1730

Приходи

чол. жін.

Нікольська церква 435 365

Успенська 385 370

Всього 850 735

Приходи 1790

чол. жін.

Миколаївська церква 1280 1237

Успенська ~ 1087 ~ 1067

Всього 2367 2304

Приходи 1850

чол. жін.

Миколаївська церква 1843 1984

Успенська 1543 1616 й військові обивателі, тобто нащадки колишніх слобідських козаків. З ліквідацією слобідських і заснуванням регулярних гусарських полків місцева козацька старшина прагнула одержати російське дворянство. Рядові козаки перетворювалися в рядових землевласників, посилювався антагонізм між козаками і старшиною. Військові обивателі при виборах депутатів в комісію попередньо обирали уповноважених, і лише ці останні брали участь у виборах депутата. Від колишніх козаків було обрано 5 депутатів.

Вимоги козацької старшини: 1) надання їй дворянство; 2) прикріплення селян до землі (старшина Сумської та Охтирської провінцій); 3) дозвіл на необмежене викурювання горілки, вільний її вивіз до Росії; 4) вільне заняття соляним промислом; 5) безоброчне користування млинами; 6) звільнення від постоїв військових команд [18]. Про українську автономію не було жодної згадки.

Неодноразово Коломаччина зазнавала стихійних бід. У 1744-1748 рр. вся територія Харківщини потерпала від нашестя величезних мас сарани. Єдиним методом боротьби з нею було згрібання її у ями і прикидання землею. У 1771 р. смерть сіяла чума, у 1830, 1847-1848 рр. - холера. Голод, неврожай панував у 1787, 1821, 1833, 1847-1848 рр. [19]

У 1773 р. у слободі Коломак проживало служилих військових - 10, відставних чинів - 19, статських - 3, колишньої козацької старшини - 66, духовенства - 53, іноземців - 10, військових казенних обивателів чоловіків - 1532, жінок - 1568, поденних черкас - 285, всього - 3600 [20]. За відомостями Генерального межування 1785 р. у Коломазі показано 1830 душ чоловічої статі й 1830 душ жіночої. Військових обивателів 77 душ чоловіків і 78 жінок, підданих черкасів при 15231 дес. землі, в числі яких 1565 дес. дров'яного лісу. За церковними документами число прихожан таке [21]:

1750 1770

чол. жін. чол. жін.

480 ~ 403 ~ 895 890

420 430 630 625

900 833 1525 1515

1810 1830

чол. жін. чол.. жін.

1502 ~ 1470 ~ 1503 1517

1251 1196 1452 1524

2753 2666 2955 3041

Померло від холери 1831 І 1848 ~

37 114

25 50

У 1779 р. у Коломаку діяли 4 ярмарки, так звані торжки - в час великого посту, 24 червня в день свята Різдва Іоанна Предтечі, хрестителя Христова, 20 вересня в день великомученика Євстафія, 9 грудня в день свята зачаття св. Ан- ни. Тривали вони по 3-4 дні. На ці ярмарки привозили й торгували з міст Харківського намісництва купці різними шовковими й полотняними товарами, хлібом, кіньми, рогатою худобою, овочами та іншими продуктами, предметами сільського ремесла. Мешканці Коломака займалися хліборобством, скотарством, частково винокурінням. Хліб возили для продажу в різні населені пункти намісництва, горілку - у донські станиці. Деякі мешканці Коломака йшли працювати в інші міста й селища [22].

До 1764 р. в адміністративному відношенні Коломак входив до складу Охтирського полку. 16 грудня 1764 р. була утворена Слобідсько- Українська губернія, яка поділялася на 5 провінцій або повітів. Містечко увійшло до Краснокут- ського комісаріатства Охтирської провінції. 25 квітня 1780 р. губернія була перетворена у Харківське намісництво і поділена на 15 повітів. Коломак належав Валківському повіту, а з 12 грудня 1796 р. - у складі Охтирського повіту Слобідсько-Української губернії [23].

У кінці ХУІІІ ст. Коломак являв собою військову слободу: 1709 казенних душ і 96 підданих (кріпаків). З них збирали у скарбницю з казенних обивателів - по 95 коп. подушного податку і по 5 коп. поштового збору, з приватновласницьких підданих - подушного податку по 60 коп., поштового збору - по 3 коп. В Коломаку утримувалась пошта: 10 коней і 3 поштаря [24].

У слободі на правому березі р. Коломак зберігався на той час старовинний редут з п' ятьма бастіонами, оточений земляним валом і сухим ровом. В середині редуту - дві церкви, а за валом - одна.

Перший, Успенський, храм в Коломаці побудований, без сумніву, одночасно з фортецею, але вона не збереглася. У 1771 р. старанням і піклуванням прихожан була збудована нова дерев'яна церква Успіння Божої Матері. У 1779 р. споруджений і освячений Воскресенський храм. У 1823 р. він був укріплений кам'яним фундаментом і покритий залізом. У бібліотеці храму зберігалися "Апостол" київського друку 1738 р., Мінеї службові, 12 книг, друковані у Москві 1750 р. У консисторському архіві зберігся запис 1723 р.: "Містечка Коломака Успенського попа Михайла приходу його дітям духовним, які сповідалися і не сповідалися з 1716 по 1723 рік", в числі перших, хто сповідувався, названий отаман Ярема Семенович Мураховець [25].

Нікольський храм у Коломаку вперше побудований був, очевидно, близько 1680 р., коли з'явилися тут нові задніпровські вихідці. До 1744 р. будівля церкви вже зістарилася і прихо- жани почали її ремонт, але вона згоріла, тому випрошено було благословення побудувати нову церкву. У 1824 р. освятили новий кам'яний храм в ім'я Святителя Миколи з такою ж дзвіницею. Він одноглавий, із залізним позолоченим хрестом, купол залізний, всередині церкви - штукатурка. Дзвіниця мала 5 дзвонів: 105 пуд. 36 ф., 40 пуд., 25 пуд., 3 пуд. 20 ф., 2 пуд. 20 ф. Будувався він переважно за рахунок пожертвувань