Таким чином, якщо історичний поступ людства розглядати, слідом за Т. Парсонсом, Н. Луманом та іншими видатними соціологами, як процес зміни форм системної диференціації суспільства від сегментарного суспільства - через цивілізаційну диференціацію центр-периферія та/або сегментарну - до пост-цивілізаційної функціональної диференціації, то махновщина постає доволі складним і суперечливим явищем. Доволі стійкий союз селянського руху з анархістами зумовлювався їх спільним неприйняттям існуючої владно-цивілізаційної надбудови над низовими периферійними спільнотами, передусім сільськими. Але надалі вектори їхніх прагнень розходилися. Сільські сегментарні спільноти тяжіли фактично до відновлення доцивілізаційного статусу самостійних утворень. В анархістських же теоріях проглядалися певні орієнтири на пост-цивілізаційне функціонально диференційоване суспільство, щоправда, з акцентом на його бездержавність і комунальний характер організації функціональних систем. Та їхні сподівання, що таке суспільство вибудується завдяки стимульованій анархістами ініціативі периферійних спільнот, особливо сільських, були вкрай нереалістичними.

З іншого боку, більшовики, руйнуючи стару структуру Євразійської цивілізації, прагнули на її уламках, найчисельнішими з яких були сільські сегментарні спільноти, створити нову, а по суті радикально модернізувати попередню цивілізаційну структуру. Їх ідеалом була та ж таки потужна держава, але тепер у формі партійно-державного абсолютизму. Відтак "влада Рад" означала для селянських громад гарантію їхньої власної самостійності, для махновців-анархістів - одну з передумов побудови горизонтально організованого суспільства, для більшовиків - механізм для встановлення їхньої тотальної влади. Завдяки своїй внутрішній організованості і потужній воєнній силі вони, врешті- решт, здолали махновщину як системно нежиттєздатний проект і повернули процеси в Україні в "старе-нове" цивілізаційне русло під власним контролем. А щоб перетворити сільські сегментарні спільноти в повністю залежні від партії-держави економічні організації, вони вдалися до терору голодом в 1921 та 1932-1933 рр.

Джерела та література

Горєлов М.Є., Моця О.П., Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України. - К., 2005.

Луман Н. Общество как социальная система. Пер с нем. - М., 2004.

Луман Н. Медиа коммуникации. Пер с нем. - М., 2005.

Луман Н. Эволюция. Пер с нем. - М., М., 2005.

Луман Н. Дифференциация. Пер с нем. - М., 2006.

Космина В.Г. Історичний факт у цивілізаційному аналізі історії // Історичний журнал. - 2008. - № 1.

Космина В.Г. Системна соціологічна теорія Н. Лумана та її застосування в дослідженні Голодомору 1932-1933 рр. в Україні // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя, 2008. - Вип. ХХІІ.

Огарев Н.П. Государственная собственность // Русская философия собственности (ХVІІ-ХХ вв.). - СПб., 1993.

Липа Ю. Призначення України. - Львів, 1992.

Див.: Пэллот Дж. Разрушила ли общину столыпинская реформа? // Отечественные записки. - 2004. - №1.

Винниченко В. Відродження нації. Частина І. - К.; Відень, 1920.

Турченко Ф.Г., Турченко Г.Ф. Південна Україна: модернізація, світова війна, революція (кінець ХІХ ст.. - 1921 р.): Історичні нариси. - К., 2003.

Приймак О. Столипінська аграрна реформа на Півдні України (1906-1917 рр.). - Запоріжжя, 2002.

Ленін В.І. Про завдання пролетаріату в даній революції // Повне зібр. творів. - Т. 31.

Кара-Мурза С. Г. Советская цивилизация. От начала до Великой Победы. - М., 2004.

Ленін В.І. Завдання пролетаріату в нашій революції // Повне зібр. творів. Т.31.

Карр Э. История Советской России. Большевистская революция 1917-1923. - М., 1990. - Кн. 1.

Кропоткин П. А. Революционная идея в революции (1913) // http://www.avtonom.org/index.php?nid=1009

Кропоткин П. А. Хлеб и воля (1892) // http://avtonom.org/lib/theory/kropotkin/hleb.html

Волин В. Неизвестная революция, 1917-1921 // http://spb-anarchists.anho.org/volin2-2-01.htm

Рабочим, солдатам и крестьянам! Воззвание ІІ Всероссийского съезда Советов рабочих и солдатских депутатов // Декреты Советской власти. - М., 1957. - Т. 1.

Ленін В.І. Пролетарська революція і ренегат Каутський // Повне зібр. творів. - Т. 37.

Махно Н. Воспоминания. Под ударами контрреволюции (Апрель - июнь 1918 г.). - Париж, 1936. - Кн. ІІ.

Мирошниченко П.Я. Культура русского и украинского крестьянства конца эпохи феодализма (17601861 гг.): Учеб. пособие. - Донецк, 1999.

Герасименко Н. В. Батько Махно. Мемуары белогвардейца // http://www.makhno.ru/lit/Ger/ger.php

Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине. 1918-1921: Документы и материалы / Серия: Крестьянская революция в России. 1902-1922 гг.: Документы и материалы / Под ред. В.Данилова и Т.Шанина. - М., 2006