Дуже важливими для дослідження історії та генеалогії урядової й неурядової старшини, включно з їх економічним становищем, є реєстри старшинських і власницьких дворів в кожній сотні по населених пунктах. В них виділені графи: перша - населений пункт, звання й прізвище власника, друга - двори приїжджі та житлові старшинські, власницькі та військових, третя - двори полкові, сотенні, артилерійські та інші "к дачам не подходящие" [12, арк.55-58]. У Березанській сотні реєстр дворів поділений на 3 графи: перша - різночинців, власників, козацькі і т.д. "к дачам не полагаючихся", друга - старшинські, власників, військових, третя - сільських старшин і різних служителів "к дачам не полагаючихся". Цікаво, що двір сотника у другій графі, а двори значкових товаришів записані у першій [12, арк.278-281].

У послідовності, зазначеній для першої полкової сотні, розміщені табелі, книги і реєстри в усіх наступних сотнях полку. Сотні полку записані в ревізії так: перша полкова, друга полкова, Воронківська, міщани і посполиті Переяслава, Терехтимирівська, Бориспільська, Баришівська, Березанська, Басанська, волость Биківська, Яготинська, Гельмязівська, Золотоніська, Кропивенська, Іркліївська, волость Чехівська, Піщанська, Домонтівська, Бубнівська. І така послідовність характерна для ревізій полку і в інші роки. Завжди ревізію завершувала Леплявська сотня. Тут вона втрачена, хоча в початковому зведеному табелі сотня вписана з усіма відповідними цифрами.

Більшість сотенних відомостей і книг подані за однаковою схемою. Проте є й деякі виключення. У зведеному посполитському табелі другої полкової сотні в графах підсусідків виділені лише тяглі і піші [12, арк.94-97], у Воронківській сотні виділені посполиті малоґрунтові (двори в них хат) та убогі (двори, хат, бездвірних), всього посполитих (двори, хат), підсусідки кінні і піші та остання графа старшини сільські, ратушні, які дачам не підлягають [12, арк.128]. У табелі міщан і посполитих м. Переяслава виділені: значного промисла, середнього, малого, можноґрунтові, середньо, малоґрунтові, убогі, всього і в кожному пункті дворів і в них хат; підсусідки тяглі й піші, старшинські, власницькі та іншого звання двори, які не підлягають дачам [12, арк.140-142].

Різні почерки в сотенних відомостях засвідчують, що це оригінали ревізії. Відомості Березанської сотні написані гарним почерком. У них окремо винесені дані про виборних кожної статті і підпомічників, тоді як в інших сотенних відомостях вони записані впереміж. Також у посполитській книзі цієї сотні вказана величина орного поля (в днях і копах хліба) [12, арк.254-265]. У ревізійній козацькій книзі Басанської сотні також гарний почерк, детальна родинна інформація. Форма подачі всієї інформації таблична, де після козаків виборних і підпомічників, записані підсусідки, двори, в них хат, в них сімей, бездвірних, воли, коні, поля всякого хліба, вітряні млини [12, арк.283-294]. А у відомості Яготинської сотні є дані про ліси, сінокоси, орне поле і млини. У зведеній посполитській відомості цієї ж сотні розписані по статтях не лише посполиті (від знатного промислу включно є всі категорії), а й підсусідки (з можноґрунтових починаючи), завершуючи поділом підсусідків на тяглих і піших [12, арк.346-348].

Відомості Гельмязівської сотні написані нерозбірливим, розмашистим почерком, текст дуже світлий, згасає (так як і у відомостях Піщанської сотні [12, арк.620-639]). У майновій графі перелічені ліси, вітряки, сінокоси, пасіки, орна земля, коні й воли [12, арк.385-413]. Дещо змінені відомості Іркліївської сотні. В таблиці спочатку вказані населені пункти і прізвища, потім козаки (виділено 5 граф: виборні, підпомічники, дворів, хат і бездвірних хат; на скільки коп орної землі), далі млини на 2 графи: гребельні і лодійні; графи ліси, винокурні, коні і остання - воли [12, арк.544- 586].

У середині ревізійної книги міститься загальна зведена відомість у вигляді таблиці зі згаслим текстом по всіх сотнях полку (козацька і посполитська всіх статтей) [12, арк.266-268].

Також у кожному населеному пункті записані шпиталі й школи. Так, у Переяславі було 7 шпиталів: Покровський, Глібоборисівський, Троїцький Петропавлівський, Пречиський, Спаський, Воскресенський) і 8 шкіл (ті ж що й шпиталі і Микільська) [12, арк.160].

Ревізія Переяславського полку 1750 року, як і більшість відомих нам полкових ревізій, є дуже інформативною щодо різних сторін історії Гетьманщини. Знаходимо в ній дані про володіння неурядової старшини Переяславського полку у 1750 році. Наступний блок - це вибраний з ревізії список неурядової старшини полку з інформацією про володіння, поданий в алфавітному порядку. Більшість відомих сьогодні ревізій інших полків Гетьманщини містять значно об'ємнішу інформацію особистого, службового та економічного характеру, ніж охарактеризована. Проте використовуються ці документи не повною мірою. Зазвичай з ревізії дослідники виділяють лише компактні списки неурядової старшини на перших сторінках справ, тоді як основний текст ревізій, що часто включає 500-700 аркушів, майже не переглядається. Відтак втрачається дуже цінний для

історії неурядової старшини масив інформації.

* * *

Адаменко Іван - значковий товариш Переяславського полку, мав двір житловий у с. Стовпяги Терехтемирівської сотні.

Берло Іван - бунчуковий товариш, мав у Воронкові Переяславського полку 5 підсусідків посполитих кінних і 5