УДК 94:622.2(477.61)«1943/1945»Бровар О.В.

ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ ЛУГАНЩИНИ У ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ВІДБУДОВИ (1943-1945 РР.)

На основі критичного аналізу в статті висвітлено проблеми та труднощі вугільної промисловості Луганської області у початковий період відбудови (19431945 рр.). Особливу увагу автором звернено на суттєві недоліки у створенні соціально-побутових та санітарно-медичних умов, які призводили як до великої плинності кадрів, так і постійних значних втрат робочого часу внаслідок зростання рівня захворювань, перш за все, контингенту військовополонених, які використовувались на відбудові галузі.

Ключові слова: Луганська область, вугільна промисловість, відбудова 19431945 рр., соціально-побутові умови, плинність кадрів, втрата робочого часу, рівень захворювань, військовополонені.

На основе критического анализа в статье освещены проблемы и трудности угольной промышленности Луганской области в начальный период восстановления (1943-1945 гг.). Особое внимание автор обратил на существенные недостатки в создании социально-бытовых и санитарно-медицинских условий, которые приводили как к большой текучести кадров, так и постоянных значительных потерь рабочего времени вследствие роста уровня заболеваний, прежде всего, контингента военнопленных, которые использовались на восстановлении отрасли.

Ключевые слова: Луганская область, угольная промышленность, восстановление 1943-1945 гг., социально-бытовые условия, текучесть кадров, потеря рабочего времени, уровень заболеваний, военнопленные.

Some problems and difficulties of coal-mining industry of the Lugansk region at the beginning of reconstruction (1943-1945) have been revealed on the base of analysis in the article. A special attention is paid to essential drawbacks in creating of social, living, medical and sanitary conditions which cost huge turnover of staff and permanent lot of working time because of military prisoners' illnesses, who worked at reconstruction.

Key words: Lugansk region, the coal industry, reconstruction of 1943-1945, social conditions, turnover of staff, loss working hours, a level of diseases, military prisoners.Проблеми, з якими зіткнулася вугільна галузь Луганщини (Ворошиловградщини) на початковому етапі відбудови в роки Великої Вітчизняної війни та у післявоєнний період, належать до маловивчених питань новітньої історії регіону. Окремі матеріали щодо цього можна віднайти у багатьох дослідженнях [1], однак у них висвітлено головним чином лише позитивні моменти та трудовий героїзм працівників вугільної промисловості і не акцентовано уваги на тих труднощах, які постійно виникали на виробництві та в соціально-побутовій сфері у процесі відбудови. Так, наприклад, досягнення та проблеми технічного прогресу у вугільній галузі області були у полі зору авторів фундаментальної колективної монографії «Історія технічного розвитку вугільної промисловості Донбасу» [2], але ця праця носила комплексний характер, а тому більшість проблем виробничого характеру розглянуто в ній лише у контексті загального висвітлення розвитку галузі.

У даній статті зроблена спроба критичного аналізу кола проблем, що постали перед вугільною промисловістю Луганської області під час відбудови народного господарства регіону в 1943-1951 роках, та особливостей їх вирішення.

Незважаючи на те, що Луганська (Ворошилов- градська) область як самостійна територіально- адміністративна одиниця була створена лише 3 червня 1938 року, вже через три роки, напередодні Великої Вітчизняної війни, її паливна промисловість давала вагому частку як республіканського, так і загальносоюзного видобутку вугілля, а на шахтах області широко застосовувалися прогресивні методи вугледобування [3; 4].

Під час окупації панування німецько-фашистських загарбників в основній частині Луганської області було нетривалим, всього 6-8 місяців, але й за цей час вони завдали господарству краю збитків на суму понад 17 млрд крб. [5]. Тільки у вугільній промисловості було зруйновано 314 шахт союзного і 213 місцевого підпорядкування, що давали разом майже 40 млн тонн вугілля щороку, спалено і зруйновано 2558 виробничих споруд, 4760 житлових будинків [6].

Найважливішим завданням воєнної економіки країни та відродження народного господарства республіки вже в роки війни була визначена відбудова промисловості, передусім, ліквідація відставання її паливно-енергетичної складової від металургійної, металообробної, оборонної галузей. Оскільки наприкінці 1942 - на початку 1943 рр., внаслідок нестачі вугілля різко знизилося виробництво електроенергії, неповністю використовувалися можливості чорної металургії, що, звичайно, негативно позначалося на підприємствах оборонної промисловості. «У січні та лютому мали місце зриви у роботі найважливіших танкових заводів, що було наслідком незабезпеченості електроенергією, паливом та металом», - доповідав у березні 1943 року Державному Комітету Оборони Наркомат танкової промисловості [7]. Тому відбудова вугільної промисловості Донбасу постала як одне з першорядних господарських та військово- політичних завдань для всієї країни, у тому числі й для трудівників Луганщини.

Цілеспрямована підготовка до відбудови вугільної промисловості регіону розпочалася ще під час оборонних боїв 1942 року, коли Україна перебувала в окупації. Вже в цей час галузеві наркомати разом з вченими Академії наук активно розробляли конкретні заходи щодо поновлення роботи підприємств вугільної промисловості, було створене та розгорнуло активну діяльність Бюро зі складання Генерального плану відбудови кам'яновугільного Донбасу на чолі з академіком О.М. Терпигорєвим. Конструкторським бюро у співпраці із заводами гірничого машинобудування було доручено розробити та виготовити взірці нових типів насосів, підіймальних машин та інших видів обладнання для шахт, які підлягали відбудові. Все це вимагало великих капіталовкладень. Лише на четвертий квартал 1943 року загальний обсяг робіт та витрат на відбудову шахт, заводів, житла у Луганській та Донецькій областях мав скласти 200 млн крб.

Ще раніше, 22 лютого 1943 року, лише через тиждень після визволення Ворошиловграда, Державний Комітет Оборони ухвалив постанову «Про відбудову вугільних шахт Донбасу», яка зобов'язувала