А. В. Омельченко

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Економічна криза, що охопила світ у 2008 р. і продовжує змінювати його у 2009, змушує провідні компанії та індустріально розвинені країни шукати додаткові ринки збуту своєї продукції, страхуючись від евентуального руйнування наявних економічних зв'язків. Найбільше в цій ситуації страждають країни та регіони, чиї прибутки повністю, або більшою мірою залежать від експорту. Чим більш енергоємним та не диверсифікованим є виробництво тієї чи іншої країни, тим більш вразливим видається її становище на світовій арені.

Україна в цьому плані викликає особливу тривогу, оскільки її економіка за роки незалежності так і не змогла остаточно стати конкурентоздатною в ринкових умовах. Залежність від експорту продукції металургійних підприємств в умовах загального падіння цін на метали призвела до зупинки чи скорочення діяльності багатьох меткомбінатів. Одним з регіонів, що першими відчули на собі дію кризових явищ, стала Запорізька область, яка є одним з металургійних центрів країни.

Мета даної статті - зробити загальний огляд зовнішніх (передусім - зовнішньоекономічних) зв'язків Запорізького регіону в останні роки, одночасно спробувавши вибудувати прогноз їхнього подальшого розвитку з урахуванням кризових та посткризових явищ.

При написанні статті використовувалися офіційні дані Головного управління статистики Запорізької області за 2003-2008 роки [1-6], що дало можливість в цілому зрозуміти динаміку та вектор зовнішньоекономічних зв'язків Запорізького регіону за останні п'ять років, а також інформація з офіційних сайтів регіональних державних органів [7] та органів місцевого самоврядування [8; 9], присвячена двостороннім контактам представників регіону із закордонними делегаціями.

Впродовж п'ятирічного терміну з 2003 по 2008 роки підприємства Запорізької області експортували товарів на загальну суму 19 млрд. 550 млн. 894 тис. дол. США, продаючи за кордон в середньому по 3 млрд. 258 млн. 482 тис. дол. США на рік [1, с. 20-22; 2, с. 15-17; 3, с. 12-14; 4, с. 19-21; 5, с. 19-21; 6, с. 20-22].

Левова частка експорту регіону припадала на країни СНД (46%). В Європу та Азію відправлялося відповідно 24% та 23% товарів, вироблених у Запорізькій області, 4% припадали на африканський, та 3% - на американські континенти [там же] (див. Діагр. 1).

Серед країн світу основним споживачем продукції підприємств Запорізького регіону залишається Російська Федерація - 19% від загального експортного обсягу. За п'ять років підприємства області експортували в Росію товарів на загальну суму 3 млрд. 700 млн. 552

тис. дол. США (у середньому - по 616 млн. 758 тис. дол. США на рік) [там само]. Значення російського фактору в експортній структурі регіону легко зрозуміти, порівнюючи його з показниками найближчих "переслідувачів" - Німеччини (4%), Білорусі, Казахстану та Китаю (по 3%) [там само] (див. Діагр. 2).

Серед головних особливостей експортної структури Запорізької області слід відзначити домінування вивозу продукції чорної металургії, що не є дивним, враховуючи наявність у регіоні таких потужних промислових гігантів, як ВАТ "Запоріжсталь" та ВАТ "Дніпроспецсталь". І хоча питома вага металургійної продукції в структурі експорту поступово знижувалася впродовж досліджуваної п'ятирічки (так, якщо у 2004 р. чорні метали складали 60,2% загального обсягу експорту [2, с. 9], то у 2008 р. - вже 45,5% [6, с. 8]), проте залежність соціально-економічного становища регіону саме від цієї промислової галузі є дуже значною. Це, зокрема, призводить до ситуації, коли, в умовах економічної кризи та перманентного зростання цін на енергоносії недиверсифікованість ринків збуту основної продукції може призвести до важких соціально- економічних наслідків. Головні імпортери запорізького металу (а це, в основному, країни СНД та Азії) в цих умовах скорочують валютні витрати, зокрема і за рахунок зниження обсягів імпорту дорогих тепер металів, що, в свою чергу, призводить до відчутних фінансових втрат з боку запорізьких підприємств.

Різним видається і підхід запорізьких металургійних гігантів до вирішення цієї проблеми. Якщо керівництво "Запоріжсталі" ще з початку 2000-х років наголошувало на необхідності більш широкої участі на внутрішньому ринку країни [10, с. 26; 11], то "Дніпроспецсталь", в силу самої специфіки та певної вузькопрофільності свого виробництва, намагалася опанувати ринки Європи та Північної Америки [12]. Втім, на сучасному етапі спостерігається суттєве скорочення обсягів як внутрішнього, так і зовнішнього ринків, тож металургійна галузь переживає період падіння виробництва, а, відповідно, і експорту.

Необхідність згладжування негативних соціально-економічних наслідків світової кризи потребує від керівництва регіону і міста наполегливої праці, зокрема - і в плані використання зарубіжного досвіду щодо оптимізації управління та соціальних проектів. У цьому плані досить цікавим виглядає аналіз контактів керівництва області та обласного центру (адже фактом є те, що більшість промислових гігантів розташовано саме у Запоріжжі) із закордонними делегаціями, відображений як в офіційних джерелах, так і у повідомленнях засобів масової інформації.

Окрім пасивних заходів, що їх здійснює регіональна влада щодо інформування потенційних ділових партнерів з-за кордону відносно можливостей економічного співробітництва з підприємствами Запорізького регіону [7], також відбуваються контакти в рамках закордонних поїздок та прийому офіційних іноземних делегацій.

Так, у 2005-2006 рр. Запорізька область брала участь у реалізації спільного українсько- канадського проекту "Регіональне управління та розвиток" [13], що мав на меті отримання навичок стратегічного планування.

Окрім представників іноземних дипломатичних установ, що регулярно відвідують Запорізьку область з ознайомчою метою (за останні п'ять