Багато цінних матеріалів, які висвітлюють діяльність Маріупольського повітового земства, зберігається у фонді 110 Держархіву Донецької області. Частина з них інформує про розвиток земської доброчинності. Так збереглись документи про створення у 1876 р. Маріупольського доброчинного товариства, про сприяння Маріупольського земства діяльності «Попечительства императрицы Марии Александровны о слепых», про проведення благодійної роботи під егідою всеросійського «Попечительства императрицы Марии Федоровны о глухонемых» [6]. Матеріали фонду 101 містять інформацію про форми земських податків, якими обкладалось підприємництво і земельні угіддя за земським Положенням 1864 р. у Бахмутському повіті [7].

«Отчеты Мариупольской уездной земской управы, земскому собранию» та «Протоколы Мариупольского уездного земского собрания очередных и чрезвычайных сессий» дозволяють простежити вплив земств на розвиток освіти і медицини, на культурне існування нацменшин Маріупольського повіту, виявити, яку частину бюджету земства передавали на будівництво притулків та інтернатів тощо.

Багато цінних матеріалів з історії земств Донбасу зберігається у Держархіві Дніпропетровської області. Це постанови, укази і проекти Катеринославського губернського земства [8]. Ряд документів висвітлює розвиток земської добродійності (відкриття дитячих притулків, піклування про сиріт) [9]. Значна кількість доповідей Катеринославської земської управи інформує про відкриття фельдшерських шкіл, ремісних класів, утримання земських стипендіатів [10]. Відкриття земських лікарень і аптек, утримання будинків для душевнохворих також знайшло своє відображення на сторінках звітів лікарів і санітарних частин у земській управі [11].

У фондах Артемівського державного краєзнавчого музею зберігаються матеріали, які висвітлюють розвиток земської початкової і профільної освіти в Бахмутському повіті, будівництво лікарень і аптек, організацію земської добродійності [12].

У Державному архіві Луганської області зосереджено матеріали, які висвітлюють діяльність Слов'яносербського повітового земства наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. (ф. 61). Це документи з медичної діяльності земства (звіти про будівництво повітової лікарні, медико-санітарні розробки тощо), про розвиток початкової і профільної освіти, функціонування бібліотек-читалень Сло- в'яно-сербського земства, фінансування інтернатів для дітей, діяльність земства в роки Першої світової війни [13].

Значний інтерес представляють матеріали засідань Катеринославських губернських земських зборів, видані протягом 1914-1916 рр. Губернським Статистичним комітетом у вигляді «Систематического Свода Постановлений Екатеринославского губернского земского собрания 18661913 гг.», до якого увійшло 10 223 постанови губернських земських зборів і 40 різноманітних нормативних актів, прийнятих губернським земством [14].

Статистичні матеріали складають наступну третю групу джерел. Це статистичні щорічники, бюлетені, статистичні збірки тощо. Адже земства у своїй практичній діяльності потребували ретельно виученого місцевого матеріалу. У зв'язку з цим систематично здійснювалося обстеження місцевостей, а їх підсумки друкувалися у статистичних збірниках: «Земський щорічник», «Статистичний щорічник Росії». Матеріали про освітню, культурну, благодійну, медичну діяльність земств Маріупольського, Бахмутського і Слов'яносербського повітів розміщені в «Сборнике статистических сведений по Екатерино- славской губернии» [15].

Невід'ємною складовою джерельної бази із земської проблематики є періодична преса: земські видання та загальноросійські громадсько-політичні журнали. Своєчасно і гостро реагуючи на злободенні проблеми земської освіти, медицини, добродійності, преса відтворила увесь спектр напрямів земської діяльності - від публікацій стенографічних звітів земських з'їздів до статистичних оглядів. Вагомі та гострі соціальні питання неодноразово порушувалися на сторінках таких видань, як «Земство», «Земский обзор», «Вестник трезвости», «Земское дело», «Земский сборник», «Исторический вестник», «Волостное земство», «Земский работник» та ін. Ці публікації, як дійсні свідчення з минулого, дозволяють реалістичніше відтворити процес впровадження земств та з' ясувати труднощі, з якими вони стикалися у своїй діяльності.

Просвітницька діяльність земств висвітлювалась на сторінках педагогічних журналів «Русский народный учитель», «Южный край» та ін. Тут друкувалися відомості про стан шкільної справи в різних губерніях і повітах, у тому числі й Донбасу.

Серед періодичних видань із земської медицини слід виділити газети: «Врачебные ведомости», «Медицинский вестник», «Врач», «Современная медицина», «Фельдшер» та ін.

Діяльність Бахмутського повітового земства висвітлювалася на сторінках «Народной газеты Бахмутского земства», яка видавалась протягом 1906-1917 рр. Тут відображалися усі сторони земської діяльності, друкувалися статистичні дані, публікувалися протоколи засідань земських зібрань тощо [16]. Слав'яносербська повітова земська управа 1 травня 1903 р. започаткувала видання безкоштовного «Листка объявлений Славяносербского земства», в якому публікувалися рішення земства.

Важливими джерелами для усвідомлення глибинної сутності досліджуваної проблеми виступає мемуарна література. Аналіз цих джерел свідчить, що не всі вони рівнозначні за своїм змістом та проблематикою. Одні з них насичені багатим фактичним та статистичним матеріалом, інші - глибокими роздумами, обґрунтованими висновками, деякі привертають наукову увагу конкретними сюжетами, узагальненнями досвіду роботи сучасників чи, нарешті, цікавими практичними вказівками та рекомендаціями. На нашу думку, ці доробки заслуговують на уважне і ґрунтовне виучення, оскільки виступають письмовими свідченнями безпосередніх учасників чи свідків перебігу важливих історичних подій, що тривалий час упродовж 1865-1914 рр. супроводжували суспільне життя окресленого регіону. Процес введення земств, стосунки з урядом і суспільством відобразились у мемуарах Д. Гнедіна, О. Новікова, В. Хижнякова, П. Мілюкова, С. Вітте, О. Ке- ренського, В. Безобразова [17]. Останні роки існування земських установ описані у спогадах міністра фінансів Росії (1911-1919 рр.) В. Ко- ковцева [18]. Джерела особистого