до 8 % (Держслужба зайнятості). У реальності, з урахуванням повернення гастарбайтерів із зарубіжжя, безробіття може досягти 5-6 млн чоловік з 22 млн працездатного населення.
Масштабна криза охопила реальний сектор української економіки. У жовтні 2008 р. промислове виробництво скоротилося на 19,8 % у порівнянні з жовтнем 2007-го. На грані зупинки балансує гірничо-металургійна промисловість, в якій трудяться 500 тис. чоловік. Зупинені 17 з 36 домен. Криза охопила хімічну, будівельну та інші галузі. Тальки аграрна економіка дала зростання у 2008 р. на 0,4 %. Росте заборгованість по зарплаті, що зафіксовано у всіх регіонах країни. За станом на 1 жовтня 2008 р. загальна заборгованість склала 849,4 млн грн, на сьогодні вона становить 2,5 млрд.
Заглиблюється криза фінансової й банківської систем. Іноземний капітал біжить із українського фінансового ринку. Національна валюта валиться разом із заощадженнями українських громадян, яким, до речі, саме уряд у нинішньому році рекомендувало довіряти гривні. Девальвація гривні на сьогодні становить 42 %. Втрачено довіру до банків. За даними Нацбанку, на депозитних рахунках вітчизняних банків перебуває близько 330,9 млрд грн фізичних осіб, кредитування юридичних осіб становить 264,2 млрд грн. На початок жовтня у Фонді гарантування внесків було акумульовано близько 1,7 млрд грн. З яких коштів будуть здійснюватися виплати у випадку банкрутства банків - невідомо. Одержаний транш від МВФ в розмірі 4,2 млрд доларів аж ніяк не поліпшив фінансове становище країни.
Які ж реальні можливості хоча б мінімізації негативних наслідків глобальної кризи? Побудований на пропозиціях МВФ антикризовий президентсько- кабмінівський законопроект - це новий етап шокової терапії. Його основні вимоги: створення Стабілізаційного фонду за рахунок прискореної приватизації підприємств і розпродажу землі; різке скорочення всіх соціальних програм, у тім чисте заморожування мінімальної зарплати й мінімальної пенсії; підвищення цін на природний газ для населення; введення вільних тарифів по оплаті житлово-комунальних послуг, гарантування державою повернення комерційними банками кредитів і відсотків закордонним структурам.
Учасники «Круглого столу» в Дипломатичній академії МЗС, проаналізувавши досвід інших країн у боротьбі з глобальною кризою, висунули пропозиції провести такі заходи:
часткову націоналізацію комерційних банків з одночасним посиленням державного контролю за їхньою діяльністю;
комплексну допомогу малому та середньому бізнесу;
підтримку освітніх програм професійної підготовки молоді та розширення програм перепідготовки некваліфікованих і старших за віком працівників;
зобов'язання банків, яким була надана державна допомога, у пріоритетному порядку кредитувати стратегічні (експортоорієнтовані) галузі економіки;
здійснення контролю за цінами на споживчі товари та послуги;
контроль валютних операцій банків з метою детального відстеження відпливу капіталів;
розвиток національного (внутрішнього) ринку, визнання продукції вітчизняних виробників пріоритетною при здійснені державних закупівель;
державну підтримка експортерів, сприяння реалізації інноваційних проектів і проектів з розвитку енергозберігаючих технологій;
фінансування програм розвитку інфраструктури та реалізація масштабних інфраструктурних проектів (будівництво автомагістралей, реформування енергетичної та транспортної сфери, модернізація базових галузей промисловості);
ліквідація або суттєве обмеження податкових пільг; скорочення державних видатків та перенаправления соціальних витрат на капітальні інвестиції тощо [9].
Рекомендації комуністів зводяться до наступного:
У політичній сфері: сформувати в Україні ефективну й відповідальну систему представницької демократії. Негайне проведення конституційної реформи й завершення переходу до парламентської форми правління. Пост президента повинен бути скасований.
У сфері економіки й соцзабезпечення громадян: посилення ролі держави. Перейти до прямого кредитування Нацбанком стратегічних підприємств - атомних електростанцій, підприємств металургійної, нафтохімічної й вугільної промисловості. Здійснити націоналізацію нафтових і газових родовищ, а також підприємств енергетики. Увести державну монополію на вивіз зерна за межі України. Одночасно необхідно забезпечити державне замовлення на 50 % валовій продукції сільського господарства. Відновити тютюнову й спиртову монополію держави. Разом з тим необхідно встановити прогресивний податок на розкіш придбання дорогих предметів. Перейти до системи індикативного планування й регулювання. Першочергове завдання держави в період кризи - відновити контроль над цінами на основні продовольчі товари, предмети першої необхідності, ліки, сформувати єдину тарифну сітку на житлово-комунальні й транспортні послуги.
У зовнішньоекономічній сфері: співробітництво з Росією, негайно приступитися до завершального етапу переговорів про входження України в Єдиний економічний простір з Росією, Бєларуссю й Казахстаном. Негайний перегляд всіх умов, на яких Україна вступала у СОТ. Обмежити імпорт споживчих товарів, крім так називаної критичної продукції, яка у нас не виробляється [10].
Уряд України на сьогодні не має власної антикризової програми. Вона б мала акумулювати все, що зробили в цьому плані політичні партії та організації, науковці.
Отже, сьогодні спостерігаються дві протилежні тенденції: 1) з одного боку, світова фінансова криза яскраво продемонструвала, що світ став ще більш глобальним, ніж під час попередньої світової фінансової кризи, національні економіки більш взаємозалежні - без узгоджених дій та спільного реформування світової фінансової системи в короткостроковій перспективі подолати світову фінансову кризу не вдасться; 2) з іншого боку, сформувалась тенденція «регіоналізації»: окремі країни намагаються зосередитися виключно на вирішенні внутрішніх проблем, посилюється регіональне співробітництво. За умов кризи значно посилилося втручання держави в економіку, що, з одного боку, дає державі кардинально переглянути та відкоригувати свою економічну політику, з іншого - підриває основи ринкової економіки.
В умовах кризи в особливому становищі знаходиться Україна. Її економіка деградує, зростає соціальна незахищеність її громадян. Становище поглиблюється політичною кризою. Єдиний вихід - проведення в найближчому часі президентських і парламентських виборів, конституційні зміни, створення і реалізація дієвої антикризової програми.ЛІТЕРАТУРА
Сльозко Олена. Депресія