у ст. Канівській у секретаря філії, вчителя І.А. Овері, окрім іншої літератури, вилучена брошура М. Грінченка «Об автономії України» [9]. 28 жовтня того ж року ліквідовано катеринодарську «Просвіту». Однак, нелегальні осередки «Просвіти» продовжували виникати та діяти в кубанських містах та станицях. Очолив діяльність «Просвіти» Кузьма Безкровний. У 1909 р., член УРСДРП вчитель І. Оверя створив товариство «Просвіта» у станиці Староминській. У тому ж році під фіктивним прізвищем відкрито книгарня товариства «Просвіта» у Катеринодарі. В 1915 р. під час обшуку в цій книгарні було вилучено 18 примірників «Літературно - Наукового Вісника» [10]. Наприкінці 1916 - на початку 1917 рр. був утворений Кубанський Центральний союз сільськогосподарський споживчих товариств, який відкрив у Катеринодарі свою книгарню «Слово».
Діяльність «Просвіти» вплинула і на тенденції до українізації освіти на Кубані. В середині травня 1907 р. в Катеринодарі відбувся Перший з'їзд вчителів-українців Кубані, в резолюції якого містився заклик до переходу шкіл краю на українську мову викладання. Утворилося товариство «Шкільна освіта», почала виходити газета «Кубанська зоря».
Наступний етап активної діяльності товариства «Просвіта» розпочинається в 1917 р., коли на Кубані відразу після подій лютневої революції швидко відновлюються старі та з'являються нові осередки «Просвіти», утворюються інші українські культурно-просвітницькі організації. Наприклад, у станиці Охтирській молодь засновує «Українське товариство середньошкільників». Тут виразно проявилась роль національної ідеї, яка нівелювала різницю між козацьким та іногородніми соціальними прошарками. «Сама цікава роля цього товариства полягала в тому, що воно не робило ріжниці поміж українцями - козаками й городовиками...» [11].
Перешкоди діяльності «Просвіти», які чинилися місцевою імперською адміністрацією завадили вповні розвинутися її осередкам, утім значний внесок цієї культурно-просвітницької організації сприяв процесам формування модерної національної ідентичності серед українців Кубані.ЛІТЕРАТУРА
Нарис історії матірного товариства «Просвіта».- Вінніпег, 1968.
Македонов Л.В. Население Кубанской обпасти по данным вторых зкземпляров листов переписи 1897. - Екатеринодар, 1907. - С. 546.
Ерастов С. Спогади. Спомини кубанського українця // Пам'ятки України: історія та культура. (Науковий часопис). - 2005. - № 3-4. - С. ХУШ-ХХХІУ.
Державний архів Краснодарського краю (далі - ДАКК). - Ф. 454. - Оп. 1. - Спр. 3652. - Арк. 1-4.
Там само. - Арк. 1.
Там само. - Ф. 589. - Оп. 1. - Спр. 1081. - Арк. 284.
Всегоренко М. Кубань - Львів [Б.в.], 1937. - С. 18.
ДАКК. - Ф. 454. - Оп. 1. - Спр. 3652. - Арк. 5.
Там само.
Карапетян Л. Революційна Українська партія на Кубані // Схід (Донецьк). - 1997. - № 8. - С. 54.
Теліга М. Як я став свідомим українцем // Пам'ятки України: історія та культура. (Науковий часопис). - 2005. - № 3-4. - С. 96.