3. Освіта та медицина. Активна науково- викладацька діяльність Михайла Грушевського спричинила входження в його мовну практику низки лексичних германізмів з царини освіти та науки, які часто подаються без перекладу. Наприклад: З становища наших традиційних поглядів на науку як Brotstudium, наукові заняття «вісеншафти» також непотрібна трата часу, яка тільки перешкоджає відбувати приписані екзамени, практики, не даючи нічого реального [3, т. 3, с. 42] / порівн.: нім. das Brotstudium - заняття науковою діяльністю без серйозних наукових зацікавлень, а задля матеріальних вигод, прогодування; нім. die Wissenschaft - наука; Буде се відновлення давньої традиції, коли по Lehrjahre кождий ученик відбував іще Wanderjahre, перше ніж вступати в життя готовим чоловіком, і сі Wanderjahre в інтересах національного зближення повинні тепер молоді галичани відбувати на Україні [3, т. 1, с. 382] / порівн.: нім. die Lehrjahre - роки навчання; die Wanderjahre - роки мандрівок (з метою здобуття життєвого досвіду). Як ілюструють контексти, нетранслітерна термінологія на позначення освітньо-наукових понять позбавлена стилістичної маркованості. Імовірно, що подібні мовні засоби були органічною складовою тогочасного галицько-буковинського лексикону, де німецька мова тривалий час функціонувала як офіційна.

Репрезентантом зазначеної тематичної групи в публіцистичних творах Михайла Грушевського виступає й абстрактний іменник кшталт, наприклад: ... д. Красицький завважив, що д. Аркас цілу стару Україну перебрав «на московський кшталт» та замість українських діячів напустив туди польських та московських генералів ... [3, т. 2, с. 91]. Лексикографічні джерела кінця ХІХ - початку ХХ ст. уміщують аналізоване слово, указуючи на німецьку етимологію та посередництво польської мови в його засвоєнні, наприклад: кшталт, нім. через пол. - постава, вигляд, форма [5, с. 179]; кшталт - поширене на Галичині «п. ksztalt з нім. gestalt; ліпше - зразок, подоба, манір» [7, с. 204]. «Словник української мови» теж реєструє відповідну лексему, причому без обмежувальних позначок, однак, незважаючи на це, германізм кшталт тривалий час перебував у пасивному вжитку української літературної мови. У сучасних інтелігентських колах зазначена лінгвоодиниця входить до низки слів, на які, за спостереженням О. Муромцевої, створюється певна мода, що є «природною реакцією освічених носіїв мови на її спрощення, втрату своєрідності за часів русифікації» [6, 23].

Активністю використання в мові Михайла Грушевського відзначається також лексема німецького походження шпиталь, яка належить до списку тих слів, що були «тенденційно вилучені з української мови або віднесені на периферію словникового складу з позначкою застаріле, діалектне, книжне тощо» [6, с. 23], порівн.: Жиди, наприклад, до котрих нас тут прирівняли, мають свої школи, шпиталі, свою виборну старшину ... [3, т. 3, с. 412]. Аналізований іменник уходить до реєстру «Словника української мови», однак значення, закріплене за ним у західноукраїнській мовній традиції та творах Михайла Грушевського, маркується як застаріле: шпиталь - 1) військово-медичний заклад для стаціонарного лікування хворих і поранених; госпіталь; 2) заст. лікарня [9, т. XI, с. 523]; порівн.: нім. das Spital - лікарня, госпіталь. У радянський період «небажаність» подібних неукраїнських за походженням мовних засобів, на думку Л. Ткач, полягала в тому, що вони «виразно виявляли самобутній шлях розвитку української мови» [11, 99]. Вочевидь, саме з цієї причини сьогодні спостерігаємо процес соціаль-ної реабілітації та відновлення функціонування слова шпиталь у мовленнєвому середовищі українців.

Видавнича діяльність. Як видавець- практик, Михайло Грушевський збагачує власні публікації німецькими запозиченнями-профе- сіоналізмами на позначення понять друкарської справи, наприклад: УІ том «Історії» був одною з перших наукових книжок, друкованих на новому ґрунті, вислано спеціального зецера і коректора для ведення видань [3, т. 3, с. 195] / порівн.: нім. der Setzer - друкар; ... мої наймиліші родимці будуть, може, цікаві почути від мене дещо, що не завсіди знайдуть в інших друкованих над Полтвою шпальтах [3, т. 1, с. 129] / шпальта - ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним так, що вони становлять вертикальну смужку на сторінці // рідко гранка // сторінки газети, журналу і т. ін. // ряд цифр, слів, послідовно написаних одне під одним; стовпчик [9, т. XI, с. 514]; порівн.: нім. die Spalte - 1) щілина; 2) полігр. шпальта, гранка; 3) сторінка. За відомостями «Словника української мови», германізм зецер не був освоєним українською літературною мовою та залишився поза межами її лексичної системи, тоді як іменник шпальта поповнив склад поліграфічної термінології й активно функціонує в професійному словнику друкарів і загальному узусі українців.

Інтелектуально-культурна сфера. Германізми цієї лексико-семантичної групи в політичному дискурсі Михайла Грушевського представлені вузькоспеціалізованим терміном образотворчого мистецтва шкіц у значенні «ескіз» й абстрактним іменником штука - «мистецтво»;

«хист». Наприклад: Є тут три великі, двометрові полотна - краєвиди, три менші, чотири портрети і двадцять вісім студій і шкіців ріжної великості [3, т. 1, с. 223] / шкіц - те саме, що ескіз [9, т. XI, с. 477]; порівн.: нім. die