УДК 355 (091) (477)

Якубова Т. А., Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського

Фортеця Очаків та військова діяльність гетьмана

І.Мазепи

Місто Очаків є унікальним історичним містом України. Історія міста тісно пов 'язана з історією козацького військового мистецтва. У статті надається матеріал стосовно військової діяльності гетьмана І .Мазепи по охороні південних кордонів України. Військова діяльність І .Мазепи була направлена на нейтралізацію військової турецько-татарської загрози з-під стін фортеці Очаків.

The city of Ochakiv is a unique historical city in Ukraine. The history of the city is closely connected with the development of Cossacks military art. The military activity of I.Mazepa at Ochakiv fortress is one of little-investigated pages of Ukrainian history. The aim of this article is to investigate military activity of I.Mazepa aimed at defending southern borders of Ukraine. It also investigates military activities of Cossacks concerned with neutralization of military Turkish-Tatar danger, occurred at the walls of Ochakiv fortress.Дослідження історії унікальних історичних міст України є важливим завданням сучасної історичної науки. Таким є Очаків, оскільки його історія тісно пов'язана з історією козацького військового мистецтва. Походами на Очаків козацтво відкривало для себе шлях до Європи, ними цікавились західноєвропейські уряди. Гетьман І.Мазепа розумів військово-стратегічне значення фортеці Очаків, приділяв їй особливу увагу в своїй військовій діяльності.

Сучасні дослідники-історики у своїх працях торкалися питання військової діяльності гетьмана

І.Мазепи, яка була пов'язана з фортецею Очаків та південними кордонами України [1]. Однак ряд питань висвітлено ще не досить повно, тому автор цієї статті ставить своїм завданням проаналізувати історичний матеріал стосовно військової діяльності гетьмана Мазепи по охороні південних українських кордонів, військових дій козацтва, пов'язаних з нейтралізацією турецько-татарської загрози, яка виходила з-під стін фортеці Очаків, ввівши до наукового обігу деякі нові документи.

Очаків та Кизикермен І.Мазепа вважав важливими турецько-татарськими військовими об'єктами, де козацтву було необхідно захоплювати полонених з метою одержання необхідної інформації для гетьмана. У березні 1688 р. розпочалася підготовка до походу на Самару для спорудження там міста-фортеці, що мала слугувати базою для бойових дій проти Кримського ханства у 1689 р. Тоді ж відбулися військові наради І.Мазепи у присутності генеральної старшини з воєводами Леонтієм Неплюєвим та Григорієм Косаговим спочатку у Батурині, а потім у Глухові. Пропозиції щодо походу, вироблені на цих нарадах, були відправлені на розгляд у Москву. Воєводи покинули Глухів 25 березня. Звертаючись до В.Голіцина, гетьман просив донести царям план військових дій у наступному році. В листі з Глухова від 26 березня до царствених осіб - Івана, Петра Олексійовичів та Софії - І. Мазепа повідомляв про згадану нараду з воєводами [2].

27 березня І.Мазеп надіслав з Глухова ще одного листа до В.Голіцина з приводу запланованого походу, забезпечення жалуванням мешканців майбутнього міста на Самарі, пограбування української державної скарбниці та про листування з російськими боярами [3].

У вересні 1688 р. І.Мазепа розпочав проведення масштабної розвідувальної операції. Вона мала здійснюватися за допомогою купця та торгової людини з Ніжина, які їхали до Константинополя. До них гетьман додав ще двох козаків з Батурина. Крім цього, Мазепа збирався направити розвідку до Криму та Кизикермена. В цей же час до Очакова він направляє чотиритисячний загін із завданням стежити за татарами [4].

Восени цього ж року за наказом гетьмана лівобережними козаками було здійснено воєнну операцію під Очаковом. З повідомленням про її хід І.Мазепа направив 30 листопада лист до Москви до Івана, Петра та Софії Олексійовичів. У ньому говорилось про воєнні дії лівобережних козаків під Очаковом та про відправлення гетьманських посланців з полоненими до Москви, зазначалось: "Малоросійське військо, прийшовши під Очаків і зрозумівши, що бусурмани, які жили тут, напоготові, так відкрито вдарили на місто вдень, а ворог вийшов на бій у поле. Тоді ж з Божою поміччю, зламавши їх опір і знищивши чимало їх, загнали їх до кам' яного міста і там протягом цілого дня вели бій безперервно; всі навколишні поганські посади і всі комори, наповнені хлібом, і млини забрали і відігнали їхню худобу, а під кінець все попалили".

В цей час татари з угорської землі та з Польщі вели ясир понад рікою Березанню, яка з Дикого поля впадала в Чорне море. Козаки розгромили татар, звільнили полонених і відійшли від Очакова. Другого дня на допомогу татарам прийшов кримський хан із султанами Калгою, Ну- радіном та Шінгіреєм, але напасти на козаків не посміли, хоча мали гармати і піхоту.

Під час бою під Очаковом козаки захопили кілька турецьких полонених, але зберегти їх живими не вдалося. До Москви І.Мазепа послав полковника кінного Григорія Пашковського, полковника наказного переяславського Івана Момуту з товаришами, які були в тому поході. Вони мали представити до Москви п' ять чоловік волохів, які були взяті під час військової операції. З козацької сторони в цій військовій операції загинуло десять чоловік, було також поранено десять. В листі гетьман зазначав важливу військову особливість цієї битви під Очаковом: козаки витримали сильний гарматний вогонь з турецьких кораблів [5].

План військових операцій під Очаковом восени 1688 р. був запропонований І.Мазепі козацьким полковником І.Новицьким. У січні 1689 року