Наведені приклади доводять, що німецькі запозичення в публіцистичному дискурсі Михайла Грушевського здебільшого виступають нейтральними мовними засобами для номінації понять із різноманітних галузей матеріального та культурно-інтелектуального життя українського соціуму. Проте інколи, головним чином у гостро полемічних творах, присвячених вирішенню важливих міжнаціональних чи власне українських проблем, лексичні компоненти німецької мови використовуються автором із спеціальною стилістичною настановою й надають висловленням негативного аксіологічного та викривального забарвлення, наприклад: Щоб відкликатися від їх «слов 'янської совісті» в інтересах покривдженого українства, наперед треба знати, чи єсть там совість взагалі, а потім - чи справді слов 'янська вона у сих людей, з яких деякі тільки з учорашнього дня почули в собі «слов 'янське серце», коли слов 'янська фірма показалася їм придатною для їх ґешефту [3, т. 2, с. 101] / ґешефт, зневажл. - приватна торгова (спекулятивна) операція [9, т. II, с. 59]; порівн.: нім. das Geschдft - 1) справа; заняття; 2) операція (торговельна); угода; 3) фірма, підприємство, торговий дім, магазин.

Показником негативно-оцінних конотацій або іронії в основному виступають лапки. Наприклад: В Росії ж вона (молодіж - Г. К.) ще й особливо визначалася живими й різносторонніми інтересами, . і все вважала себе передовою армією поступу, покликаною до того, аби тягнути за собою кадри «філістерів» [3, т. 2, с. 116] / філістер, нім. - людина з вузьким міщанським кругозором і святенницькою поведінкою; обиватель [8, с. 937]; філістер, книжн. - т. с. [9, т. Х, с. 592]; порівн.: нім. der Philister - обиватель; Чи в присутності українських делегатів, вічних речників української кривди, чи в неприсутності їх «нове слов'янство», зааранжоване новими «веселими слов 'янами», буде не більше як «шпільмаркою», якою учасники сеї гри можуть пересуватися з серйозною міною, мовби справжньою монетою, - але для всіх, хто бере участь в сій грі, вона зостанеться тільки шпільмаркою ... [3, т. 2, с. 72] / порівн.: нім. die Spielmarke - фішка.

Представлена в публіцистиці Михайла Грушевського також низка германізмів, що виконують стилістичну функцію евфемізмів і завуальовано викривають пороки та вади окремих предметів чи реалій суспільного буття, наприклад: Молодий маляр-дилетант Турбацький виставив кільканадцять образів - переважно «фушерки» [3, т. 1, с. 205] / порівн.: нім. die Pfuscherei - халтура, несумлінна робота; Кілько то людей, що могли б бути руськими світилами в науці історії, філософії, права, медицини, закінчили свою кар 'єру по глухих кутах в ролі «бельферів», судових урядників і т. ін. ... [3, т. 1, с. 172] / порівн.: нім. belfern - 1) дзявкотіти, гавкати; 2) зневажл. сваритися, лихословити, лаятися. Слова німецького походження фушерка та бельфер не засвідчені словниками кінця ХІХ - початку ХХ ст., що дає підстави вважати їх сприйнятливими лише для визначеного кола реципієнтів і маловідомими широкому загалу читачів.

Крім запозичень, виражених іменними частинами мови, у суспільно-політичному доробку Михайла Грушевського представлена також низка дієслів, етимологічно пов'язаних із німецькою мовою. Наявність у складі цих одиниць власне українських афіксальних засобів, зокрема словотворчих та формотворчих суфіксів, свідчить про морфолого-словотвірну адаптацію німецьких дієслівних основ до української мови. Частина таких лексем, репрезентуючи різні функціональні сфери західноукраїнського мовлення, подана «Словником української мови», щоправда, з обмежувальними позначками. Наприклад: ... дехто згадав і за властивий предмет торгу - українську людність Холмщини і українські національні інтереси, котрими ґандлювали обі сторони, не журячися становищем українців [3, т. 2, с. 212] / порівн.: нім.

handeln - 1) діяти; 2) торгувати (чим);

домовлятися (про що), торгуватися (за що);

мати темою (що); описувати, змальовувати; der Hдndel - торгівля; гендлювати, зневажл. - торгувати з метою наживи; баришувати, спекулювати [9, т. ІІ, с.