У травні 1936 р. було проведено "обстеження" Одеського німецького технікуму механізації сільського господарства. В доповідній записці, підготовленій відділом шкіл ЦК КП (б)У, відмічалось, що місцеві партійні та комсомольські організації "не приділяли уваги цьому технікуму" і не проводили серед викладачів і студентів політико-виховної роботи. Органи НКВС "викрили в технікумі контрреволюційну фашистську організацію", до складу якої входило 10 чоловік викладачів і студентів, у тому числі й комсомольців. Залучені до цієї групи люди звинувачувалися у проведенні серед студентів "націоналістичної роботи", спонукуванні їх до активної діяльності в цій контрреволюційній організації [20].

В грудні 1937 року подібне "обстеження" було проведене в Одеському німецькому педагогічному інституті, в результаті якого було вирішено зняти з роботи директора інституту Єрухі- мовича як політично непевну людину, яка нездатна керувати вищим закладом [21]. Постановою ЦК КП(б)У від 10 квітня 1938 р. цей вуз був реорганізований в інститут іноземних мов [22].

У ці роки були ліквідовані німецький відділ Одеської обласної комуністичної сільгоспшко- ли, німецький сектор Одеського медичного інституту [23]. Суворі звинувачення були висунуті проти доцента Р.Вернера, який нібито створив на базі цього інституту штурмовий терористичний загін "Гітлерюгецц" у складі 14 штурмовиків з числа студентів німецького сектора Останні, як доводили слідчі, планували ряд терористичних актів проти членів Політбюро ЦК ВКП(б) [24].

Пошуки польських "фашистів" привели до ліквідації протягом 1932-1938 pp. Одеського польського технікум}' механізації сільського господарства, вечірньої робітничої школи, розвалу праці польського клубу [25].

Не припинялись репресії з боку радянської влади проти єврейської інтелігенції. У 1937 р. працівниками НКВС була сфабрикована справа про республіканський центр "Бунд", за якою були заарештовані завідувач кафедри Одеського університету Л.М.Абрам, секретар Калініндорф- ського райпарткому КП(б)У Н.Г.Лурье, письменник Д.М.Ман, завідуючий відділом нацменшин ЦВК УРСР П.А.Красний, бухгалтер-ревізор ДПІнидр. У звинувачувальному вироку говорилось, що в Україні проживає ряд колишніх діячів єврейської національної партії, що пов'язані між собою і проводять активну контрреволюційну діяльність. Притягнуті по справі були названі шпигунами іноземних розвідок, які проводили активну ворожу діяльність [26].

У березні 1938 р. на Півдні України ще діяли такі національні середні і вищі навчальні заклади: німецький педінститут в Одесі (236 учнів); Ландауська німецька сільськогосподарська школа (195 учнів), єврейський і болгарський відділи при Українському Одеському педінституті, болгарський відділ при Одеській педшколі (76 учнів), Херсонська єврейська середня школа механізації сільського господарства (324 учні), Кі- ровська німецька середня школа механізації сільського господарства (554 учні), Калініндор- фська єврейська педшкола (148 учнів). Всі колишні технікуми були перейменовані в педагогічні і сільськогосподарські школи [27]. Наприкінці 30-х років навчальні заклади, де викладання здійснювалося німецькою, польською, єврейською й іншими мовами, переводилися на українську або російську мови.

Отже, професійна і вища освіта національних меншин Півдня України в 20-ті роки повністю виконувала поставлені радянським урядом завдання: підготовка спеціалістів рідною мовою; докорінна перебудова системи навчально- виховної роботи соціалістичної за змістом; кардинальна зміна соціального складу студентів; встановлення тісних зв'язків між навчальними закладами і виробничою сферою. Але з середини 30-х років, в міру утвердження в СРСР тоталітарно-репресивного режиму, державна політика щодо національних меншин починає змінюватись. Професійні та вищі заклади освіти, де навчання проводилось мовами національних

Література

Якубова Л.Д. Національно-культурне життя етнічних меншостей України (20-30-ті роки): коренізація і денаціоналізація // УІЖ. - 1998. - № 6. - С. 22-36, 1999. - № 1. - С. 41-55, Чирко Б.П. Національні меншості на Україні в 20-30-х pp. // УІЖ. - 1990. - № 1. - С. 51-64; Шепель ЛФ. Проблема підготовки кадрів спеціалістів в УСРР з робітників і селян (20-ті pp. XX ст.). - К.: Інститут історії HAH України, 1995. - 33 е.; Щупак И.Я. Еврейские средние специальные учебные заведения на Украине (конец 20-х - 30-е гг.) // Еврейское население юга Украины: история и современность: Тезисы к научно-практической конференции 17-18 октября 1991 г. - Запорожье, 1991.-47 с.

Собрание Узаконений и Распоряжений Рабоче- Крестьянского правительства Украины. - Харьков Изд-во Наркомата юстиции. - 1922. - № 49. - Ст. 729.

Бюлетень Народного комісаріату освіти. - Харків, 1928. - Ч. 35(122). - С. 10-11.

Державний архів Херсонської області, ф. Р-414, оп. 1, спр. 972, арк. 5 зв.

Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО), ф. Р-99, on. 1, спр. 889, арк. 265.

Якубова Л.Д. Вказ. праця // УІЖ. - 1999. - № 1. - С. 42.

Павленко В. Болгари в Україні: [історія] // Віче. - 1995.-№7.-С. 123.

Міронова І.С. Розвиток освіта національних меншин Півдня України у 20-ті роки XX століття // Національний університет "Киево-Могилянська академія". Миколаївська філія. Наукові праці. - Миколаїв: Вид- во МФ НаУКМА, 2001. - T. 10: Історичні науки. - „R. 81.

Гусєва C O., Цобенко М.М. 3 досвіду розв'язання національного питання на півдні України (1920-1930 рр.)//УЕК.-1991.-№2.-С. 51.

меншин, були ліквідовані без належної диференціації та з необгрунтованою поспішністю. Репресії, які були проведені в середовищі творчої інтелігенції, завершили справу.

Бюлетень Народного комісаріату освіта. - Харків, 1928.-4.44(131).-С. 172-173.

ДАМО, ф. Р-99, on. 1, спр. 559, арк. 8.

Котлер И. Очерки по истории евреев Одессы. - Иерусалим, 1996. - С. 33-34.

ДАМО, ф. Р-99, on. 1, спр. 678, арк. 2.

Там само, арк. 272.

Там само, спр. 887, арк. 189.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління