Україна та ЄС в оперативному порядку реагуватимуть на виклики цим принципам на всіх відповідних рівнях політичного діалогу, включаючи міністерський рівень.
Створення всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі з масштабним сегментом наближення регуляторного законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Угода про асоціацію також посилить співробітництво з широкого кола питань у сфері юстиції, свободи та безпеки, включаючи міграційні питання. Беручи до уваги значний прогрес у переговорному процесі та з метою підготовки до виконання Угоди про асоціацію, лідери оптимістично підкреслили важливість підготовки нового практичного інструменту, який замінить План дій у березні 2009 року.
Під час десятого раунду переговорів у листопаді 2008 р. сторони погодили більшість положень угоди, що стосуються преамбули, а також розділу, присвяченого інституційним рамкам відносин. Для досягнення цілей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС делегації домовилися створити спільні структури - Раду з питань асоціації, Комітет з питань асоціації, Парламентський Комітет асоціації, а також проводити щорічні саміти. Крім цього, домовлено створити форум для співпраці між громадянським суспільством України та ЄС. Сторони погодилися з необхідністю інтенсифікувати переговорний процес щодо Зони вільної торгівлі (ЗВТ) та секторальних питань у рамках відповідних робочих груп [4]. Водночас Україна уважно стежила за процесом обговорення в рамках ЄС концепції т. зв. «східного партнерства». Поява такої ініціативи з усією очевидністю свідчила про необхідність вироблення з боку ЄС дієвого східного виміру власної політики.
Отже, як це визначено й в засадничих документах зовнішньої політики, найбільш важливим для країни був і залишається європейський напрямок, курс на євроінтеграцію. Більшість експертів стверджують, що вступ до Європейського Союзу відповідає національним інтересам України (так - 72 %, скоріше так, ніж ні - 26 %) (табл. 4). Серед основних цілей зовнішньої політики України (табл. 18) найвищі позиції належать: 1) створенню Зони вільної торгівлі з ЄС; 2) приєднанню до Спільної енергетичної політики ЄС (коли і якщо така набуде реальних рис. - Авт.); 3) укладення поглибленої угоди з ЄС з перспективою членства (надання такої перспективи в 2009 р. неможливе. - Авт.); 4) участь у здійсненні Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС (сподіваємося, це знайде відображення в новій угоді. - Авт.). Втім, серед тих об' єднань та країн, відносини з якими складалися в позитивному ключі, експерти поставили ЄС тільки на четверте місце (табл. 3), при цьому відбулося відчутне зниження кількості єврооптимістів серед експертів у порівнянні з 2007 р. (що відзначався високою мірою залучення об'єднаної Європи до розв'язання політичної кризи в Україні, яка завершилася позачерговими виборами до ВР та приходом до влади уряду БЮТ-НУНС).Таблиця 4
Оцініть, будь ласка, ефективність забезпечення реалізації курсу України на європейську інтеграцію за наступними параметрами (у відсотках)
Чи відповідає національним інтересам України вступ до Європейського Союзу? |
2008 | 2007
Так | 72,2 | 76,5
Скоріше так, ніж ні | 25,9 | 19,6
Скоріше ні, ніж так | 0 | 3,9
Ні | 0 | 0
Важко сказати | 1,8 | 0
Таблиця 5
Що в Україні сьогодні головним чином перешкоджає її інтеграції до Європи
(сума відсотків більше 100, оскільки експерти могли обирати до трьох варіантів) |
2008 | 2007
спадщина радянської системи мислення та суспільної організації | 35,2 | 35,3
нездатність лідерів держави визначити та втілювати на практиці стратегічні пріоритети | 83,3 + 22,5 | 60,8
Корупція та організована злочинність | 38,9 + 9,5 | 29,4
вплив лівих політичних сил | 0 | 0
професійна нездатність дипломатичної служби | 0 | 1,8
вплив «російського чинника» | 33,3 - 7,9 | 41,2
Повільні економічні реформи | 20,4 | 33,3
слабкість інститутів громадянського суспільства | 12,9 | 21,6
порушення прав людини | 0 | 0
небажання на практиці правлячої еліти інтегруватися | 31,5 | 25,5
байдужість до України керівних структур ЄС, які гальмують цей процес | 35,2 | 35,3
Ніщо не перешкоджає | 0 | 3,9
ІНШЕ: внутрішньополітичні протиріччя, що унеможливлюють реформи
Таблиця 6 |
Висока | Посередня | Низька | Нульова | Важко відповісти
1. Дії органів виконавчої влади | 1,8 (2007 - 3,9) | 31,5 (2007 - 35,3) | 50 (2007 - 49) | 14,8
(2007 - 11,8) | 1,8 (2007 - 0)
2. Законодавче забезпечення | 0 (2007 - 3,9) | 25,9 (2007 - 45,1) + 19,2 | 40,7 (2007 - 37,2) | 33,3
(2007 - 3,7) + 19,6 | 0 (2007 - 0)
3. Кадрове забезпечення | 0 (2007 - 0) | 25,9 (2007 - 21,6) | 59,2 (2007 - 68,6) | 12,9
(2007 - 9,8) | 1,8 (2007 - 0)
4. Фінансове забезпечення | 0 (2007 - 0) | 25,9 (2007 - 7,8) + 18,1 | 53,7 (2007 - 78,4) | 14,8
(2007 - 13,7) | 5,5 (2007 - 0)
5. Якість виконання ухвалених рішень | 0 (2007 - 0) | 18,5 (2007 - 15,7) | 63 (2007 - 58,8) | 18,5
(2007 - 25,5) | 0 (2007 - 0)
6. Забезпечення громадської підтримки | 1,8 (2007 - 3,9) | 61,1 (2007 - 29,4) +31,7 | 16,7 (2007 - 54,9) - 38,2 | 22,2 (2007 - 11,8 %) | 0 (2007 - 0)
7. Забезпечення міжнародної підтримки | 3,7 (2007 -3,9) | 59,2 (2007 - 49) + 10,2