(сума відсотків більше 100, оскільки експерти могли обирати до трьох варіантів)

Таблиця 8 |

2008 | 2007

таких немає, співробітництво з НАТО взагалі не потрібне | 0 | 1,9

створення передумов для вступу України до НАТО в перспективі | 3,7 | 17,6 | - 13,9

створення передумов для вступу України до НАТО найближчим часом | 55,5 | 62,7 | - 7,2

спільна розробка концептуальних засад військової політики | 14,8 | 13,7

Пряма допомога у здійсненні військової реформи | 44,4 | 39,2

допомога у створенні системи демократичного цивільного контролю за силовими структурами | 25,9 | 21,6

надання додаткових гарантій безпеки Україні | 57,4 | 43,1 | + 14,3

узгодження військово-технічної політики, підтримка ВПК | 21,4 | 21,6

торгівля зброєю, спецтехнікою, послугами військово-технічного призначення | 16,7 | 11,8

підготовка кадрів | 16,7 | 23,5

спільні навчання | 12,9 | 17,6

Участь у миротворчих операціях | 22,2 | 9,8 | + 12,4

Таблиця 9 |

Висока | Посередня | Низька | Нульова | Важко відповісти

1 Дії органів виконавчої влади | 3,7 | 27,8 | 50 | 11,1 | 7,4

2 Законодавче забезпечення | 3,7 | 29,6 | 44,4 | 20,4 | 1,8

3 Кадрове забезпечення | 0 | 22,2 | 55,5 | 18,5 | 3,7

4 Фінансове забезпечення | 0 | 29,6 | 59,2 | 7,4 | 3,7

5 Якість виконання ухвалених рішень | 1,8 | 31,5 | 53,7 | 11,1 | 1,8

6 Забезпечення громадської підтримки | 0 | 27,8 | 29,6 | 38,9 | 3,7

7 Забезпечення міжнародної підтримки | 5,5 | 31,5 | 42,6 | 18,5 | 1,8

Таблиця 10

1. Високими - 3,7 % | 2. Середніми - 18,5 % | 3. Низькими - 42,6 % | 4. Нульовими - 3,3 % | 5. Важко сказати - 1,8 %

Двосторонні відносини. Мав місце прорив у політичному діалозі з США, але відчутне «пробуксовування» у економічних відносинах. Найбільш програшний напрям зовнішньої політики - це російський. На сьогодні РФ сприймається скоріше як «подразник», ніж як пріоритетний напрямок зовнішньої політики. В останній рік свого другого президентського терміну Джордж Буш вперше відвідав Україну. Сполучені Штати в підписаній навесні «Дорожній карті» двосторонніх відносин пообіцяли інтенсифікувати енергетичний діалог, в тому числі в рамках Двосторонньої робочої групи з питань енергетичної безпеки. Розглянуто можливість започаткування тристороннього діалогу з енергетичних питань за участю України, Сполучених Штатів та Європейського Союзу.

Принципове значення і не лише для двосторонніх відносин, мало підписання 19 грудня Хартії про стратегічне партнерство України і Сполучених Штатів Америки. У Хартії наголошено на важливості двосторонніх відносин країн у сфері оборони, безпеки, економіки, торгівлі, енергетичної безпеки, демократії та культурного обміну. Цей документ мав на меті в умовах відмови в ПДЧ дати певний сигнал Росії. Ідеться про те, щоб відкинути заявку Москви на сферу впливу вздовж російських кордонів. Сполучені Штати, зокрема, зобов' язуються підтримувати Україну в її прагненні стати членом НАТО. Сполучені Штати хочуть допомогти економічному розвиткові Криму, щоб зменшити економічний вплив майбутнього виведення звідти російського флоту [8].

«Історія»

Спостерігалося подальше погіршення україно- російських відносин. Добре відомі негативні і навіть агресивні заяви Кремля з приводу євроатлантичних намірів України. Вони чудово гармоніюють із низкою заяв і кроків державних та політичних діячів із Партії регіонів та інших партій. При тому українська дипломатія, спираючись на спільні європейські цінності, намагалася поводити себе толерантно і чемно. Проте, така позиція як в середині країни так і за її межами виглядала як прояв слабкості. На відносини з Росією суттєво впливала відсутність координації дій різних владних центрів. Якщо МЗС своєчасно реагувало на антиукраїнські дії російської влади, то Ю. Тимошенко пропонувала взагалі починати нові взаємини з «чистої сторінки». Ніхто не знаходить підстав говорити про рівноправне партнерство. Впливові та неупереджені експерти в останні місяці вказують на велику зацікавленість Москви у подальшій дестабілізації і внутрішньої, і зовнішньої політики України. Росія має для цього низку важелів: енергетична залежність України, російська військова присутність в Криму, агенти впливу Кремля у низці політичних сил в Україні, практично необмежена діяльність російських спецслужб, контроль над значними фінансовими та економічними активами в українському господарстві, контроль Кремля над частиною українських олігархів, проросійська налаштованість значної кількості населення півдня та сходу України.

Головною подією 2008 р., що вплинула на характер та масштаби оцінки загроз Україні постала серпнева п'ятиденна російсько-грузинська війна. Експерти розділилися приблизно навпіл у тому, яким чином вона вплинула на міжнародне становище України (табл. 11). Вважаємо, ті з них, які говорять про позитивний вплив конфлікту на нашу країну, мають на увазі те, ставлення до нього - у спектрі від беззастережної підтримки Тбілісі та постановки питання про контроль за діями Чорноморського флоту РФ, що базується в Севастополі (В. Ющенко) до вимоги дипломатичного визнання сепаратистських режимів у Південній Осетії та Абхазії (В. Янукович) послужило тестом на те «хто є хто» в українському політикумі. Добре відомі відмінності у ставленні різних регіонів країни до зовнішньополітичного курсу залишалися без змін (63 % експертів - табл. 12) або поглиблювалися в ситуації кризи (22 % експертів). Формула «Україна - наступна за Грузією», що набрала поширення в міжнародному