назвами державних символів, що в сучасній українській мові належать до пасивного словника суспільно-політичної лексики, наприклад: ... потім зроблено було дещо, аби затерти національну виключність - дано на фронті вистави рівнорядні написи руський і польський, повішено і руські національні фани ... [3, т. 1, с. 244] / фана - гал. прапор [2, с. 529]; порівн.: нім. die Fane - прапор; ... супротив полків «мазепинців», висліджуваних або краще сказати мальованих на стіні різними спасителями російського отечества, вивішено штандар «богданівців» ... [3, т. 2, с. 199] / штандарт - 1) полковий прапор; 2) прапор глави держави (імператора, короля, президента), який піднімають над тими будівлями, де він перебуває [8, с. 987]; порівн.: нім. Standarte - прапор;

найменуваннями представників владних структур та державних службовців: ... пікантність його поглядам надає кільки та легкість, з якою «батько неослов'янства» ... «непринужденно» гаркнув разом і по російських, і по австрійських брандмейстерів на погашення відродження одного з найбільших і найбільш покривджених слов 'янських народів [3, т. 2, 195] / брандмейстер, нім. - заст. начальник пожежної команди [8, с. 183]; порівн.: нім. der Brandmeister - т. с. ; Та трудно сподіватися, щоб польські гофрати і депутати Галичини, котрих полі-тичні гороскопи не йдуть, звичайно, далі рахунків особистої кар 'єри, - стали входити в такі «складні обчислення» польських національ-них перспектив [3, т. 2, 164] / порівн.: нім. der Hofrat - радник двору (королівського); Краків-ські станьчики «Gzas»-у і ріжні домашні штатсмани похвально і прихильно оцінювали перші успіхи нашої наукової роботи ... [3, т. 2, с. 295] / порівн.: нім. der Staatmann - державний (політичний) діяч, державна особа.

2. Фінансово-економічна сфера. Знаходимо в спільно-політичних творах Михайла Грушев- ського численну групу німецьких лексичних запозичень на позначення найменувань із царини соціально-економічної політики держави. Прикметно, що ті з германізмів, які функціонували в комунікативному просторі Наддніпрянщини та засвідчені лексикографічними та текстовими джерелами східноукраїнських учених, стали надбанням сучасного узусу, наприклад: Розпочаті в 1899 р. реформи в діловодстві Товариства ведено далі; побільшено персонал урядничий тим способом, що маніпуляції поділено між урядником маніпуляційним і фаховим бухгалтером ... [3, т. 2, с. 486] / бухгалтер, нім. - фахівець з бухгалтерії [8, с. 195]; порівн.: нім. der Buchhalter - бухгалтер.

Що стосується елементів, характерних для західноукраїнського варіанта літературної мови, то вони зазнали зниження стилістичного статусу та опинилися на периферії фінансово-економічної лексики, наприклад: . на підставі сеї тарифи від українських видань з Галичини, взагалі в Австрії, почали на російській границі брати нове цло по 17 рублів за пуд ваги ... [3, т. 1, с. 344] / Новітні словники не фіксують лінгвоодиниці цло, проте вона введена до реєстру «Українського стилістичного словника» І. Огієнка, який і вказує на німецьке походження останньої: «цло - г. з п. clo, чс. clo з нм. der Zool. На В.У. тільки мито» [7, с. 451]; 2 (15) вересня отворено у Львові в Народнім домі сполучену виставу фантів для лотереї на користь дяків і предметів штуки - роботи руських артистів [3, т. 1, с. 204] / «Словник української мови» реєструє лексему фант, проте з дещо відмінними відтінками значень, зокрема: 1) гра, учасники якої виконують як штраф які-небудь, звичайно жартівливі, завдання, визначені жеребкуванням; 2) предмет, який дає учасник гри як штраф для визначення жеребкуванням завдання [9, т. Х, с. 559]. Знаходимо в зазначеній лексикографічній праці, щоправда з обмежувальною ремаркою діалектне, і дієслово фантувати «описувати та спродувати чиєсь майно за борг» [9, т. Х, с. 562], яке за семантичним наповненням є більш близьким до засвідченого в публіцистиці Михайла Грушев- ського слова фант - «предмет, заставлений під продаж»; порівн.: нім. das Pfand - застава, пол. fant - т. с.

У складі аналізованої групи привертає увагу фонетична варіативність деяких німецьких запозичень-назв грошових одиниць, розбіжність їх графічного оформлення з нормами сучасної літературної мови. Зокрема, лексема крейцер «дрібна розмінна монета зі срібла й міді в Австро-Угорській імперії та Південній Німеччині» (нім. Kreuzer) у публікаціях Михайла Грушевського представлена трьома варіантами - крайцар [3, т. 1, 235], ґрейцар [3, т. 2, с. 301], ґрайцар [3, т. 1, с. 458]. Подібну ситуацію спостерігаємо й при орфографічній передачі германізму пфеніг «німецька розмінна монета» (нім. Pfennig), у якому одночасно субститується | г | на | к | та редукується приставний | п |: Я ж особисто, хоч мав зарівно теж право на запрацьовану ремунерацію, то ніколи, заявляю виразно, не положив собі за свою працю ані феніка до кишені ... [3, т. 1, с. 121]. На