Будівництво єпархіями власних приміщень для навчальних закладів. Такий засіб вирішення проблеми є найкращим і в майбутньому планується всіма єпархіями. На 2000 р. нові навчальні корпуси мали лише столичні духовні навчальні заклади: Київська академія і семінарія Московського та Київського патріархатів.

Треба зазначити, що процес формування матеріально-технічної бази духовних навчальних закладів супроводжувався майновими суперечками, причинами яких став церковний розкол. Так, Львівська духовна семінарія УАПЦ у 1992 р. отримала приміщення по вулиці Лисенка, 43. Церковний розкол 1993 р. спричинив відхід частини викладачів до УАПЦ, але приміщення навчального закладу залишилось за УПЦ КП. Львівська єпархія УАПЦ змушена була знову вирішувати проблему забезпечення навчального закладу приміщенням. Отже, кожне єпархіальне управління, яке відкривало навчальний заклад, вирішувало проблему забезпечення приміщеннями з власних ресурсів або за допомогою укладення договорів з монастирями чи громадськими організаціями. Так чи інакше, але головна мета - діяльність навчального закладу - ними досягалась.

Стан навчально-матеріальної бази православних навчальних закладів має спільні риси та відмінності, всі вони мають необхідне обладнання для проведення навчального процесу: парти, стільці, дошку, стіл та стілець (і в деяких кабінетах - кафедри) для викладача, стінні шафи для книг, піаніно (для занять співами), систему освітлення, воду для нормального функціонування санвузлів. Як наглядні посібники використовуються планшети, стенди. Відмінності обумовлені матеріальним станом освітніх установ. Київські духовні школи, фінансування яких значно краще, мають нові парти, стільці тощо. В актовому залі Київської духовної академії та семінарії УПЦ КП є телевізор для показу фільмів для невеликої аудиторії та екран - для масової. Колегія Патріарха Мстислава УАПЦ, Львівська духовна академія та семінарія УПЦ КП актового залу не мають.

Специфіка духовної освіти передбачає проведення практичних занять у храмах: суботніх та недільних літургій, ранкових та вечірніх молитов. З цією метою кожний навчальний заклад обов'язково має власну церкву або закріплений за певним храмом. Наприклад, Львівська духовна академія та семінарія УПЦ КП мають акаде- мічно-семінарську церкву Святого Іоанна Злато- устого, яка була побудована у 1876-1888 рр [6].

Гострою зостається проблема забезпечення учнів та слухачів духовних навчальних закладів необхідною літературою. Оскільки жодна конфесія немає чіткої системи друку і забезпечення освітніх установ підручниками, то кожен навчальний заклад вирішує цю проблему самостійно, в основному за рахунок самодруку курсів лекцій та методичних посібників, що виробляються кафедрами. Учні та студенти користуються бібліотеками, які є в кожному навчальному закладі.

Отже, протягом досліджуваного періоду православними духовними навчальними закладами було сформовано матеріально-технічну та на- вчально-матеріальну бази. Основними їх складовими є споруди та будівлі, навчальне обладнання, бюджет. Гостра нестача коштів та слабке матеріально-технічне забезпечення викликали необхідність освітніх установ усіх гілок православ'я самостійно шукати джерела нових надходжень. Існують проблеми недостачі навчальних приміщень, забезпечення слухачів гуртожитком та інші, які потребують негайного вирішення. На жаль, автор не мав змоги дослідити кошторис духовних навчальних закладів, який би надав можливість краще зрозуміти майнове становище останніх. Це питання може служити темою подальших досліджень.

Церкви і релігійні організації України у 2001 році: Довідник державного комітету України у справах релігій. - К: VEP, 2002.-С. 160-162.

Васьковський В. Духовна освіта в Україні: проблеми і напрямки розвитку // Людина і світ. - 1998. - № 10. - С. 26-29.

Забуга Н. Доклад на торжественном акте, посвященном празднованию 300-летия Киевской Духовной Академии // Православный вестник. - 2001. - № 3. - С. 21-29.

Митлатик А Волинська семінарія на межі двох століть // Православний вісник. - 1996. -№ 5. - С. 72-74.

ШторгинВ. Київська духовна академія і семінарія // Інформаційно-аналітичний бюлетень УПЦ КП. - 2000 - № 7.-С. 7.

Юраш А Львівська духовна академія і семінарія. - Львів.: Самодрук ЛДАІС, 2000. - С. 1-4.

Статут про управління Української православної церкви // Православний вісник. - 1991. - № 5. - С. 10-23.

Закон Украинской Советской Социалистической республики "О свободе совести и религиозных организациях" от 23 апреля 1991 г. //Ведомости Верховного Совета УССР. - 1991. -№ 25. - С. 656-688.

Швец В. Отчет о 1 -м выпуске Харьковской Духовной семинарии // Харьковские епархиальные ведомости. - 1997. - № 7. - С. 4-5.

Львівські єпархіальні збори // Офіційна хроніка УАПЦ. -1996.-№11.-4с.

і і. jirjusm. г> і^еркиїзни-дерл^аеш шдпииигт іамілиіра-

вославні відносини в Україні // Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні. - К: ВІП, 2001.-С. 53-62.

Прапутников Г. Духовное училище в Чернигове // Православнийвісник-1989. -№ 12. - С. 8.

Ісіченко І. Життя Східної єпархії УАПЦ// Успенська вежа. - 1994. - № 2. - С. 8.

Поточний архів Державного комітету України у справах релігій. Протокол №4 засідань Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів України та документи до нього від 05.04.1993. - Оп. 1. - Спр. 35. - Арк. 135-143.

Там само. Протокол № 2 засідань Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів України та документи до нього від 22.02.1995. - Оп. 1. - Спр. 24. - Арк. 23 9 -245.

Там само. Лист єпископа Житомирського і Овруцького Ьяслава до голови Держкомрелігій України Бондаренка В. від 25.11.97 p. - Оп. 1. - Спр. 49. - Арк. 127.

Решение правления открытого АО "Запорожский механический завод" от 02.11.94 г.