часу для безкоштовних уроків протягом навчального року. Олександра Якимівна, окрім безпосередньої роботи начальниці, завжди знаходила час давати уроки французької мови в різних класах училища безкоштовно. Сама вона постійно вчилася, для чого відвідувала уроки більш талановитих і досвідчених викладачів, знайомилася з тогочасними науковими досягненнями і взагалі багато читала, підтримувала постійне листування з відомим педагогом К.Ушинським, з яким не була знайома особисто, а лише заочно.
Все, що робилося в місті з просвіти в ці роки, народжувалося в кабінеті О.А.Риндовської. Це був свого роду маленький інтелектуальний салон Катеринослава, де збиралися представники місцевої інтелігенції. Тут проводилися програмні наукові бесіди, на які запрошували й деяких учениць 8 класу гімназії. Зібрання були цілком невимушені: читали, грали і багато сперечалися; кожна літературна новинка, цікава газетна стаття, гарна книга звертали на себе увагу й обговорювалися. Відпрацьовувались програми для самоосвіти, читались лекції з літератури й педагогіки. Порядність, щирий тон, невимушеність, відсутність однобокості й нетерпимості гармонійно позначались і на тоні вечірніх зібрань Ри- ндовської, і на загальному дусі ввіреного їй навчального закладу. Тут, безумовно, впливали зачатки й елементи тієї атмосфери, яка з дитинства оточувала Олександру Якимівну.
У візитаційній книзі Катеринославської Ма- ріїнської жіночої гімназії - величезна кількість записів почесних відвідувачів гімназії, починаючи з записів архієреїв, генерал-губернаторів, попечителів та окружних інспекторів. І всі записи позитивні й почесні для Олександри Якимів- ни. Її думка навіть в офіційному навчальному світі вважалась досить авторитетною.
У 1899 р. весь Катеринослав відзначав 35-річчя педагогічної та громадської діяльності Олександри Якимівни Риндовської. Це був справжній тріумф чесної, скромної і талановитої жінки. Оцінювалась її робота, відкрито підводилися підсумки її діяльності. Дворянство, земство, міська управа, громадські заклади, педагогічні корпорації, приватні особи підносили Олександрі Якимівні адреси, виголошували промови, надсилали телеграми з інших міст. У цій громадській оцінці було щось надзвичайне, вражаюче й повчальне. Три покоління виховала Олександра Якимівна, будучи незмінною першою начальницею першої Маріїнської жіночої гімназії.
Заслуги О.Риндовської знайшли гарячу і справедливу оцінку й на святкуванні її сорокарічного ювілею, який ще встигли відсвяткувати в Катеринославі 7 грудня 1904 р. Однак цей ювілей був затьмарений її хворобою. Вона зрідка з'являлася на вулиці в останній рік свого життя, але коли тими рідкими днями, в які вона почувалася бадьорою, в тиху теплу погоду на вулиці чи бічних алеях міського саду з' являлася маленька тендітна фігура літньої жінки з приємними манерами, більшість перехожих поступалися їй дорогою і шанобливо знімали капелюхи. На урочистій акції самій Олександрі Якимівні так і не довелося бути присутньою (вона не змогла піднятися з ліжка), і святкування відбулося без неї. І лише після завершення святкування колеги, знайомі та почесні гості спустилися до її квартири, аби привітати господиню.
Невдовзі після цього ювілею й останньої урочистої акції в Маріїнській жіночій гімназії Олександра Якимівна померла 4 січня 1905 р. Вона не була несподіваною, але справила приголомшливе враження на Катеринослав. Надто вже місто зріднилося з Риндовською, і її особистість була тут надзвичайно популярною. Ім'я Олександри Якимівни знали і старі, і діти. Ще за життя вона стала живою легендою. І не було в старому Катеринославі жінки більш заслуженої, ніж вона. Звістка про смерть Риндовської глибоко засмутила не лише катеринославців, але й тих її шанувальників, які жили далеко за межами цього міста.
Попечитель Одеського навчального округу Х.П.Сольський високо цінував діяльність Олександри Якимівни. (Всі середні навчальні закла- ди, як гімназії та прогімназії, підлеглі відомству дирекції народних училищ, входячи до складу Одеського навчального округу, у найвищому своєму нагляді були підлеглі попечителю останнього) [12]. На поховання Риндовської він надіслав телеграму, в якій висловлював своє співчуття осиротілій родині Олександри Якимівни та Педагогічній раді гімназії з приводу смерті досвідченої та освіченої керівниці. Проводжав О.Риндовську, без перебільшення, весь Катеринослав. На численних панахидах - денних і вечірніх - товпився народ. Тяжко переживати втрату таких неординарних особистостей, як Олександра Якимівна Риндовська.
Пророчими стали слова одного з її колег, який сказав, що прийде час, коли ще згадають про таких жінок, як Олександра Якимівна Рин- довська, які в час мороку, смутку і відчаю, в час суспільної негоди, з вірним серцем, з високо піднесеною головою працювали, не покладаючи рук, у всіх галузях громадської й педагогічної діяльності.
Нині на базі київського Будинку вчителя функціонує літературно-музичний лекторій "Визначні жінки України". В центрі уваги - яскраві жіночі долі з нашого минулого - письменниці, педагоги. Це допомагає відродити цілий шар духовної культури народу, творцями й носіями якої були представниці кращої половини українського народу [13].
На сторінках сучасної преси Дніпропетровська знаходимо імена мудрих, проникливих, освічених, талановитих жінок - подвижниць на ниві освіти - гордість міста. Олександра Якимівна - одна з них. Володіючи трьома мовами та широкою ерудицією, вона була передовим педагогом свого часу. Продовжувати описувати життя О.А. Риндовської - це значить говорити детально про культурне життя Катеринослава протягом останніх 35-40 років позаминулого століття, у 70-х і 90-х рр. якого Олександра Якимівна являла собою центр громадського та просвітницького життя міста. Якщо не від неї все зароджувалось, то без неї в цьому відношенні попервах нічого не робилося, бо до неї приходили, як до найбільш досвідченої