною ідентичністю.

Однак монографія має і певні недоліки. Аналізуючи повстансько-партизанський рух національного типу, Г.Ф.Турченко справедливо виділяє кримськотатарський рух та повстання німе- цькомовної національної меншини Півдня, проте не приділяє достатньої уваги існуванню єврейської самооборони і ролі польського населення у повстанській боротьбі. Авторка чітко виділяє головні сили, які впливали на південноукраїнську територію, - українські націоналісти, більшовики, білогвардійці (денікінці та вранге- лівці), а також виділяє як самостійне явище махновщину, яка проявлялася в утопічних проектах бездержавного суспільства. Однак ще однією силою було повстале селянство, яке намагалося реалізувати ідеали "селянської вольниці" і проявляло себе у вигляді створення "селянських республік" - Висунської та Баштанської. Слід було звернути більшу увагу на фактор "місцевих" інтересів селянства, які протистояли модернізаційним процесам на Півдні України в першій чверті ХХ ст.

Проте вказані недоліки не впливають на загальне позитивне враження від монографії, яка є важливим внеском у регіональні дослідження історії і буде корисною для викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історичним минулим України.

Надійшла до редколегії 22.05.2006р.СВІТОВА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА КРИЗА І УКРАЇНА

У статті аналізуються передумови глобальної фінансово-економічної кризи 20082009 рр., її вплив на Україну. Відзначено, що криза в Україні поглиблюється нестабільністю й конфліктністю політичного життя, помилками й непрофесійністю владних структур, відсутністю державної програми ліквідації негативних наслідків кризи. Наводяться різні варіанти антикризових заходів.

Ключові