Проголошення Висунської та Баштанської республік - не випадкове явище, а об'єктивний історичний процес. Корені його сягають ще часів заснування Висунська та Полтавки-Баштанки, де постійно зберігалися традиції предків-бунтарів. З покоління в покоління селяни визнавали тільки таку владу, яка давала землю, волю, визволяла від поміщицького гніту. Одна з головних причин виникнення "республік" крилася в специфіці повстанського руху на Миколаївщині, яка полягала в масовості, високій організованості та впливові есерівських партій. Більша частина селянства Півдня України зрозуміла, що тільки власною боротьбою можна завоювати права на землю. Денікінщина своєю аграрною та національною політикою загострила відносини з селянством до краю, а примусові мобілізації

призвели до відкритої збройної боротьби.

Протягом всієї історії Висунська та Полтавки-Баштанки було багато прикладів селянських виступів проти насильства та експлуатації. Особливо ситуація загострювалася в критичні моменти історії: 1905, 1918, 1919 роки. Проте піднесення партизанської боротьби в селах не йшли паралельним курсом. У Висунську найбільший виступ селян відбувся у 1905 р., а в Полтавці-Баштанці - у 1918 р. Це були роки накопичення досвіду бойових дій, вироблення партизанської тактики ведення війни. В кожному селі знайшлися місцеві активісти, в більшості представники боротьбистів, борбистів та більшовиків, які очолили боротьбу з денікінським режимом. Проте керівні центри були різними. Висунськ мав тісні зв'язки з Херсоном, де головну роль відігравали борбисти, а Полтавка-Баштанка - з Миколаєвом, де керували більшовики. Симбіоз "селянської вольниці" і партійної дисципліни, що була представлена спілкою лівих партій, породив унікальні формування державного типу - Висунську і Баштанську республіки, які зіграли визначну роль в розгромі денікінщини

Література

Боротьба за владу Рад на Миколаївщині. - Миколаїв: Політвидав, 1959.

Вісті ВУЦВИК. - 1925. - 12 травня.

Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО). - Ф.Р. 1814. - Оп.1. - Спр.13.

ДАМО. - Ф. Р. 940. - Оп. 2. - Спр. 4.

ДАМО. - Ф.Р. 940. - Оп. 2. - Спр. 210.

ДАОО. - Ф. П. 2. - Оп. 1. - Спр. 1198.

ДАХО. - Ф. Р. 3264. - Оп. 2. - Спр. 3.

ДАХО. - Ф. Р. 436. - Оп. 1. - Спр. 219.

Енциклопедія українознавства. - Т. 1. - Львів: Глобус, 1993.

Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область. - К.: УРЕ АН УРСР, 1971.

Кин Д. Повстанческое движение против деникинщины на Украине // Летопись революции. - 1926. - № 3-4.

Лобода В.В. Топонімія Дніпро-Бузького межиріччя. - К.: Вища школа, 1976.

Матеріали Березнегуватського історичного музею. - Інв. № 33.

Матеріали Березнегуватського історичного музею. - Інв. № 355.

Матеріали Березнегуватського історичного музею. - Інв. № 570.

на півдні України.

Головна причина поразки селянських "республік" також крилася в об'єднанні "селянської вольниці" і партійної дисципліни. Їх спілка не могла існувати довго, бо вони різні за своєю природою, як демократичний початок і диктатура. Між ними постійно точилася боротьба за панування, яка, звичайно, ослаблювала "республіки". Ще однією причиною поразки була боротьба ідеологій - комуністичної (більшовики) та націонал-соціалістичної (боротьбисти). В ході діяльності Висунської та Баштанської республік не було вироблено чітких перспективних завдань. Найближче - боротьба з денікінщиною - було зрозуміле, але подальша доля селян не розглядалася. Відсутність загальної мети не дало "республікам" можливості вийти за межі місцевих інтересів.

Крім названих суб'єктивних причин поразки Висунської і Баштанської республік, були й об'єктивні: природні умови, невигідні для партизанства (степ), мала кількість озброєння, відсутність військових спеціалістів високого рівня, слабке знання ситуації на фронтах та навкруги, зради заможних селян.

Матеріали музею історії с. Висунськ. - Інв. № 32.

Народна трибуна. - 1987. - 3 січня.

Раппепорт Г. Висунська народна республіка // Всесвіт.

1927. - № 45.

Революционная борьба на Херсонщине в 1905-1907 гг.

Херсон: Книжно-газ. изд-во , 1962.

Сизоненко О. Підняті обрії. - К.: Дніпро, 1971.

Сірош А. Республіка повсталих. - Одеса: Маяк, 1969.

Сірош А. Хто прототипи героїв драми Ю.Яновського? // Народна трибуна. - 1979. - 7 серпня.

Скирда А. Казаки свободы: Нестор Махно, казак анархии и гражданская война в России 1917-1921. - М.: ИНИОН, 1989.

Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. - К.: Наукова думка, 1979.

Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной интервенции. - М.: Наука, 1966.

Херсонская правда. - 1919. - 7 июня.

Херсонское утро. - 1919. - 12 ноября.

Центральний державний історичний архів України у Києві. - Ф. 838. - Оп. 2. - Спр. 128.

Шляхом Леніна. - 1965. - 26 жовтня.