У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


УДК 378 (477

УДК 378 (477.73) Багмет М.О.

Становлення вищої освіти в Україні та на Миколаївщині

Перший вищий навчальний заклад в Україні був створений у 1580 р. в Острозі за ініціативою та на кошти волинського магната, князя Костянтина Острозького [1]. Тут в тримовному ліцеї, пізніше колегіумі, який згодом отримав назву Острозька академія, вищу освіту запроваджували такі відомі українські та зарубіжні вчені й представники духовенства, як Дем'ян Наливайко, Христофор Філалет, Герасим Смотрицький, священик Василь, Іван Лятос, Кирил Лукаріс, Діонісій Палеолог та багато інших. Про педагогічні здобутки Острозької академії свідчать такі імена її визначних вихованців, як гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, письменник-полеміст Мелетій Смотрицький та інші. На базі цього вищого навчального закладу була створена друкарня, де було видано у 1581 р. Іваном Федоровим славнозвісну "Острозьку біблію" [2]. Прикро, що після смерті князя Костянтина діяльність Острозької академії на початку XVH ст. була призупинена.

У той же час у Києві в ході злиття братської і лаврської шкіл почала діяти Києво-Братська або Києво-Могилянська колегія, яка у 1634 р. за ініціативою свого протектора митрополита Петра Могили була перетворена у Києво-Могилянську академію. Офіційно цей статус було затверджено у 1701 р.

Києво-Могилянська академія стала визначним культурно-освітнім центром європейського рівня. Вихованцями академії було багато визначних діячів науки і культури - філософ і письменник Г.С.Ско- ворода, філософ Ф.Прокопович, композитор М.Березовський, архітектор І.Григорович-Барський, медики Н.Максимович-Амбодик і Н.Згурський, історик та археограф Д.Бантиш-Каменський. Сюди посилали до навчання своїх кращих синів всі православні слов'янські й неслов'янські землі: серби, болгари, румуни, молдавани, поляки, греки і т.д. Завжди багато навчалося російських представників, серед яких був і славнозвісний вчений, засновник Московського університету М.В.Ломоносов. Взагалі щорічно більше 100 закордонних студентів здобували вищу освіту в даному навчальному закладі [3].

Така впливова роль Києво-Могилянської академії не могла влаштовувати Російське самодержавство і

Московське духовенство. То ж і не дивно, що у 1817 р. Священний Синод прийняв рішення про її закриття. Нинішнє її відродження, після 175-річного небуття, вселило в душі "надію серед патріотично настроєних громадян України про створення вищих навчальних закладів нового типу" [4].

Та повернемося до висвітлення питання про відкриття інших вищих навчальних закладів в Україні у ХУПІ-ХІХ ст. У 1661 р. в Галичині, яка тоді входила до складу Речі Посполитої, був відкритий Львівський університет. Навчально- виховний процес здійснювався в ньому спочатку латинською мовою, а згодом - німецькою, польською та "руською", тобто українською [5]. Тут же у Львові у 1787 р. при університеті австрійський уряд спеціально для українських студентів заснував провізоричний, філософський і богословський інститути, так званий "Студіум Рутенум" [6].

На Буковині, яка також перебувала під владою Австрії, у 1875 р. в Чернівцях було засновано університет із трьох факультетів: філософського, богословського і правничого. Викладання тут здійснювалося німецькою та українською мовами [7].

Відкриття на терені Західної України цих вищих навчальних закладів, в умовах національних утисків, мало велике значення в культурному розвитку Галицької Русі, вихованні української інтелігенції та освіченого духовенства, з якого також вийшло чимало видатних учених і громадських діячів.

На лівобережній Україні, яка входила до складу Російської імперії, перший університет було засновано за ініціативою Василя Каразіна у 1805 р. в Харкові, де одним із перших ректорів працював відомий український поет П.П.Гулак-Артемовський, а викладання в різні часи здійснювали такі видатні вчені й педагоги, як професори Шад, І.І.Срезнєвський, АЛ.Метлин-ський, М.І.Костомаров, ДІ.Багалій, Я.І.Щоголєв, О.А.Потебня, Г.Х.Кьітка М.Х.Сумцов, А.С.Лебедєв, Є.К.Рєдін, П.С. і

Я.Єфименки Та інші [8].

Саме в цей період, а точніше у 1817 р., в Одесі за прототипом Царського Села розпочав діяти Рішельєвський ліцей, а в Ніжині у 1820 р. на кошти канцлера Росії князя О.А.Безбородька і його брата

А.Безбородька була відкрита гімназія вищих наук. Ці навчальні заклади займали проміжне місце між університетами й губернськими гімназіями й дали енциклопедичні знання багатьом своїм випускникам. Скажімо, у Ніжині навчалися такі вихованці, як М.В.Гоголь, Н.В.Кукольник, Є.П.Гребінка, Л.Л.Глібов, П.Г.Редькін, В.М.Забіла, А.М.Мокрицький, Я.П. де Бальмен та інші [9].

У 1834 р. в Києві на базі закритого на Волині Кременецького ліцею був створений університет святого Володимира. Велику частину його викладачів склали професори закритої Києво- Могилянської академії. Вони перенесли в стіни університету кращі традиції й досвід славнозвісної академії [10]. Все це дає підстави вважати Київський університет спадкоємцем Києво-Могилянської академії.

Київський університет спочатку діяв у складі одного факультету - філософського, а згодом були відкриті історико-філологічний, юридичний, медичний і фізико-математичний факультети. Першим ректором цього університету був М.О.Максимович - вчений-енциклопедист, відомий Своїми працями з філософії, історії, археології, етнографії та ботаніки, які залишили глибокий слід у розвитку української науки.

Інші вчені й викладачі, створюючи ряд наукових шкіл і напрямів, також внесли значний вклад у розвиток вітчизняної та світової науки. Так, основоположником експериментальної фізики став М.П.Авенаріус, основ механіки - Г.К.Суслов, теорії чисел - Д.О.Граве, хімічної наукової школи - П.П.Алексєєв, М.А.Бутлеров та С.М.Реформатський, агрометеорології - П.І.Броунов, порівняльної ембріології -О.О.Ковалевський і О.М.Сєвєрцов, палеоботаніки - І.І.Шмальгаузен.

У Київському університеті працювали чи були його вихованцями Т.Г.Шевченко, М.П.Драгома-нов, М.В.Лисенко, С.А.Подолинський, М.І.Зібер, В.С.Іконников, Д.К.Заболотний, М.Д.Стражеско, О.Ю.Шмідт, М.П.Старицький та багато інших відомих вчених, громадських і державних діячів.

Університетським містом царський уряд планував зробити і Миколаїв. Справа ця розгорталася так.


Сторінки: 1 2 3