відчувати; 2) винюхувати (про собаку); 3) іти по слідах; шпирати, діал. - 1) штрикати;

перен. стежити за кимось, чимось; нишпорити [9, т. ХІ, с. 522-523].

Що стосується типових для галицько- буковинської мовно-літературної традиції дієслів-германізмів, то вони не ввійшли до реєстру академічних лексикографічних праць, наприклад: Стверджуємо, що проф. Гру- шевський ургував завсіди навіть в останній час контролера, аби переводив контролю діловодства та здав справу з фінансового стану Товариства ... [3, т. 3, с. 187] / порівн.: нім. urgieren - наполегливо квапити; Сучасний український Сенька, значить, знайшов свою шапку, й може штатувати в ній, скільки йому завгодно. І було б дуже рисковано робити сій шапці конкуренцію [3, т. 2, с. 91] / порівн.: нім. der Staat 2- хизування; нім. mit etwas Staat machen - виставляти напоказ, хизуватися. Цілком імовірно, що причиною вилучення зі складу «Словника української мови» відповідних дієслів було їх галицьке походження та «чужомовність», адже, як свідчать останні розвідки з історії української мови кінця ХІХ - початку ХХ ст. [див. 12], деякі з представлених запозичень активно функціонували в соціолекті тогочасної інтелігенції.

Із наведених ілюстративних фактів можна зробити висновок, що в публіцистиці Михайла Грушевського функціонує значний шар германізмів, які репрезентують суспільно-політичну, фінансово-економічну, освітньо-наукову, культурно-інтелектуальну сфери українського буття кінця ХІХ - початку ХХ ст. Як свідчать лексикографічні джерела зазначеного періоду, ці лінгвоодиниці були закономірною складовою західноукраїнської мовної практики. «Словник української мови» не відображає в повному обсязі соціальної специфіки та семантико- стилістичних характеристик зафіксованих нами німецькомовних елементів: багато лексем або взагалі не внесені до реєстру [бельфер, гофрат, зецер, фана, фушерка, цло, штатсман, ургувати, штатувати], або їх значення відбито лише частково - не враховано галицько-буковинські семантичні відтінки [фант, штука], або ж без належної об'єктивної мотивації знижено стилістичний статус деяких слів [шпиталь (заст.), штука (діал.), шпирати (діал.)]. З цієї причини вагома частка виявлених нами лексичних германізмів опинилися за межами або на периферії української літературної мови. У сучасному комунікативному середовищі спостерігаємо процес соціальної реабілітації та актуалізації деяких з них, однак ця проблема потребує спеціального дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

Акуленко В.В. Німецький вплив на розвиток української мови: проблеми методології // Мовознавство. - 1997. - № 1. - С. 12-23.

Бойків І. та ін. Словник чужомовних слів / Репринт з 2-го переробл. вид. 1955 р. - К.: Музей Івана Гончара, видавнича фірма «Родовід», 1996. - 535 с.

Грушевський М.С. Твори: у 50 т. / Редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; Голов. ред. П. Сохань. - Львів: Світ, 2002. - Т. 1: Серія «Суспільно-політичні твори (1894 - 1907)». - 2002. - 592 с. ; - Т. 2: Серія «Суспільно-політичні твори (1907 -1914)». - 2005. - 704 с. ; - Т. 3: Серія «Суспільно-політичні твори (1907 - березень 1917)». - 2005. - 792 с. ; - Т. 4. Кн. І: Серія «Суспільно-політичні твори (доба Української Центральної Ради березень 1917 - квітень 1918)». - 2007. - 432 с.

Кочерган М.П. Німецькі лексичні запозичення в південно-західних говорах української мови // Мовознавство. - 1997. - № 1. - С. 19-23.

Кузеля З., Чайковський М. Словар чужих слів (12.000 слів чужого походження в українській мові). - Чернівці, 1910. - 368 с.

Муромцева О. Тенденції розвитку словникового складу української літературної мови (кінець 80-х - 90-ті рр.) // Мовознавство: Доповіді та повідомлення четвертого міжнародного конгресу україністів (Одеса, 26-29 серпня 1999 р.). - К.: Університетське видавництво «Пульсари», 2002. - С. 22-25.

Огієнко І. Український стилістичний словник: Підручна книжка для вивчення української літературної мови. - 2-е вид. - Вінніпег - Канада, 1978. - 477 с.

Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. - К.: Довіра, 2000. - 1018 с.

Словник української мови: у 11 т. - К.: Наук. думка, 1970-1980. - Т. ІІ. - 1971. - 550 с.; - Т. УШ. - 1977. - 927 с.; - Т. Х. - 1979. - 658 с.; - Т. ХІ. - 1980. - 699 с.

Ткач Л. Німецькі запозичення в українській літературній мові Буковини кінця ХІХ - початку ХХ ст. (дієслівні семантичні кальки) // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. - Чернівці: Рута, 2000. - Вип. 84: Германська філологія. - С. 84-95.

Ткач Л. Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ - початку ХХ ст. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2007. - Частина 2: Джерела і соціокультурні чинники розвитку. - 704 с.

Ткач Л. Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ - початку ХХ ст. - Чернівці: Рута, 2000. - Частина 1: Матеріали до словника. - 408 с.

Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М. (співголова), Тараненко О.О. (співголова), М.П. Зяблюк та ін. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана, 2004. - 824 с.: іл.