УДК 902.2

Толмачова О.І., Миколаївський державний університет ім. В.О. Су- хомлинського

Давня історія Південного Побужжя (Етноісторичний нарис)

У статті розглянута історія Степового Побужжя у період ранньої первісної общини (палеоліт, мезоліт). Простежені зміни палеоландшафтів та їх вплив на розвиток первісного суспільства. Розглянута динаміка розвитку народонаселення на Побужжі у період 24000-8000 років тому назад.

In the article examines the history of Steppe s Pobugga at the early primitive communal period (Ancient Stone Age - Middle Stone Age).There were deduced changes of ancient landscapes and their influence, which were exerted on evolution of primitive population. Also, in the article examines the dynamic of evolution of Pobugga^s population at the period from 24 till 8 thousand years ago.Найдавніша історія Південної України, часткою якої є і Степове Побужжя, відома нам лише за матеріалами пам'яток кам'яного віку (палеоліт, мезоліт). За рештками стародавніх поселень і поховань ми можемо відтворити лише загальні напрямки заселення людиною степів Південної України та основні риси культурного надбання первісних спільнот (склад знарядь праці, типи жител, відтвори мистецтва, рослинний і тваринний світ, реконструювати господарство, соціальний устрій та ідеологічні уявлення тощо).

Джерельною базою відтворення історії населення ранньої первісної общини Степового Побужжя є матеріали археологічних пам' яток палеоліту і мезоліту, які досліджені археологами та фахівцями суміжних природничих наук (геологами, палеозоологами, палеоботаніками, палеогеографами, петрографами тощо).

Основні матеріали, які покладені в основу написання даної статті, зібрані Причорноморською експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом В.Н.Станко [1]. Окремі матеріали були здобуті в різні часи

М.Даниленком, Н.Г.Елагіною, В.І.Нікітіним,

П.Смольяніновою, О.П.Чернишом та іншими дослідниками [2]. Історія дослідження пам'яток палеоліту і мезоліту Степового Побужжя докладно викладена С.П.Смольяніновою, тому нам немає необхідності її повторювати і відсилаємо читачів до її роботи [3].

У статті буде розглянутий лише період історії від заселення мисливцями та збирачами Північного Причорномор'я до появи тут перших скотарів та землеробів. В історичній науці цей відрізок часу співвідноситься з епохою привласнюючої економіки, з якою пов'язані такі соціальні структури як праобщина та ранньопервісна община. Значною мірою життя і діяльність людини того часу залежали від ресурсів і характеру оточуючого середовища - наявності промислових тварин, природничих умов для продуктивного полювання, сировини для виготовлення знарядь праці, палива тощо. В зв'язку з цим, насамперед, розглянемо, як сучасна наука відтворює природне середовище, в якому опинилась первісна людина, поселившись у Степовому Побужжі в часи палеоліту і мезоліту та з'ясуємо палеоекологічну ситуацію в регіоні.

Палеогеографія.

Реконструкція оточуючого середовища пов'язана із залученням матеріалів геоморфології, палеоботаніки, палеозоології та даних інших природничих наук.

Геоморфологія. Гідрографічна мережа в Степовому Побужжі, близька до сучасної, була сформована ще в ранньому палеоліті. Основним фактором, який утворював рельєф Степового Побужжя, є долина Південного Бугу, яка поділяє Причорноморську низину в цьому регіоні на два підрайони: правобережжя - з глибоким до- лино-балковим розчленуванням і лівобережжя, з відносно рівним та згладженим рельєфом. На півночі мережа долино-балкового розчленування щільніша, береги річок та балок крутіші. На давніх терасах річок і балок серед уламків пісковику, вапняку, граніту, гнейсу та інших порід каміння часто зустрічаються оброблені людиною кремені [4]. Долини річок переважно маловодні, поросли лучними травами. В руслах і на схилах їх зустрічаються виходи кременю, вапняку, гнейсу, пісковику, граніту, які слугували сировиною для виготовлення знарядь праці та спорудження жител первісній людині.

У цілому, геоморфологія долин річок басейну Південного Бугу досліджена недостатньо, тому не завжди можна чітко прив' язати розташування давніх поселень і місцезнаходжень з відповідними геологічними структурними утвореннями.

Пам' ятки палеоліту і мезоліту в Степовому Побужжі розташовані своєрідними кущами і пов' язані з крутими берегами невеликих річок, балок та ярів. За матеріалами сучасних досліджень найбільш густо заселеним був басейн правої притоки Південного Бугу - річки Бакша- ли, яка є своєрідним вододілом між Причорноморською низиною та Волино-Подільскою височиною. Крім долини Бакшали значна кількість палеолітичних стоянок виявлена на схилах річок Кодима, Синюха, Савранка, Інгул [5].

Займаючись привласнюючим господарством, давні спільноти палеоліту і мезоліту обирали такі місця для мисливських таборів, які б ідеально задовольняли вимогам первісного полювання і збиральництва. Палеолітичні пам' ятки у переважній більшості розташовані на високих терасах Південного Бугу та його притоків. Таке розміщення мисливських таборів насамперед пов' я- зане з особливостями полювання бізонів, про що мова буде йти нижче. Розгляд гіпсометрії мезолітичних пам'яток показує, що зі зміною природних обставин (остаточне зникнення льодовика, спускання прильодовикових басейнів і становлення річок менш повноводними в голоцені) ранньомезолітичні пам' ятки розташовуються нижче на рівні перших надзаплавних терас. В пізньому мезоліті в зв'язку з кризою мисливського господарства розселення первісних мисливців і збирачів ведеться по всіх терасових рівнях в залежності від зручності господарських уподобань їх невеликих рухливих груп.

Флора і фауна. Основою життєзабезпечення давньої людини були навколишня рослинність та тваринний світ. Це спонукає дослідників первісної історії приділяти реконструкції біоресур- сів оточуючого середовища значну увагу та, користуючись даними палеоботаніків і палео- зоологів, якомога повніше відтворювати склад рослинності і тваринного світу під час існування давніх поселень. Склад флори і фауни давніх поселень дозволяє реально визначити продуктивність збиральництва і полювання в конкретній екологічній ніші у визначений період.

Флора і фауна протягом плейстоцену і голоцену