Отже, виконавча та судова функції в гетьманаті Б. Хмельницького не розділялися. Така сама практика характеризувала владу монархічних урядів європейських держав. Підводячи попередні підсумки, зазначимо, що система інститутів державної влади в гетьманаті Б. Хмельницького ієрархічно будувалася на трьох рівнях, що структурно представлені центральними інститутами державної влади та інститутами державної влади на місцях. Центральними інститутами державної влади були інститути Військової (Генеральної) ради, гетьманства, Генеральної ради старшин і

Генерального уряду. Державну владу на місцях здійснювали полковники, сотники, полкові та сотенні уряди.

Встановлено, що в цілому, рівень диференціації функцій у гетьманаті Б. Хмельницького залишався невисоким. Нерозділеними були цивільні та військові функції. Чіткого розмежування не зазнали законодавча, виконавча та судова функції. Поширеним явищем було дублювання функцій різними органами влади.

Відсутність чіткого поділу функцій державної влади в ранньомодерний період свідчить, з одного боку, про недосконалість політичного порядку, з іншого - про незавершеність процесу формування системи інститутів державної влади. У гетьманаті Б. Хмельницького цьому перешкоджали в основному з об'єктивні причини: продовження модернізаційних процесів у всій Європі та умови війни, що спрямовували державну владу на виконання переважно воєнних функцій на шкоду цивільним функціям. Ситуація з розподілом функцій, з одного боку, суттєво посилювала етатистську тенденцію, оскільки держава за допомогою такого потужного ресурсу як армія забезпечувала швидке й безапеляційне виконання прийнятих політичних рішень. З іншого боку - підривала функціональну спроможність інститутів державної влади, оскільки обмежувала процеси спеціалізації органів і посадових осіб державної влади. Заходи по обмеженню впливу охлократичних рад, жорстке придушення опозиції, заміна принципу виборності посадових осіб принципом їх призначення гетьманом при наявності широких повноважень останнього привели до того, що система інститутів державної влади в гетьманаті виявилася залежною від особи гетьмана.

Джерела та література

Gajecky G. The Cossack administration of the Hetmanate: in 2 vol. - Cambridge; Massachusetts, 1978.

Горобець В.М. Політична система Гетьманату // Політична система для України: історичний досвід і виклики сучасності / О.Г. Аркуша, С.О. Біла, В.Ф. Верстюк та ін.; гол. ред. В.М. Литвин. - Ч. 1. - К., 2008.

Козаченко А.І. Органи державної влади і управління України другої половини XVII ст.: дис. ... канд.. юрид. наук: 12.00.01. - Харків, 2001.

Кривошея В. Еволюція владних інститутів козацько-гетьманської держави // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. - 2007. - Вип. 36.

Крип'якевич І. Студії над державою Богдана Хмельницького (І. Рада. ІІ. Генеральна старшина) // ЗНТШ. - 1925. - Т. 138-140.

Ржеутський В.В. Концепція української революції ХVІІ ст. у працях І.П. Крип'якевича // Наукові праці Кам'янець-Подільського університету. Сер.: Історичні науки. - 2001. - Т. 7: Українська історіографія на рубежі століть: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 25-26 жовтня 2001 р.

Мироненко О. Ради генеральної старшини у самоврядуванні українського козацтва // Вісник Академії правових наук України. - 1999. - № 1.

Мироненко О. Роль генеральних рад в історії вітчизняного парламентаризму // Вісник Академії правових наук України. - 1998. - № 1.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі - ІР НБУВ). - Ф. X. - № 17881.

Окіншевич Л. Центральні установи України-Гетьманщини XV11-XV111 ст. - Ч. 2: Рада старшин // Праці Комісії для виучування західньо-руського та українського права. - К., 1930. - Вип. 8.

Падох Я. Суди і судовий процес Старої України // ЗНТШ. - Т. 209: Історично-філософічна секція. Правнича комісія. - Ч. 5. - Нью Йорк; Париж; Сідней; Торонто; Львів, 1990.

Пашук А.Й. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в XVII-XVIII ст. (1648-1782) // Антологія української юридичної думки: в 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. - К., 2003. - Т. 3: Історія держави і права України: козацько-гетьманська доба.

ІР НБУВ. - Ф. X. - № 17880.

ІР НБУВ. - Ф. X. - № 17884.

Слабченко М.Е. Центральные учреждения Украины XVII-XVIII ст.: конспект лекций, читанных с 10 июня по 14 июля. - Одесса, 1918.

Смолій В.А. Степанков В.С. Політична система українського суспільства у роки Національної революції XVII століття. - К., 2008.

Ткач А.П. Общественный государственный строй Украины периода народно-освободительной войны и воссоединения Украины с Россией (1648-1654 гг.): дис. .канд. юрид. наук. - К., 1953.

Панашенко В. З історії національних державних інституцій: Генеральна військова канцелярія // Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття: політика, ідеологія, військове мистецтво: зб. статей. - К., 1998.

Полтавець С. Трансформація владних повноважень та її вплив на українське суспільство на початку Української національної революції середини XVII століття // Наукові записки ІПіеНд ім. І.Ф. Кураса НАН України / редкол.: Ю.А. Левенець (голова) та ін. - Вип. 36: Курасівські читання - 2007: влада і суспільство в сучасній Україні: механізми взаємодії. - К., 2007.

Січинський В. Чужинці про Україну. Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять