продовжували діяти ревкоми, або ж виконкоми замінювались революційними комітетами. Так, 2 лютого 1921 р. у с.Калинівка Миколаївського повіту знову був організований революційний комітет у такому складі: голова - Т.О.Логненко, заступник - С.В.Загинайченко, члени - Є.П.Береза, Л.Г.Дорошенко і К.П.Логненко [17].

Господарство було зруйноване багаторічною війною, революціями та соціально-економічними перетвореннями не тільки більшовицького уряду, а й інших політичних режимів, які калейдоскопічно змінювалися протягом національно-визвольних змагань 1917-1920 рр. Значна частина орних земель не була засіяна. На грунті нестачі продовольства в містах на заводах і фабриках спалахнули страйки. Посилилась опозиція всередині правлячої партії більшовиків. Для Леніна все більш очевидною ставала необхідність зміни курсу, тому в березні 1921 року на Х з'їзді РКП(б) було прийнято рішення про заміну продрозверстки продовольчим податком, що мало означати

Становище у південноукраїнському селі різко

Таблиця 1. Розмір продрозверстки для сіл Семенівської сільради Первомайського повіту

скасування політики воєнного комунізму і | Найменування | Одиниц | Семенівк | Остапівк | Булацелов

введення нової економічної політики. | продукції | я виміру | а | а | о

Однак насправді політика воєнного комунізму | Пшениця | пудів | 20059 | 321 | 281

продовжувалася і після Х з' їзду. Продрозверстка | Жито | 6004 | 173 | 157

за 1920 рік стягувалася повністю, а продпо даток | Ячмінь | 21828 | 468 | 420

мав збиратися лише з урожаю 1921 року. Тривали | Овес | 8898 | 185 | 158

реквізиції майна. Серед численних фактів | Просо | 1465 | 31 | 28

відзначимо такий: 23 червня 1921 року | Гречка | 940 | 18 | 16

Благодатнівська волосна продовольча нарада | Кукурудза | 563 | 13 | 11

зобов'язала всі сільські ревкоми вилучити у | Сіно | 2299 | 690 | 150

куркулів певну кількість коней і доставити їх у | Соняшник | 365 | 44 | 10

волость [18]. | Конопля | 11 п. 23 | 1 п. 16 ф. | 15 ф.

Відповідальність за стан справ на місцях | ф.

покладалась на комуністів, але їх було мало, а | Картопля | 237,2 | 51 | 52

після чергової чистки в кожній волості | Капуста | 2265 | 55 | 88

залишалося взагалі по 2-3 чоловіки. Ставлення | Огірки | 755 | 18 | 29

селянства до них було різко негативним. | Буряк | 755 | 18 | 29

Населення відмовлялося годувати відряджених у | Солодкий | 224 | 5 | 8

села партійних працівників, в зв'язку з чим, | перець

наприклад, інструктори Первомайського | Морква | 449 | 11 | 17

повіткому КП(б)У Одеської губернії не бажали | Петрушка | 224 | 5 | 8

їхати на місця, бо там вони залишалися зовсім | Цибуля | 566 | 13 | 13

голодними [19]. | Часник | 142 | 3 | 5

Партійні та радянські організації розуміли

важливість відродження сільського господарства. Перед місцевими органами влади ставилося завдання відновити посівні площі, забезпечення селян посівним матеріалом, проведення весняної сівби. На пошуки насіння були кинуті всі сили радянського і партійного апаратів, активу. У всіх селах створювалися посівні комітети, на облік бралися худоба, сільськогосподарські знаряддя і машини. Так, у лютому 1921 року в селах Семенівка, Остапівка та Булацелово Благодатнівської волості Первомайського повіту Одеської губернії взяли на облік 6958 пудів озимої пшениці, 445 пудів кукурудзи, 405 пудів проса, 325 пудів гречки, 4607 пудів картоплі, 1143 пудизагострилося в зв'язку з голодом, який виник у 1921 р. Кліматичні умови цього року були вкрай несприятливими. Навесні і влітку не було дощів. Посуха 1921 р. повністю спалила посіви у Миколаївській губернії на 65 % площ, Катеринославській - на 64 %, Запорізькій - на 63 %, Одеській - на 45 %, Донецькій - на 40 %. У 21 повіті п'ятьох південних губерній (Одеської, Миколаївської, Запорізької, Донецької і Катеринославської) селяни не зібрали навіть посіяного насіння. Вражена засухою земля дала мізерні урожаї: озимої пшениці - 1,5 пуди, жита - 2, ярової пшениці - 1, проса - 2, баштану - 10 пудів з десятини [22]. В 10 інших повітах чистий збір хлібів не перевищував 5 пудів на душу населення. Кількість худоби в південних губерніях скоротилася наполовину, а свиней - на 70-80 %. Через відсутність вологи в грунті сходи восени 1921 року виявились поганими.

В кінці 1921 р. повністю голодуючими були оголошені Запорізька і Донецька губернії, Дніпровський, Херсонський і Миколаївський повіти Миколаївської губернії, Катеринославський і Новомосковський Катеринославської, Одеський і частково Тираспольський Одеської. У 1922 р. голод посилився, влітку ним були охоплені нові території: Єлисаветградський повіт Миколаївської, Верхньодніпровський, Нікопольський, Криворізький і Павлоградський повіти Катеринославської, Тираспольський і Вознесенський Одеської губерній. Лише у Донецькій губернії голодувало 500 тис. чол. [23].

Однак держава вимагала у повному об'ємі виконання продрозверстки за 1920 рік, а потім і продпо датку. 6 серпня 1921 р. Ленін повідомив наркомпрода УСРР М.Владимирова про свій намір широко застосувати війська для збирання продовольчого податку в Україні. Через кілька