УДК 371.83(477) Гаврилова О.В.

Становлення скаутського руху в Україні

У статті автор досліджує проблему становлення скаутського руху на території України у контексті історичних подій ХХ сторіччя. Подано коротку характеристику існування руху на сучасному етапі в різних регіонах України.

In the article an author explores the problem of becoming of scout motion on territory of Ukraine in the context of historical events of a XX century. Short description of existence of motion is given on a modern stage in the different regions of Ukraine. Оскільки питання історії скаутського руху на сучасній території України залишається маловідомим та дискусійним, мета даної статті - проаналізувати літературу, архівні джерела та дати характеристику становлення та розвитку скаутського руху в Україні.

Виходячи з мети, були поставлені такі завдання статті:

Провести огляд наукової літератури з питання історії скаутського руху на базі українських видань.

Проаналізувати становлення та розвиток скаутського руху через призму історичних подій на території сучасної України.

З'ясувати вплив скаутинґу на суспільне життя України.

Дані питання було частково розглянуто, але не в повному обсязі і частково в однобічному ракурсі дослідниками, що у своїй більшості безпосередньо належать до скаутського руху. Спробуємо подати короткий огляд літератури, що стосується історії та розвитку скаутського руху в Україні як добровільного неполітичного виховного руху для молодих людей, відкритим для всіх незалежно від їх походження, расової приналежності або віросповідання, відповідно до мети, принципів та методів, що розроблені засновником руху [7].

Видання словниково-довідникової літератури у скаутському русі розпочинається з видання "Скаутинг. Словарь-справочник" Володимира Довбищенка та Олега Решетникова 2001 р.

[6]. Автори - український і російський скаутські керівники - члени національних виборних органів.

Питанню дослідження історії "українського скаутського руху" - Пласта присвятив дисертацію на здобування наукового ступеня кандидата історичних наук Окаринський Володимир Михайлович. Як було вже зазначено в авторефераті дисертації "Український скаутський рух (19111944)", "перші ґрунтовні спроби написання історії українського скаутського руху були втрачені" [14], хоча могли досягнути серйозного наукового рівня.

В авторефераті дисертації Окаринський В.М. спробував дати аналіз літератури про один з видів скаутського руху на території сучасної України - Пласт - до 1944 року існування. Автор доходить висновку, що "огляд літератури засвідчує відсутність комплексних праць, які б охоплювали весь український скаутський рух, а не його окремі складові, розглядали б його як частину молодіжного і громадсько-політичного рухів у сукупності їх взаємозв'язків. Аналіз попереднього стану дослідження свідчить, що наявних досліджень навіть окремих складових руху недостатня кількість, охоплюють вони далеко не весь обсяг матеріалу, базуються на недостатній кількості архівних джерел та матеріалів періодичних видань, але це компенсується літературою мемуарного характеру" [14, с. 5].

Проблемі історії скаутського руху на українських землях, що знаходились у складі Росії, присвятив свої праці Кудінов В. А. [11; 12], який намагався дати об'єктивний аналіз діяльності скаутів у період після Жовтневої революції, розкрити об'єктивні та суб'єктивні причини гибелі скаутського руху у Росії.

Англійська версія історії російського, угорського, польського, югославського, українського і вірменського скаутинґу "Несломленные" (The Undaunted by Piet Krooneneberg) Піта Кроонен- берга [1; 9] перевидана на російську мову у Ял- ті-Гурзуфі у 2000 р. (в оригіналі книга видана у Женеві у 1998 р.).

Що стосується наукового висвітлення проблеми в Україні, то це дві захищені кандидатські дисертації (Окаринського В.М. та Довбищен- ка В.І.) та закореніла тенденція до розгляду Пласта як єдиної організації скаутського руху в Україні, хоча існували та й існують інші дитячі та молодіжні організації: Сокіл, Січ, СУ, АСУ, АГУ, СПОК та ін., про які сучасні українські науковці намагаються не згадувати, віддаючи перевагу Пласту. Таким чином, історіографічний аналіз проблеми показує, що разом з безперечними досягненнями в її розробці ще немало невирішених питань. Дотепер не створено фундаментальної праці з історії скаутського руху, що охоплює весь період з моменту його зародження на початку XX століття і до сьогодення. Спробуємо коротко надати достовірну інформацію про існування організацій скаутського типу в Україні протягом чотирьох умовних періодів, звертаючи увагу на історичні події.

Нагадаємо, що землі, що зараз належать Україні, на початку ХХ ст. були розділені між царською Росією (Правобережна Україна з кін. ХУІІІ ст.) та Австро-Угорщиною (Галичина, Буковина та Закарпаття були колоніями у складі Австро-Угорщини. Слід зауважити, що Східну Галичину заселяли переважно українці, а Західна Галичина була польською. Поєднання в одній адміністративній одиниці цих двох народів спричинило напруження стосунків між ними).

У царській Росії спроба О. Пантюхова створити скаутський загін у 1909 році мала успіх та підтримку з боку царя Миколи ІІ. Протягом 5 років з'явилися осередки у Києві, Ялті, Харкові, інших містах сучасної України. Велику роль у цьому належить А.К. Анохіну, який у 1915 році у видавництві 1.1. Симоненка м. Києва пустив у життя "Спутник юнаго разведчика" [3]. В цьому виданні скаутинґ розуміється як різновид сокольсько-фізкультурного руху. Тобто ми доходимо логічного висновку, що у перший умовний період (1909 - поч. 1911) розвиток скаутського руху на території сучасної України був неоднозначним. У той час, коли на території України, що належала царській Росії, скаутський рух вже набрав швидких обертів у своєму розвитку, на західноукраїнських землях ще було затишшя.

У другий умовний період