УДК 261.7:37.013.73

Рощина JI.O., Донецький державний інститут штучного інтелекту

Система фінансування і матеріальна база православних навчальних закладів України

у 1991-2001 pp.

У статті розглянуті питання стану фінансування, матеріально-технічної і навчально- матеріальної бази православних навчальних закладів України. Дається реальна оцінка процесу формування матеріально-технічної і навчально-матеріальної бази, виділені загальні риси й відмінності, пов'язані з конфесійними та регіональншш особливостями. Показані проблеми фінансування системи православної освіти і шляхи вирішення цієї проблеми навчальншш закладами.

In chause the questions of a status of financing, material and teaching-material base of orthodox educational institutions of Ukraine are considered. The real rating of process of formation of material and teaching-material base is given, the general features and distinctions connected with confession and regional teatures are allocated. The problems offinancing of system of orthodox formation and ways of the decision of this problem by educational institutions are shown.Ha 2001 рік в Україні була сформована розвинута мережа православних навчальних закладів. З 36 діючих освітніх установ 14 належали Московському патріархату, 15 - Київському, 6 - Українській автокефальній православній церкві, 1 - Руській істинно-православній церкві за кордоном [1].

Проблема вивчення системи фінансування та матеріальної бази православних навчальних закладів України є актуальною, оскільки ці фактори значною мірою впливають на рівень підготовки майбутніх пастирів церкви. Згідно з чинним законодавством України духовні навчальні заклади не мають державної акредитації, тому змушені залучати інші джерела фінансування. Брак коштів та низький рівень матеріальної бази знижують якість підготовки слухачів середніх та вищих навчальних закладів різних гілок православ'я [2].

Вивчення процесу формування матеріальної бази православних навчальних закладів започатковане в роботах Н.Забуги [3], А.Митлака [4], В.Шторгіна [5], А.Юраша [6] та ін. Але, по- перше, кожна з вищезазначених робіт присвячена окремим освітнім установам, по-друге, матеріальна база розглядається оглядово, система фінансування не аналізується зовсім. Отже, комплексне вивчення даної проблеми в межах усієї системи православної освіти в Україні здійснюється вперше. Метою даної роботи є комплексне вивчення системи фінансування, матеріально- технічної та навчально-матеріальної бази православних навчальних закладів України.

Систему фінансування духовних навчальних закладів встановлено у 1991 році статтею IX "Фінанси і майно" Статуту про управління Українською православною церквою, в якій зазначено, що "духовні школи фінансуються із загальноцерковних коштів, добровільних відрахувань правлячих архієреїв та пожертвувань" [7]. Фінансування навчальних закладів Української православної церкви Київського патріархату (далі - УПЦ КП) та Української автокефальної православної церкви (далі - УАПЦ) передбачено Статутами церков і в цілому співпадає з Українською православною церквою Московського патріархату. Окрім того, кожен навчальний заклад, згідно зі своїм статутом, має право на додаткові джерела доходу, якщо вони не суперечать канонам церкви і не заборонені чинним законодавством.

Статтею 19 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" надано право релігійним організаціям на підприємницьку, видавничу, реставраційну, сільськогосподарську діяльність. Прибуток від підприємницької діяльності оподатковується в розмірах, які встановлені для громадських підприємств [8]. Можливість такої діяльності відображена у статутах майже всіх православних освітніх установ. Щоправда, не один навчальний заклад на 2000 р. не займається підприємницькою діяльністю.

Фінансове становище православних навчальних закладів дуже складне. Передбачена статутами церков система фінансування освітніх установ не завжди діє (особливо це стосується навчальних закладів УПЦ КП та УАПЦ). Так, якщо Київська духовна академія та семінарія УПЦ КП та УПЦ МП отримують фінансову допомогу з загальноцерковних коштів, то регіональні навчальні заклади практично її не мають. Не завжди надають допомогу і єпархії, які самі знаходяться в скрутному становищі. Таким чином, 90% навчальних закладів знаходяться на самозабезпеченні за рахунок платного навчання, яке вноситься у формі "добровільних пожертвувань" (згідно з чинним законодавством не оподатковуються).

Розмір платні встановлюється кожним навчальним закладом індивідуально, але якщо порівняти зі світськими освітніми установами та навчальними закладами інших конфесій, він мізерний. Так, у Львівській духовній семінарії УАПЦ навчання коштує 60 грн. на місяць, у Колегії Патріарха Мстислава УАПЦ - 200 грн. за семестр. У Київській духовній академії та семінарії УПЦ МП навчання оплачують тільки учні та студенти заочного відділення - 200 грн. на рік. Для порівняння зазначимо, що навчання в Українському Католицькому університеті (м. Львів) коштує 350 доларів на рік.

Отримані кошти використовуються православними освітніми установами для власних потреб: на ремонт приміщень, будівництво гуртожитків для слухачів, харчування, купівлю підручників тощо. Не відмовляються навчальні заклади і від пожертвувань державних і громадських організацій і підприємств, міжнародних організацій, окремих осіб. Так, спонсорами Київської духовної академії і семінарії Української православної церкви Московського патріархату є Міжнародна кадрова академія, Городницький ставропігійський монастир та інші [3]. Львівська духовна академія і семінарія УПЦ КП кожен рік отримує допомогу продуктами від прихожан, таким чином маючи змогу надавати слухачам безкоштовне харчування. Львівська духовна семінарія УАПЦ у 1998 р. отримала гуманітарну допомогу з Німеччини: столи, крісла, два комп'ютери.

Оплата праці викладачам духовних навчальних закладів становила на 2001 р. 200-250 гривень, що відповідало рівню світських освітніх установ. Більшість навчальних закладів не мають можливості платити заробітну плату викладачам, і вони працюють безкоштовно, поєднуючи викладання з працею в храмах або на парафіях. Прикладом може служити Харківська духовна семінарія УПЦ МП, викладачі якої, розуміючи матеріальні труднощі Харківської єпархії