В. В. Мороко

ПАРТІЙНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ НА ТЛІ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ 2004-2006 РР.

„Демократія означає не що інше як управління народом за допомогою народу і для народу", - зазначав М. Бакунін [1, с. 14]. Певно, згодні з ним і українські політики, бо зафіксували ж у Конституції країни, що єдиним джерелом влади є народ. Проте ні клас, ні, тим паче, націю в урядове крісло не посадиш. Для цього в демократичному суспільстві існують вибори в представницькі органи і політичні партії. Останні, і згідно вітчизняному законодавству, і у визначеннях науковців, є в першу чергу об'єднаннями громадян. Тому саме на регіональному рівні в низових ланках партій проявляються всі притаманні тій чи іншій політичній силі риси. Наскільки вона впливова в суспільстві, або ж (що більш важливо для країни, яка декларує демократичний шлях розвитку) наскільки їй вдається залучити громадян до власної роботи.

Дослідження розвитку та діяльності партій в Запорізькому краї не є tabula rasa вітчизняної науки. У різні періоди і під різним кутом до неї звертались місцеві науковці. Так, у кандидатській дисертації Г. Саміло на матеріалах Запорізького регіону проведено порівняння двох історичних періодів, під час яких відбувалося формування багатопартійності в країні, а саме: наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. та наприкінці ХХ ст. [2]. Тему перших кроків регіональних осередків партій та самостійницького транзиту партійно-господарської номенклатури краю розглядав Ф. Турченко [3; 4].

Разом з тим слід зазначити, що непублічність внутріпартійного життя, відсутність традиції надання партіями доступу дослідникам до власних архівів мінімізує кількість таких досліджень. Частіше регіональні осередки партій вивчаються в контексті розвитку тієї чи іншої партії в цілому. Такий підхід робить заручниками часто однобоких теорій цілі регіони. Так, у дослідженнях фахівців Центру Разумкова Запоріжжя відноситься до регіону, в якому провідну роль відіграють партії російсько-радянського ґатунку. Тобто ідеологічно спрямовані партії та такі, що поклали в основу програм виключно турботу про захист національних, культурних, релігійних інтересів представників „радянського субетносу", що домінує в регіоні. До таких висновків, аналізуючи регіональну політичну палітру, вони приходять і в 2001, і в 2004, і, відповідно в 2005 та 2006 рр. [5; 6; 7; 8]. Нав'язується думка про можливість успішного існування в краї лише асоціацій на кшталт КПУ, СПУ, ПСПУ, СДПУ(О).

На перший погляд це відповідає дійсності. Результати виборчих кампаній 1998, 2002 рр. доводили підтримку саме таких політичних сил. А те, що провладний виборчий блок „За єдину Україну!" посів третє місце, отримавши підтримку 79 561 виборця [9] та пропустивши вперед КПУ, СДПУ, зайвий раз підтверджувало думку про історичну приреченість регіону бути частиною „червоного поясу". Тим більше, що сумарно лівих підтримало 495 332 виборці, або на 522% більше, ніж владний квартет „За Єду!".

Однак одразу постає питання: чому ж у 2006 р. і КПУ, і СПУ, і ПСПУ зазнали значних електоральних втрат, а СДПУ(О) взагалі програла саме в період виборів на пропорційній основі, де виключно партіям відведена провідна роль. Очевидно, з'явилася інша політична сила, яка і витиснула „старих" лівих. У свою чергу регіональна партійна система мала бути розвинутою настільки, що лише за чотири роки (з 2002 по 2006) мешканці області змогли змінити партійного фаворита. Але для цього, принаймні в демократичному суспільстві, має бути вибір. Іншими словами, кількість партій повинна бути більшою за вже названі чотири.

Дійсно, у Запоріжжі з цим проблем немає. У 2004 р. в області було зареєстровано 90 місцевих осередків партій, у 2005 - 110, у 2006, - 121. Не була проблемою для місцевих партійних сил і чисельність. Навіть беручи до уваги лише партії, що не робили таємниці з власної чисельності, у 2004 р. 18 організацій мали у своїх лавах 80 136 осіб, а в 2006 р. 21 партія декларувала кількість у 250 540. Збільшення на 212%. А по окремим партіям від 50 до 2531% (таблиця 1).

Таблиця 1

Чисельність обласних організацій політичних партій (2004—2006 рр.)

Джерело: Запорізька область. Суспільно-політична ситуація // Офіційний сайт Запорізької облдержадміністрації // www.zoda.gov.ua

Тобто, лише у місцевих осередках СДПУ(О) та КПУ спостерігався відтік: -4 та -16%. І якщо у комуністів це можна було прив'язати до природного відтоку членів партії внаслідок їх похилого віку, то у соціал-демократів це стало результатом так званого „очищення рядів". Викликане воно було наслідками виборчої кампанії 2002 р., коли в західних регіонах країни партія отримала голосів на підтримку менше, ніж декларували чисельність. Не вражали і темпи росту лав НДП. Колишня "партія влади" здавала позиції на загальнодержавному рівні, що, вочевидь, не могло не позначитися і на низових організаціях.

Хід передвиборчої кампанії 2006 р. вказав на існування значних особливостей в партійному секторі. Так, у регіоні, на відміну від загальнодержавних тенденцій, політичну боротьбу очолила СПУ. Організація соціалістів протягом літа - осені була в непримиренному протистоянні з обласним керманичем представником „помаранчевого" табору Ю. Артеменком. Зміна Голови ОДА на Є. Червоненка зняла певну напругу. Проте не мобілізувала місцевих націонал-демократів. Як наслідок, партії, що склали виборчий список НСНУ на виборах до ВРУ, під час виборів до обласної ради йшли за самостійними списками.

Тенденція недотримання загальнодержавного формату