В цьому відношенні характерна справа за скаргою зимівчан Ф. Ялового, П. Твердого, С. Бакарашки, І. Зуба та І. Заброди до Новоросійського губернатора М. Язикова. Увесь час проживаючи зимівниками по річці Сурі, козаки в 1778 році раптом опинилися на приватній землі поручика Звягінова. Останній розпочав наступ на землі зимівчан. Як говориться в скарзі, Звягінов "совсем утеснил и не велит на той земли пахать хлеб, траву косить и скот пасть, произнося похвалки, что будет он скот занимать, так и с хлеба десятину, а из сена третью копну брать для себя" (Беднов В. Материалы для истории колонизации бывших запорожских владений. - Екатеринослав, 1914). Резолюція губернатора виглядала досить рішучою. Він вимагав від Звягінова пояснень щодо своїх дій, адже у виданому йому білеті на рангову дачу "точно прописано зимовников в отвод не занимать и не чинить никаких им препятствий во владении".

Зуев В. Путешественные записки Василья Зуева от С. Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году. - СПб., 1787.