У цей самий період побачила світ і перша праця з історії пожежної охорони, присвячена одному з регіонів України [13]. Її автори, Г.Кучер та Л.Усатенко, ввели до наукового обігу із деяким аналізом певну кількість нового, в тому числі й архівного, матеріалу для з' ясування процесу розвитку пожежної охорони на Київщині.

Поштовхом до подальшого вивчення історії пожежної охорони стали події квітня 1986 р., пов'язані з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, у ході яких мужність та самопожертва вог- неборців урятували людство від техногенної катастрофи світових масштабів. Аналізуючи ці сторінки історії, деякі автори зупинялися й на генезі пожежної охорони України [14]. Серед них, перш за все, заслуговують на увагу наукові доробки І.Глєбової та А.Семенюка [15]. Зокрема, історичний нарис І.Глєбової присвячений розвитку пожежної охорони одного з регіонів Лівобережної України - Харківщини. Зазначена праця містить значну кількість документальних матеріалів мемуарного характеру та періодичних видань. Однак автор розглянула лише діяльність міських професійних пожежних підрозділів, а протипожежна робота земських установ залишилася поза її увагою.

Цікавий для дослідника матеріал з окреслених проблем вміщують науково-популярні видання, що виходили друком до ювілейних дат у пожежній охороні окремих областей. Зокрема, історії пожежної охорони Київщини присвячена робота ветеранів Добровільного пожежного товариства України Б.Островського та Л.Марченка "Огнеборцы", яка була опублікована до сторіччя київських пожежних добровольців [16]. Хоча робота не мала комплексного характеру, однак автори використали значну кількість опублікованих джерел та матеріалів періодики ХІХ - початку ХХ ст.

Таким чином, у радянській історіографії протипожежна діяльність земств не виділяється як окремий, самостійний предмет дослідження, а розвиток земської пожежно-страхової справи розглядається в контексті історії професійної пожежної охорони, як правило, російських губерній та регіонів Правобережної України.

На сучасному етапі зріс інтерес дослідників до проблем історії пожежної охорони України. Цьому сприяло як проголошення незалежності та виокремлення пожежної охорони республіки в окремий структурний підрозділ МВС України, так і створення вищих навчальних закладів Державного департаменту пожежної безпеки - Академії пожежної безпеки, Львівського та Черкаського інститутів пожежної безпеки. І хоча праці на цю тематику, що з'явилися впродовж 19962003 рр., не вивчали проблему протипожежної діяльності земських установ у Південній Україні, проте вони мають велике значення для аналізу загальних питань становища пожежних підрозділів України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. [17].

Відносно розвитку пожежної охорони в Україні сучасну вітчизняну історичну літературу можна умовно поділити на чотири групи. До першої належать інфомаційно-рекламні видання, які поряд із висвітленням основних напрямків та сучасного стану пожежної охорони окремих областей містили й короткі відомості щодо історії пожежної охорони [18]. До другої - мемуари ветеранів пожежної охорони України, які, однак, характеризують розвиток протипожежної служби лише за часів радянської влади [19]. До третьої групи можна віднести науково- популярні видання, розраховані на широке коло читачів [20]. Четверта група складається з монографій, як правило, історичних нарисів, окремих областей, які становлять найбільший інтерес для дослідника [21].

У 2000 р. в Україні відбувся захист першого дисертаційного дослідження, присвяченого розвитку пожежної справи в Південно-Західному краї [22]. Однак автор роботи А.Томіленко не ставив за мету проаналізувати протипожежну діяльність земських установ Південної України.

Сучасна російська історіографія приділяє значну увагу дослідженню питань історичного розвитку пожежної охорони Росії [23]. Зокрема, необхідно виокремити дисертаційні дослідження С.Аксьонова та І.Романова. Автори цих робіт розглянули історико-правові аспекти становлення протипожежної служби в Росії та розвиток протипожежного законодавства.

Частково стосуються проблематики роботи статті, що публікувалися на сторінках часопису Міністерства внутрішніх справ Росії "Пожарное дело" [24]. Зокрема, в них міститься досить змістовний та цікавий для дослідника матеріал із проблем підготовки кадрів для пожежної охорони регіонів Росії, розвитку протипожежного земського страхування, становлення професійної пожежної охорони. Проте вказані праці не містять аналізу проблем із розвитку пожежної справи в Україні, а отже, й не можуть усунути прогалини в цьому питанні української історіографії.

Таким чином, протипожежна діяльність органів місцевого самоврядування в Південній Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. дотепер не знайшла комплексного висвітлення як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, та розроблена в цілому фрагментарно. Поза полем зору фахівців залишилося велике коло питань, а також багато джерел місцевого характеру. Вивчення та введення їх у науковий обіг дозволяє здійснити більш глибоку, комплексну наукову розвідку проведення протипожежної роботи земських установ Південної України цього періоду. Отримані результати дослідження допоможуть застосувати історичний досвід участі органів місцевого самоврядування у фор-

Література

Васильчиков А.И. О самоуправлении. Сравнительный обзор русских и иностранных земельных и общественных учреждений. - Т. 3. - СПб., 18691871. - 352 с.; Лохвицкий А.В. Губерния, ее земские и правительственные учреждения. - Ч. 1. - 2-е изд. - СПб., 1864. - 154 с.; Веселовский Б.Б. История земства за 40 лет его существования: В 4 т. - СПб.: Изд. О.Поповой, 1914. - Т. 3. - 708 с.

Чехов А.П. Исторический очерк пожарного дела в России. - СПб.: Тип.